РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
за результатами вирішення заяви про відвід
27 липня 2026 року Р і в н е №460/3381/26
Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43, і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії з 01.02.2026;
зобов`язати відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43, і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії з 01.02.2026.
Ухвалою від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.07.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Дорошенко Н.О.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці вказана заява передана суду для розгляду 24.07.2026, вирішення якої відповідно до ч. 3, 8, 11 ст. 40 КАС України здійснено судом, який розглядає справу, 27.07.2026 в порядку письмового провадження.
Зі змісту заяви про відвід встановлено, що підставою заявленого відводу є неприйняття рішення суду у цій судовій справі у встановлений ст. 258 КАС України строк.
Позивач вважає, що неприйняття судового рішення у встановлені строки призводить до істотних негативних наслідків для позивача, створює штучні перепони, що унеможливлює реалізацію законних прав позивача, а також позбавляє його справедливого судового захисту, яке гарантоване Конституцією України
При вирішенні заявленого відводу суд враховує таке.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону №1402-VIII кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Таким чином, важливим питанням для реалізації механізму відводу судді є саме об`єктивне та обґрунтоване підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також наявність законних сумнів у неупередженості такого судді.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.
За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Слід зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного закону не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".
Суд зазначає, що позивачем до заяви про відвід не долучено жодного доказу на підтвердження та обґрунтування факту прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи чи обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Наведені в заяві про відвід доводи є лише висловленням власної думки (судження) особи, що не може породжувати жодного рішення у справі, на відміну від висновків, сформованих судом за результатами безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та доводів, наданих сторонами і третіми особами, у порядку та у спосіб, що встановлені процесуальним законом, а відтак, не вказують на будь-яку упередженість чи зацікавленість судді у результатах судового розгляду.
Зазначені в заяві про відвід головуючого судді Дорошенко Н.О. аргументи фактично зводиться позивачем до того, що розгляд справи №460/3381/26 триває понад установлений статтею 258 КАС України строк.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Щодо тривалості розгляду справи, то суд зазначає, що така тривалість обумовлена об`єктивними причинами, адже рівень завантаженості суддів Рівненського окружного адміністративного суду є одним з найвищих серед адміністративних судів України.
Так, на офіційному веб-сайті Ради суддів України оприлюднені відомості щодо нормативної чисельності суддів місцевих адміністративних судів за даними звітності за 2025 рік (https://rsu.gov.ua/oas-2025_4-maps) та за І квартал 2026 року (https://rsu.gov.ua/oas-2026_1-maps), згідно з якими у Рівненському окружному адміністративному суді, враховуючи кількість справ та матеріалів, що надійшли на розгляд, чисельність суддів за нормативами у 2025 році має становити 153 судді, за фактичної чисельності в такому періоді суддів з повноваженнями - 13, у І кварталі 2026 року - 143 судді, за фактичної чисельності в такому періоді суддів з повноваженнями - 13.
Згідно з даними Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" у провадженні судді Дорошенко Н.О. упродовж січня-червня 2026 року перебувало на розгляді 1883 справ і матеріалів, з них: надійшло у звітному періоді - 1268. Розглянуто у цьому періоді справ і матеріалів - 1161, при цьому, середньомісячна кількість розглянутих справ і матеріалів - 223.
Зазначені показники значно перевищують такий же показник по округу, що належить до юрисдикції Восьмого апеляційного адміністративного суду. Зокрема, згідно із зведеною інформацією про основні показники здійснення судочинства Волинським, Закарпатським, Івано-Франківським, Львівським, Рівненським, Тернопільським окружними адміністративними судами середньомісячна кількість розглянутих суддею справ і матеріалів за січень - червень 2026 року становить - 124.
Враховуючи наведені показники, суддя Рівненського окружного адміністративного суду Дорошенко Н.О. має значне судове навантаження та інтенсивність розгляду справ, що впливає на тривалість строків розгляду.
Це створює фізичну неможливість розгляду справ суддею у встановлені законом строки.
При цьому, факт недотримання встановленого законом строку розгляду судом адміністративної справи №460/3381/26 не може автоматично вказувати на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Будь-яких інших доводів та обґрунтувань щодо наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді Дорошенко Н.О., позивач у заяві про відвід судді не навів.
Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на "суб`єктивний критерій", так і з погляду на "об`єктивний критерій", сформульовані Європейським судом з прав людини.
У цій справі не встановлено підстав для відводу (самовідводу) судді, вказаних у ст. 36, 37 КАС України.
З огляду на викладене, заяву про відвід головуючого судді Дорошенко Н.О. слід визнати необґрунтованою.
Керуючись статтями 36-40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Н.О. Дорошенко необґрунтованою та передати справу №460/3381/26 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.О. Дорошенко