Справа № 456/4013/26
Провадження № 2/456/2396/2026
УХВАЛА
про забезпечення доказів
20 липня 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Валовін Ю. В. ,
з участю секретаря Байко В.З.,
розглянувши заяву представника позивача - адвоката Михалевського Ю.Р. про забезпечення доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, Кам`янка-Бузький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей Новояричівської селищної ради про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини та встановлення дитинства,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Михалевського Ю.Р. звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить:
- встановити факт батьківства загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 щодо неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- виключити відомості про батька, ОСОБА_2 із актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 16.05.2018 Кам`янка-Бузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача ОСОБА_7 подав заяву про забезпечення доказів шляхом зобов`язання ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради забезпечити збереження біологічного матеріалу загиблого ОСОБА_5 , придатного для проведення молекулярно-генетичного дослідження, а також заборонити знищення, передачу третім особам або будь-яке інше розпорядження зазначеним біологічним матеріалом до проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Заява мотивована тим, що предметом поданого позову є вимога про встановлення батьківства ОСОБА_5 щодо ОСОБА_6 , у зв`язку з чим до предмета доказування належать обставини наявності або відсутності кровного споріднення між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер в одній із лікарень м. Дніпро внаслідок виконання бойового завдання, оскільки був мобілізований до лав ЗСУ. 18.12.2025 представником позивача було подано адвокатський запит з метою відшукання матеріалів біологічного середовища ОСОБА_5 . З відповіді Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 02.01.2026 № 11 стало відомо, що біологічний матеріал загиблого, придатний для проведення молекулярно-генетичного (ДНК) дослідження, зберігається в архіві біологічного матеріалу судово-медичної лабораторії ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи». Таким чином, біологічний матеріал перебуває у володінні та розпорядженні третьої особи ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи». При цьому, біологічний матеріал зберігається відповідно до внутрішніх правил установи, які передбачають обмежені строки зберігання та можливість утилізації таких зразків. Ризик втрати або знищення біологічного матеріалу загиблого ОСОБА_5 є рельним. Особливість зазначеного речового доказу, у вигляді біологічного матеріалу полягає в тому, що у разі його знищення або утилізації відновлення такого доказу є об?єктивно неможливим, а здобуття нових зразків є фактично неможливим у зв?язку з його смертю, оскільки йде мова про біологічний матеріал загиблого ОСОБА_5 .
Відповідно до частини четвертої статті 118 ЦПК України у невідкладних випадках забезпечення доказів може здійснюватися без повідомлення заінтересованих осіб.
З огляду на те, що припинення зберігання або утилізація біологічного матеріалу може відбутися у будь-який момент, суд вважає за необхідне розглянути заяву невідкладно та без повідомлення заінтересованих осіб.
У відповідності до положень частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в обсязі, необхідному для вирішення заяви про забезпечення доказів, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 116 ЦПК України суд забезпечує докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або подання відповідного доказу згодом стане неможливим чи утрудненим.
Згідно з ч. 2 статті 116 ЦПК України способами забезпечення доказів є, зокрема, аборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів..
Судом встановлено, що в архіві біологічного матеріалу судово-медичної лабораторії ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» зберігається біологічний матеріал, відібраний при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 , реєстраційний номер 171/не від 31.01.2025.
Для підтвердження обставин, що матимуть істотне значення під час розгляду справи про встановлення факту батьківства, необхідним є проведення молекулярно-генетичного дослідження (ДНК-експертизи), для чого необхідно невідкладно зберегти біологічні зразки померлого.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 передбачено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі, висновку судово-генетичної експертизи.
У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 зазначено, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» у рішенні від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації» зауважив, що «…на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».
Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства в даній справі.
Суд вважає доведеним, що існує реальна та невідкладна загроза втрати засобу доказування, оскільки біологічний матеріал померлого ОСОБА_5 у будь-який момент може бути утилізований, після чого отримання біологічного матеріалу стане суттєво ускладненим або взагалі неможливим. Біологічний матеріал померлого є незамінним доказом для проведення молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення батьківства.
Суд звертає увагу на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожній фізичній або юридичній особі право доступу до суду. Право заявника на встановлення свого дійсного походження є невід`ємним аспектом його приватного життя, що захищається статтею 8 Конвенції.
Представник заявника обґрунтував неможливість подання відповідного доказу без вжиття заходів забезпечення, що відповідає вимогам статті 116 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення доказів підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 116-118 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_7 про забезпечення доказів - задовольнити.
Зобов`язати Державну спеціалізовану установу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» забезпечити збереження біологічного матеріалу загиблого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , придатного для проведення молекулярно-генетичного дослідження, а також заборонити знищення, передачу третім особам або будь-яке інше розпорядження зазначеним біологічним матеріалом до проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Витрати, пов`язані з виконанням ухвали суду, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дана ухвала є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали суду направити для виконання Державній спеціалізованій установі «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» та учасникам справи для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Юлія ВАЛОВІН