Справа № 752/4333/26
Провадження № 2/752/12492/26
У Х В А Л А
Іменем України
12 червня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., розглянувши питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про розірвання шлюбу,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з вищевказаною позовною заявою.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року, направлено матеріали справи за підсудністю до Нововоронцовського районного суду Херсонської області.
Ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 01 травня 2026 року, направлено матеріали справи за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2026 року дану справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Встановлено, що 23 березня 2026 року за допомогою системи «Електронний суд», ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому ОСОБА_1 просить визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю, а також поділити дану квартиру між сторонами в рівних частинах.
У відповідності до вимог ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позовні вимоги зустрічного позову про поділ майна подружжя не взаємопов`язані з первісним позовом про розірвання шлюбу, оскільки за змістом наведеної правової норми вимоги первісного і зустрічного позовів мають бути взаємовиключними, тобто задоволення одного позову має зумовлювати відмову у задоволенні зустрічного. Крім того, спірні правовідносини, на вирішення яких заявляються вимоги первісного і зустрічного позовів, мають випливати з одних правовідносин.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
Тому, суд доходить до висновку про відсутність у зустрічному позові посилання на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та про те, що зустрічний позов не заперечує первинний, а має різні предмети спору.
Крім того, зустрічний позов про поділ спільного майна подружжя ґрунтується на спірних майнових правовідносинах сторін, у той час як вимоги первісного позову заявлені з метою зміни у судовому порядку особистих немайнових відносин подружжя шляхом розірвання шлюбу.
Таким чином зустрічна позовна заява не може бути прийнята до розгляду з первісним позовом про розірвання шлюбу.
Керуючись 89, 196-198 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Відмовити в прийнятті та об`єднанні в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Роз`яснити, що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, відповідач може звернутися до суду для самостійного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя А.В. Слободянюк