Справа №293/1080/26
Провадження № 2/293/920/2026
УХВАЛА
27 липня 2026 року селище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський О.М., ознайомившись з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
23.07.2026 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом за змістом якого просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 2 місяці та встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.07.2026 справа № 293/1080/26 передана на розгляд судді Збаражському О.М.
При вирішенні питання про відкриття провадження по даній цивільній справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Приписами ч.4 ст.177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 подала до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду.
Як на підставу звільнення від сплати судових витрат, позивач посилається на те, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, не працює, будь-яких доходів не отримує.
Згідно з ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Положеннями частини першої статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
- або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
- або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровою.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
За змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.
Правовий аналіз вищезазначених норм закону дає підстави стверджувати, що законодавцем встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктивних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин, які, на думку позивача, є підставами для звільнення від сплати судового збору, позивач долучив копію довідки з Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості застрахованих осіб за період з 1998 року по 2022 форми ОК-5, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 14.07.2026 за період з січня 2026 по травень 2026 року, а також доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20.02.2014 у справі «Shishkov v. Russia»).
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд урахував, що зазначені заявником обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження її реального майнового стану, наявності рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо, який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої позовної заяви судовим збором.
Надаючи оцінку доказам на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що надані позивачем відомості з Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості застрахованих осіб за період з 1998 року по 2022 форми ОК-5, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 14.07.2026 за період з січня 2026 по травень 2026 року, не є належними доказами, які дають підстави звільнити позивача від сплати судового збору, оскільки для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI необхідно надати такі відомості за попередній календарний рік, які підтверджують отриманий дохід особою, що дасть змогу оцінити та встановити, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Отже, позивач не надала доказів на підтвердження того що, її дохід є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище позивача.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення Закону України "Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, за відсутності визначених законом умов для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення судового збору з огляду на майнове становище сторони, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В силу положень ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" встановив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами в зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на викладене, позивач при звернені до суду в порушення норм ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додала доказів сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу час для усунення виявлених недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків.
Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://cr.zt.court.gov.ua/.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