Судові рішення

Ухвала № 138504592 у справі № 307/2933/26 від 27.07.2026

Ухвала від 27.07.2026 у цивільній справі № 307/2933/26 (категорія «Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів»). Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області, суддя Стецюк М. Д.

Справа№ 307/2933/26
СудТячівський районний суд Закарпатської області
СуддяСтецюк М. Д.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗаява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Дата ухвалення27.07.2026
Надійшло до реєстру28.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138504592

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 307/2933/26

Провадження № 2-з/307/11/26

У Х В А Л А

27 липня 2026 року м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кохман Марія Василівна про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Тячівського нотаріального округу Русин Наталія Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини та визначення недійсним свідоцтва про право на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2026 року до Тячівського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кохман Марія Василівна до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Тячівського нотаріального округу Русин Наталія Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини та визначення недійсним свідоцтва про право на спадщину.

24 липня 2026 року представником позивачки ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: заборонити будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам, органам державної реєстрації речових прав та іншим способом вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного нерухомого майна до набрання рішення суду законної сили.

Учасники справи в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання не викликалися.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 151 ЦПК України, визначено вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, судом встановлено, що така заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

У порушення пунктів 2 і 7 ч.1ст.151 ЦПК України позивачкою не зазначено у заяві:

- місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін у справі;

- нерухоме майно відносно якого необхідно заборонити вчиняти реєстраційні дії;

- інші відомості, потрібні для забезпечення позову (в даному випадку актуальна інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав про особу власника об`єкту нерухомого майна щодо якого позивач просить застосувати заборону).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці першому пункту 4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до абзацу третього пункту 4 наведеної вище постанови Пленуму, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У зв`язку з чим суд позбавлений можливості перевірити чиїх саме майнових прав стосується обмеження у порушеній перед судом заяві про забезпечення позову.

Крім того, зі змісту заяви не вбачається інформації про місце відкриття спадщини та не зазначено переліку нерухомого майна, яке увійшло до складу спадщини, що має безпосереднє значення для визначення підсудності вказаної цивільної справи.

Відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про невідповідність заяви вимогам ст. 151 ЦПК України, що передбачає необхідність її повернення заявнику на підставі положень ст.153 ЦПК України, що не перешкоджає заявнику повторно звернутись до суду, із належним дотриманням вимог ст. 151 ЦПК України щодо змісту та форми відповідної заяви.

Керуючись ст.ст. 151-154, 258-260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Кохман Марія Василівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Тячівського нотаріального округу Русин Наталія Іванівна про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини та визначення недійсним свідоцтва про право на спадщину - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із такою, якщо перестануть існувати обставини, які стали причиною для повернення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення (складання).

Суддя М.Д.Стецюк

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.07.2026 Ухвала № 138567684 Тячівський районний суд Закарпатської області
27.07.2026 Ухвала № 138504591 Тячівський районний суд Закарпатської області