ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
27 липня 2026 року Справа № 160/19377/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
07.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в період з 14.01.2024 року по 07.12.2025 року грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), розрахованого, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р. та Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 14.01.2024 року по 31.12.2024 року включно з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 року, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців";
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2025 року по 07.12.2025 року включно з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 року, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців";
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 та 2025 роки із розрахунку місячного грошового забезпечення (з врахуванням усіх щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення) встановленого відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовими званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року та на 01 січня 2025 року, на відповідні тарифні 11 коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 року, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців";
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 14.01.2024 року по день фактичної виплати цього грошового забезпечення, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців".
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 у період з 14.01.2024 по 07.12.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка здійснювала нарахування та виплату його грошового забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у розмірі 1762,00 грн. Позивач вважає, що такі дії відповідача призвели до заниження розмірів його посадового окладу, окладу за військовим званням, а також похідних від них щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, оскільки, на його думку, починаючи з 29.01.2020 підлягає застосуванню пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у первісній редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Позивач зазначає, що відповідач, застосовуючи при розрахунку грошового забезпечення незмінну величину 1762,00 грн, фактично продовжив застосування положень пункту 4 постанови №704 у редакції, яка була змінена постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та в подальшому визнана протиправною і скасована судовими рішеннями. На переконання позивача, після набрання законної сили судовими рішеннями у справі №320/29450/24, якими визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, застосуванню підлягає саме первісна редакція пункту 4 постанови №704 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний календарний рік. У зв`язку з цим позивач вказує, що за 2024 рік розрахунок його грошового забезпечення мав здійснюватися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн, а за 2025 рік із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн, а не виходячи із показника 1762,00 грн. Також позивач зазначає, що внаслідок неправильного визначення базових складових грошового забезпечення відповідачем було неправильно обчислено та виплачено інші виплати, розмір яких залежить від посадового окладу та окладу за військовим званням, зокрема надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 та 2025 роки. Крім того, позивач посилається на те, що у зв`язку з несвоєчасною виплатою належних йому сум грошового забезпечення він набув право на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159. Також позивач вважає, що при проведенні перерахунку та виплати належних сум відповідач зобов`язаний здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, а виплату провести за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців". З огляду на викладене, позивач вважає бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому грошового забезпечення у належному розмірі протиправною та просить суд зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок і виплату грошового забезпечення за період проходження військової служби з 14.01.2024 по 07.12.2025.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 року зазначена вище справа розподілена та 08.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.
13.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску з 09.03.2026 року по 07.07.2026 року.
21.07.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, до якої була долучена довідка військової частини НОМЕР_3 від 15.07.2026 року №1288/179/1/1/67/548/пс 15.07.2026 року.
В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що пропуск строку звернення до суду був зумовлений об`єктивними обставинами, пов`язаними з проходженням ним військової служби в умовах воєнного стану. Зокрема, позивач вказав, що з 08.12.2025 року та по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , де виконує бойові завдання, спрямовані на захист незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, що підтверджується відповідною довідкою військової частини. Позивач зазначив, що виконання військового обов`язку, участь у заходах із забезпечення оборони держави та відсічі збройної агресії російської федерації були пріоритетними завданнями, у зв`язку з чим він був позбавлений реальної можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав. Також позивач послався на правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких проходження військової служби в умовах воєнного стану та виконання бойових завдань можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки такі обставини можуть обмежувати доступ військовослужбовця до правової допомоги та можливість своєчасного вчинення процесуальних дій. У зв`язку з цим просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити такий строк.
Оцінюючи доводи представника позивача щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані у заяві, визнані судом неповажними, позовна заява залишається без руху.
Водночас, відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Отже, питання поновлення строку звернення до суду пов`язане із встановленням наявності об`єктивних, непереборних та незалежних від волі особи обставин, які фактично перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є правомірність нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), розрахованого, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р. та Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
При цьому порушення права позивача полягає не у самому факті невиплати йому грошового забезпечення чи його окремих складових, а у неправильному, на думку позивача, визначенні відповідачем порядку обчислення індексації грошового забезпечення, що вплинуло на розмір належних до виплати сум.
Верховний Суд у постановах від 21.03.2025 року у справі № 460/21394/23, від 29.01.2026 року у справі № 380/14780/24 та від 04.02.2026 року у справі № 240/16103/24 сформував правову позицію, відповідно до якої початок перебігу строку звернення до адміністративного суду у спорах щодо виплати грошового забезпечення та його складових пов`язується не лише із самим фактом здійснення виплати, а із моментом, коли особа отримала достовірну інформацію про розмір та складові таких виплат, а також про порядок їх обчислення.
Верховний Суд зазначив, що такими документами можуть бути, зокрема, розрахункові листи, довідки про нараховані та виплачені суми, інші документи, які дозволяють особі об`єктивно встановити складові грошового забезпечення, порядок їх визначення та можливу неповноту виплати.
Разом із тим, матеріали справи не містять доказів того, що до моменту звернення позивача із заявою щодо надання інформації про порядок нарахування грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), розрахованого, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 р. та Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" або до отримання довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2026 року №390 позивачу було повідомлено про застосований відповідачем механізм обчислення індексації, визначений базовий місяць, а також про підстави проведення відповідних нарахувань.
