УХВАЛА
про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
27 липня 2026 р. Справа № 120/10689/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у належному розмірі.
Ухвалою суду від 20.07.2026 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом уточнення суб`єктного складу та надання доказів надсилання уточненому суб`єктному складу копії позову та доданих до нього документів.
На виконання вимог ухвали суду позивачем надано заяву про усунення недоліків.
З цього приводу суд зазначає, що механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260).
Відповідно до п.3 та п.8 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця обчислюється на підставі штату військової частини (установи, організації), наказу про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, наказів про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення, наказів про присвоєння військових звань, грошового атестату або довідки про грошові виплати за місцем проходження військової служби.
Отже, управлінське волевиявлення з приводу призначення, обчислення і нарахування грошового забезпечення вчиняється суб`єктом владних повноважень за місцем проходження військовослужбовцем військової служби, тобто тим органом, у організаційній структурі якого військовослужбовець обіймає штатну військову посаду.
Згідно з п.1.5 Розділу І Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017р. №280 (далі - Правила №280) військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).
Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
Начальник фінансового органу військової частини розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов`язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини розпорядника коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення.
Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Пунктом 4.3 Правил №280 передбачено, що виплата грошового забезпечення, заробітної плати та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу здійснюються за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення).
З положень наведених вище норм права слідує, що у випадку, коли військова частина (організація, установа, заклад) включена до мережі розпорядників бюджетних коштів - і управлінське волевиявлення з приводу нарахування грошового забезпечення і управлінське волевиявлення з приводу виплати нарахованого грошового забезпечення здійснює саме така військова частина (тобто орган, у організаційній структурі якого військовослужбовець обіймає штатну військову посаду).
Натомість, у випадку, коли військова частина (організація, установа, заклад) не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів - управлінське волевиявлення з приводу виплати грошового забезпечення здійснюється військовою частиною - розпорядником бюджетних коштів третього рівня за отриманими на виконання документами про обчислення грошового забезпечення від військової частини, у організаційній структурі якого військовослужбовець обіймає штатну військову посаду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2026 року у справі №420/28894/24.
Повертаючись до обставин справи, судом встановлено, що у спірний період позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , фінансове забезпечення якої здійснювала військова частина НОМЕР_1 , однак військову частину НОМЕР_2 не визначено відповідачем у справі, у той час як саме на цю військову частину покладався обов`язок щодо організації оформлення та подання до військових частин НОМЕР_1 документів, необхідних для належного нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Відповідно до ч. ч. 3-6 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Оскільки заява про усунення недоліків не містить згоди на залучення військової частини НОМЕР_2 в якості другого відповідача, суд, з огляду на відсутність інформації про ліквідацію/консолідацію військової частини НОМЕР_2 , для повного всебічного та об`єктивного розгляду справи, керуючись ч. ч. 3-6 ст. 48 КАС України, дійшов висновку про необхідність залучення військової частин НОМЕР_2 в якості другого відповідача.
Відтак, недоліки позовної заяви усунуто.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Згідно із ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд вважає, що дана позовна заява підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, визначеним ст. ст. 160, 161 КАС України, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -
УХВАЛИВ
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Залучити до участі у справі в якості другого відповідача військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Встановити відповідачам 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України.
Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України.
Встановити відповідачам 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Альчук Максим Петрович