ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 липня 2026 року Луцьк Справа № 140/9421/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Мамчик Дмитро Олегович, в інтересах позивача, ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про:
визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2026 № 98 в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 ;
визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.05.2026 № 134 в частині, що стосується ОСОБА_1
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161, 171 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Представник позивача не заперечує, що спірні відносини, які виникли між ОСОБА_1 та відповідачами полягають у незаконній мобілізації та зарахування у списки військової частини, а враховуючи те, що військова служба є публічною службою, тому на ці правовідносини розповсюджується місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як видно з матеріалів позовної заяви, наказом в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2026 №98 позивача зараховано до списків особового складу частини та на всіх види забезпечення, тоді як наказом від 27.05.2026 в/ч НОМЕР_1 визначено, що ОСОБА_1 з 03.05.2026 вважається таким, що самовільно залишив в/ч НОМЕР_1 .
Суддя зауважує, що відомості про призначення на посаду (дата і номер наказу) вноситься у військовий квиток, а тому саме 31.03.2026, з моменту зарахування позивача до списків особового складу частини та на всіх види забезпечення ОСОБА_1 .
Окрім того, у бланку складання Військової присяги на вірність Українському народові 4 навчального взводу НОМЕР_2 навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки в/ч НОМЕР_1 позивачем 05.04.2026 поставлено свій підпис із записом «відмовляюся».
Наведене свідчить про обізнаність позивача із фактом його перебування у в/ч НОМЕР_1 та, відповідно, проходження ним військової служби.
У відповідь на адвокатський запит в/ч НОМЕР_1 листом від 27.05.2026 №5125 надано витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2026 №98 та витяг із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.05.2026 №134, тоді як із даним позовом сторона позивача звернулась тільки 17.07.2026, тобто із порушенням місячного строку звернення до суду.
Враховуючи наведене вище, суддя уважає безпідставними посилання представника позивача про те, що лише 17.06.2026 вдалося ідентифікувати реквізити актів індивідуальної дії, що оскаржуються.
Варто також зауважити, що в матеріалах справи наявний ордер про надання правничої допомоги адвокатом Мамчиком Дмитром Олеговичем позивачу, відповідно до якого договір про надання правничої допомоги заключено 15.05.2026, тобто позивач фактично з 31.03.2026 (дня зарахування позивача до списків особового складу частини та на всіх види забезпечення) по 15.05.2026 бездіяв, що спричинило порушення строків звернення до суду.
В контексті наведеного суддя зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідачів. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Згідно сталої та послідовної судової практики підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність тих обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, тобто які об`єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали б від волевиявлення особи.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві не зазначено жодних поважних причин, які об`єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на звернення до суду у вказаній вище частині позовних вимог протягом місячного строку з дня винесення оскаржуваних наказів.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням інших підстав (поважних причин) пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження таких обставин.
Керуючись статтями 122-123, 160-161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, залишити без руху.
Встановити позивачу та його представнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали, а саме: подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням інших підстав (поважних причин) пропуску такого строку та наданням доказів на підтвердження таких обставин.
Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Смокович