Сам лише факт отримання позивачем щомісячного грошового забезпечення та окремих виплат не свідчить про те, що він мав реальну можливість самостійно встановити правильність проведених відповідачем розрахунків, оскільки визначення правомірності нарахування індексації грошового забезпечення потребує аналізу положень нормативно-правових актів, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 та інших нормативних актів.
Суд також враховує положення статті 110 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких при кожній виплаті заробітної плати роботодавець зобов`язаний повідомити працівника про загальну суму заробітної плати із розшифруванням за видами виплат, розміри та підстави відрахувань, а також суму, що підлягає виплаті.
Хоча зазначена норма безпосередньо регулює трудові правовідносини, її положення відображають загальний принцип забезпечення особи інформацією щодо складових належних їй виплат, що має значення для реалізації права на ефективний судовий захист.
Доказів виконання відповідачем обов`язку щодо доведення до відома позивача інформації про порядок проведення спірних нарахувань, розрахунок відповідних сум до отримання ним відповіді від 15.06.2026 року №390 суду не надано.
Відповідно до зазначеної довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2026 року №390 відповідач фактично повідомив позивача про свою позицію щодо порядку проведення індексації грошового забезпечення, а саме про застосування базового місяця березень 2018 року, а також про проведення виплати індексації у відповідному порядку за спірні періоди.
Таким чином, саме з моменту отримання вказаної відповіді позивач отримав можливість об`єктивно оцінити порядок проведення відповідачем нарахування індексації та встановити можливе порушення свого права.
З огляду на те, що звернення позивача до суду з даним позовом здійснено після отримання зазначеної довідки, суд доходить висновку, що позивач звернувся до адміністративного суду у межах строку звернення, визначеного статтею 122 КАС України.
Разом із тим, навіть у разі встановлення пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд вважає наведені позивачем причини такого пропуску поважними.
Так, позивач у спірний період проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 та виконував завдання у складі діючого угруповання військ (сил) Сил оборони держави, брав участь у бойовому чергуванні на пункті управління, здійснював управління підрозділами під час ведення бойових (спеціальних) дій, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_4 від 15.07.2026 року № 1288/179/1/1/67/548/пс.
Вказані обставини об`єктивно могли ускладнювати можливість своєчасного звернення до суду, оскільки виконання бойових завдань в умовах воєнного стану пов`язане із особливим режимом проходження служби, значним службовим навантаженням та обмеженням можливості займатися особистими правовими питаннями.
Застосування процесуальних строків не може здійснюватися таким чином, щоб позбавити особу реальної можливості реалізувати гарантоване Конституцією України право на судовий захист.
У цьому контексті суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право доступу до суду має бути практичним та ефективним, а застосування процесуальних обмежень не повинно призводити до надмірного формалізму та непропорційного обмеження права особи на звернення до суду (рішення у справах «Іліан проти Туреччини», «Bellet v. France»).
Отже, враховуючи сукупність встановлених обставин, зокрема відсутність у позивача до отримання відповіді військової частини НОМЕР_1 достовірної інформації щодо порядку нарахування індексації грошового забезпечення, а також проходження ним військової служби та виконання бойових завдань в умовах воєнного стану, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, причини пропуску строку звернення позивача з даною позовною заявою до адміністративного суду суд вважає за необхідне визнати поважними, пропущений процесуальний строк звернення до суду - поновити.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою.
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку 21 серпня 2026 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 :
- належним чином засвідчені копії наказів про призначення, переміщення, проходження військової служби та зарахування на всі види забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.01.2024 року по 07.12.2025 року;
- належним чином засвідчені копії розрахункових листів (розрахунково-платіжних відомостей) щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.01.2024 року по 07.12.2025 року із зазначенням усіх складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення);
- інформацію щодо розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які були встановлені та виплачені ОСОБА_1 у період з 14.01.2024 року по 07.12.2025 року, із зазначенням розрахункової величини, яка застосовувалась при їх визначенні;
- інформацію щодо нормативно-правових актів та конкретних положень, на підставі яких військовою частиною НОМЕР_1 визначався розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивача у спірний період;
- належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують застосування при розрахунку грошового забезпечення позивача положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у тому числі щодо визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовувався як розрахункова величина;
- інформацію про проведення та розміри виплачених ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 та 2025 роки із зазначенням розміру місячного грошового забезпечення, з якого здійснювався розрахунок таких виплат;
- належним чином засвідчені копії наказів про виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 та 2025 роки;
- інформацію щодо проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.01.2024 року по 07.12.2025 року із зазначенням базового місяця, величини приросту індексу споживчих цін, розміру нарахованої та виплаченої індексації за кожний місяць;
- належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких військова частина НОМЕР_1 здійснювала нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу, а також копії документів, що підтверджують визначення базових місяців грудень 2023 року та січень 2025 року;
- інформацію щодо проведення виплат компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , а у разі невиплати - письмове пояснення щодо причин її не нарахування та невиплати;
- інші документи, що підтверджують правомірність нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення та інших належних виплат за спірний період.
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 21 серпня 2026 року.
Суд попереджає військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
В разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав).
Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник