Справа № 574/1163/25
Провадження 2/574/175/2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2026 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лішунова Євгенія Олександровича про призначення судової екологічної експертизи у справі за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області звернулось до Буринського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 09.01.2026 року прийнято справу до провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження.
01.04.2026 року від представника відповідача - адвоката Лішунова Є.О. надійшло клопотання про призначення судової екологічної експертизи, яке він мотивував тим, що відповідач не згоден з розрахунком завданої ним шкоди у сумі 15810 грн., який був складений позивачем. На вирішення експертам просить поставити питання: 1) Чи підтверджується розмір шкоди 15810 грн. на підставі матеріалів справи? 2) Який фактичний розмір шкоди, заподіяний водним біоресурсам? 3)Чи відповідає розрахунок позивача встановленим методикам? 4) Чи можливе визначення шкоди без спеціального дослідження? 5) Чи впливає стан біоресурсів (жива/нежива риба, час вилову) на розмір шкоди?
Сторони були належним чином повідомленими про час, дату та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з`явились.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без у часті його представника.
Вілповідач та його представник в судове засідання в черговий раз не з`явились та про причини неявки не повідомили.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за наявності таких умов: для з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері інші, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; а також, коли сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
При цьому порядок проведення експертиз регламентується Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) - далі Інструкція та Науково - методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) - далі Науково-методичні рекомендації.
Відповідно до підпункт 1.2.1 пункту 1.2 розділу I Інструкції одним з підвидів криміналістичної експертизи є біологічна експертиза.
Порядок проведення біологічної експертизи встановлюється розділом 23. Біологічна експертиза Науково-методичних рекомендацій.
Так, біологічна експертиза досліджує об`єкти рослинного та тваринного походження. Ними найчастіше бувають: листя, стебла, квіти, сіно, солома, кора, деревина, коріння, плоди, насіння, зерно, спори, пилок тощо; похідні шкірних покривів тваринного походження (волосся, пір`я, луска тощо); продукти переробки рослинних та тваринних організмів (корми для тварин та птахів, борошно, шматки хутра та шкіри тощо); продукти життєдіяльності рослинних і тваринних організмів (мед, камедь, екскременти тощо); біологічні сліди людини та тварин, біологічний матеріал живих осіб та трупів, які містять клітини з ядрами: кров, сперма, букальний епітелій, слина, піднігтьовий вміст, кістки і зуби, волосся з цибулиною, личинки комах, пупарії, цитологічні препарати.
Основними завданнями біологічної експертизи є: установлення належності об`єктів тваринного та рослинного походження (далі - біологічне походження) до конкретного біологічного таксона (родини, роду, виду тощо), а також виявлення мікрооб`єктів зазначеного походження в будь-якій масі або на предметах обстановки місця події (предметах-носіях); установлення спільної родової (групової) належності декількох порівнюваних об`єктів; установлення належності об`єктів біологічного походження до одного цілого; визначення біологічних характеристик стану об`єкта, у тому числі зернових та зернобобових культур (стадії розвитку організму, причин та часу змін його стану, механізму пошкодження тощо); встановлення належності біоматеріалу (крові, слини, сперми, волосся, органів, тканин та окремих частин тіла) конкретній особі або виключення такої належності; ідентифікація особи; встановлення статевої належності біологічних слідів і об`єктів; встановлення спорідненості (родинних зв`язків); визначення ДНК-геному тварин та їх породний генотиповий склад.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
- Яка природа даного об`єкта?
- Якщо він біологічного походження, то яка його таксономічна належність?
- Чи є на предметі-носії (зазначається, якому саме) мікрооб`єкти (частки) біологічного походження?
- Якщо є, то яка їх таксономічна належність?
- Чи мають дана маса (наприклад, зерно в мішку, вилучене в особи) та зразки, вилучені в конкретному місці (наприклад, зразки зерна з певного сховища), спільну родову (групову) належність?
- Чи відповідають зразки зернових (зернобобових) культур, що надані на дослідження, вимогам ДСТУ за показниками: масова частка білка; масова частка сирої клейковини; якість клейковини; число падіння; вологість; сміттєва та зернова домішки; сажкове зерно; маса 1000 насінин (зерен) (натура)?
- Чи відповідають зразки зернових (зернобобових) культур, що надані на дослідження, за їх характеристиками умовам контракту на поставку?
- Чи є дані об`єкти частинами одного цілого (наприклад, гілля та стовбур, дві частини листка рослини тощо)?
- Чи могли за певний строк статися ті або інші зміни в розвитку рослинного (тваринного) об`єкта (чи могла рослина за певний час вирости до наявних розмірів, чи могла комаха за певний час досягти стадії розвитку, у якій вона була виявлена, тощо)?
- Яка давність заселення трупа знайденими на ньому комахами (личинками комах)?
- Чи є волосся, знайдене на предметі-носії (указується, на якому), волоссям людини (тварини)?
- Якщо це волосся тварини, то чи має воно спільну родову (групову) належність до волосся даної особини?
- Який вік рослини, її частин?
- Чи належить дана рослина (подрібнені частки рослини) до таких, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини?
- Якщо так, яка її таксономічна належність?
- Чи складали раніше дані зразки рослин одну масу?
- Чи мають дані зразки рослин спільну родову (групову) належність (за способом виготовлення, місцем вирощування тощо)?
- Чи можливо встановити генетичні ознаки наданого на дослідження матеріалу?
- Чи є надані на дослідження зразки біоматеріалу генетично дотичними одне одному? Чи збігаються генетичні ознаки?
- Чи можливе встановлення наявності генетичних ознак конкретної особи в змішаних слідах біологічного походження?
- Чи є наданий на дослідження матеріал з окремих частин трупа генетично спорідненим між собою під час проведення порівняльного аналізу генетичних ознак?
- Чи є генетично спорідненими жива людина та труп або його частини?
- До якого систематичного виду належить наданий на дослідження матеріал?
- Чи містяться біологічні сліди на наданому на дослідження об`єкті?
- Чи є спорідненість біологічних змивів з предмета та наданого на дослідження зразка біологічного матеріалу?
- Чи є наданий на дослідження біологічний матеріал спорідненим за генетичними ознаками на пупарії або личинці?
- Чи належить біологічний матеріал (кров, слина, сперма, волосся, органи, тканини та окремі частини тіла) конкретній особі?
Враховуючи викладене, питання щодо визначення розміру шкоди, завданої внаслідок незаконного добування (вилову) водних біоресурсів, які представник відповідача просить поставити на вирішення експертів не відносяться до завдань та сфери проведення біологічної експертизи.
При цьому частина поставлених представником питань є неконкретними та незрозумілими, а клопотання не містить обґрунтування необхідності їх постановки на вирішення експертів?
Крім того, заявляючи клопотання про призначення експертизи, представник відповідача просить покласти витрати на проведення експертизи на позивача, оскільки саме він заявляє вимоги про стягнення шкоди та зобов`язаний довести її розмір.
Відповідно до ч. 4 ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
Відповідно до п. 5 п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.103, 104, 108, 223, 252 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лішунова Євгенія Олександровича про призначення судової екологічної експертизи у справі за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя: Т.Р. Гук