Cправа №333/8060/26
Провадження №2-о/333/379/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
23 липня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Круглікової А.В., розглянувши матеріали справи
за заявою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про встановлення факту смерті,
ВСТАНОВИВ:
23.07.2026 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її матері ОСОБА_2 .
Заява подана в порядку окремого провадження відповідно до вимог глави 6 розділу IV Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з частиною першою статті 318 ЦПК України заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, встановленим статтями 175 та 177 ЦПК України.
Ознайомившись із матеріалами справи, судом встановлено, що заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Частиною 1 статті 317 ЦПК України визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Виходячи з роз`яснень, викладених у листі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, від 22.04.2021 року за № 985/0/208-21, заявникам не потрібно надавати до суду разом із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території копію письмової відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації факту смерті.
Згідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, підставами для проведення державної реєстрації смерті є один із документів: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Таким чином, підставою для проведення державної реєстрації смерті є відповідний медичний документ, виданий закладом охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт смерті.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник не долучила до матеріалів справи докази на підтвердження смерті, а саме: медичних документів, довідку про поховання, копії договору на замовлення і організацію похорону, висновок про причину смерті, тощо. До заяви не додано жодного документу, який свідчив про смерть ОСОБА_2 .
Крім цього, при зверненні до суду із заявою про встановлення факту смерті заявником не було дотримано вимог ч. 4 ст. 294 ЦПК України, оскільки в заяві не вказано заінтересованої особи.
Як роз`яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК України, за участю заявників і заінтересованих осіб.
При цьому у поданій заяві не зазначено в якості заінтересованої особи відповідний відділ ДРАЦС, який має видати свідоцтво про смерть в разі задоволення даної заяви та у разі потреби інші заінтересовані особи.
Враховуючи, що заява, подана з певними недоліками, про які зазначено вище, її слід залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом п`яти днів.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя А.В. Круглікова