Справа №295/12669/26
2/295/5611/26
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2026 року
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Пунктами 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити:
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч зазначеним вимога, позовна заява не містить відомостей, які передбачені пунктами 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Також, згідно з вимогами ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частин 4 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною 5 ст. 95 ЦПК України визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Всупереч вищезазначеним вимогам ЦПК України, позивачем не зазначено про наявність у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви.
У разі наявності у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви, вони мають бути засвідчені відповідно до вимог ч.5 ст. 95 ЦПК України.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивач у позові посилається на те, що від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , 2014 року народження, ОСОБА_4 , 2026 року народження.
Разом з тим, доказів, на які позивач посилається на обґрунтування своїх вимог, зокрема, копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 , 2026 року народження, до позову не додано.
Крім того, з копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а шлюб, який позивач просить розірвати, було зареєстровано 27.02.2025.
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (ч. 1, 2 ст. 122 Сімейного кодексу України).
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду (ст. 125 Сімейного кодексу України).
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України).
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України).
У позові відсутні посилання на докази, які підтверджують походження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відповідача, а саме щодо підстав внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відповідача, як про батька дитини, та до позову такі докази не долучені.
Також, позивач у позові просить малолітніх дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залишити проживати з нею.
Відповідно до ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Заявляючи вимогу про визначення місця проживання малолітніх дітей, позивач не зазначила, чи існує спір між сторонами з даного питання та у разі наявності такого спору, пов`язаного із захистом прав малолітньої дитини, не вирішено питання про залучення до участі у справі третьої особи - органу опіки та піклування, який за місцем проживання дитини здійснює визначені законом повноваження.
Згідно положення статті 15 ЦК України та статті 4 ЦПК України, захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес, а не таке порушення, яке може виникнути у майбутньому.
Отже, позивачу необхідно уточнити позовну заяву та привести її у відповідність до вимог чинного законодавства.
Недотримання позивачем зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За даних обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - упродовж 7 (семи) днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Воробйова