УХВАЛА
27 липня 2026 року
м. Київ
справа №380/21233/25
адміністративне провадження № К/990/31942/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТ ГРУП» на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №380/21233/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТ ГРУП» до Міністерства культури України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН КОНСТРАКШН», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Громадської організації «Народна дія Львів» про визнання протиправним та скасування припису, -
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТ ГРУП» (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Міністерства культури України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН КОНСТРАКШН», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Громадської організації «Народна дія Львів», в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати припис №17/56/25 від 16.05.2025 Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, яким зобов`язано ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТ ГРУП» негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з паркінгом та об`єктами інженерної інфраструктури зі знесенням існуючих споруд по вул. Тютюнників, 55-55-а у м. Львові», що знаходиться в межах історичного ареалу міста Львова й у межах охоронної (буферної) зони об`єкта «Львів. Ансамбль історичного центру», за відсутності погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі №380/21233/25 відмовлено у задоволенні позову.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, позивачем до апеляційного суду було подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що апелянтом при обчисленні процесуального строку за правилами частини 2 статті 295 КАС України було допущена помилка, оскільки строк закінчувався 10 квітня 2026 року. Таким чином, апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження лише на три дні, два з яких є неробочими (субота та неділя). Зазначений пропуск строку є наслідком помилки при обчисленні, а не умисним невиконання процесуального обов`язку чи зловживання процесуальними правами.
Також пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений сукупністю об`єктивних обставин, які існували у період з 12 березня по 10 квітня 2026 року. Зокрема, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року та продовження його дії Законом № 4857-IX від 28.04.2026 року, місто Львів протягом зазначеного періоду зазнавало систематичного впливу збройної агресії: було зафіксовано 15 повітряних тривог загальною тривалістю 14 годин 30 хвилин, а сумарна тривалість відключень електроенергії відповідно до архівних графіків погодинних відключень ПрАТ «Львівобленерго» (черга 1.1) становила 19 годин. При цьому, безпосередньо 9 та 10 квітня 2026 року - в останні дні строку на апеляційне оскарження. Загальна тривалість відключень електроенергії протягом цих двох днів становила близько 8 годин, що суттєво обмежило можливість завершення підготовки апеляційної скарги та її своєчасного подання з використанням електронних сервісів. Водночас зазначений період збігався з передвеликодніми святами (Великий Четвер та Страсна п`ятниця).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №380/21233/25 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТ ГРУП» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі № 380/21233/25 .
Цією ухвалою відмовлено у відкритті апеляційного провадження з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Судом зазначено, що звертаючись з апеляційною скаргою, апелянтом не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об`єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно. Відповідач не надав відповідних належних обґрунтувань наявності обставин, які унеможливлювали подання апеляційної скарги в період з моменту повернення апеляційної скарги до її повторного подання.
08.07.2026 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТ ГРУП» на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
За правилами пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З оскаржуваного судового рішення вбачається, що у встановлений судом строк відповідачем не виконано вимог ухвали суду, якою апеляційну скаргу залишено без руху. Зокрема, наведені у заяві апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, судом апеляційної інстанції визнані неповажними, оскільки не підтвердженні жодними доказами.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина 1, пункти 6,7 частини 5 цієї статті).
Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна зі складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження у цій справі.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТ ГРУП» на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №380/21233/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТ ГРУП» до Міністерства культури України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН КОНСТРАКШН», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Громадської організації «Народна дія Львів» про визнання протиправним та скасування припису.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Шарапа
В.М. Кравчук