МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2026 р. № 400/8831/26
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лісовська Н. В., ознайомившись з позовною заявою:
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме; не нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі; 2) зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі) відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100; 3) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно не нарахування та невиплати ОСОБА_1 втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат на суму невиплаченої індексації грошовою забезпечення за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати; 4) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відтак за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У даній категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася з тим, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Предметом спору в цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки виплати позивачу грошового забезпечення.
Суд наголошує, що за своєю правовою природою "середній заробіток за час затримки виплати позивачу грошового забезпечення" є різновидом "середнього заробітку за час затримки розрахунку", а тому не входить до структури заробітної плати. (висновок Великої Палати Верховного суду викладений у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, дані спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби.
Таким чином, дія норм КЗпП України в частині визначення строку звернення до суду з даним позовом не розповсюджується на дану категорію справ.
До того ж, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 сформулював висновок, відповідно до якого строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто строк звернення до суду обмежується місячним строком.
Аналогічна правова позиція знайшла підтвердження в постанові Верховного Суду від 14.08.2025 року у справі №620/7564/24.
Відповідно до статті 116 КЗпП України роботодавець зобов`язаний провести з працівником повний розрахунок у день його звільнення, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку породжує відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, суть якої полягає у компенсації працівникові майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку, у формі середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Отже, для встановлення початку перебігу строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні важливими є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Порушення обов`язку роботодавця виникає з моменту, коли останній не здійснив належну виплату у визначений законом строк, тобто з дня звільнення. При цьому визначальним є сам факт несвоєчасного виконання обов`язку роботодавця з проведення повного розрахунку із працівником під час його звільнення.
Відтак, строк звернення з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України має обчислюватися з дати фактичного проведення виплати.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/1489/25 проведено розрахунок з позивачем - 08.05.2026.
Натомість, з позовом до суду позивач звернувся 20.07.2026 (дата реєстрації позову канцелярією суду), тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська