У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
Справа № 120/17532/25
27 липня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Я Р Д" до Головного управління ДПС у м.Києві,Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 13 липня 2026 року залишено апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 5 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги.
17.07.2026 до суду надійшло клопотання від Головного управління ДПС у м. Києві, в якому апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору або продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів для виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Досліджуючи дане клопотання, колегія суддів зазначає, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Крім того, згідно з ч.1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Отже, відсутність коштів на рахунку відповідача не може бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Відтак, вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, відмовити.
2. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.