Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.07.2026 Справа №607/15570/25 Провадження №2/607/1532/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В:
Представник ОСОБА_1 адвокат Собчук В.К. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просить визнати за позивачем право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить житловий будинок АДРЕСА_1 . Позивач спадщину після смерті батька прийняв за фактом спільного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті. Проте, державний нотаріус ОСОБА_5 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок після смерті його батька, у зв`язку з не проведенням державної реєстрації права власності на спадкове майно та відсутністю правовстановлюючого документа. Оскільки позивач позбавлений можливості реалізувати свої права у позасудовому порядку, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 14.10.2025 за клопотанням представника позивача витребувано у Тернопільської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 687/2012 заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 04.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання 28.07.2026 не з`явився. Представник позивача ОСОБА_6 подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 28.07.2026 не з`явилась. Подала заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає та не заперечує щодо його задоволення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання 28.07.2026 не з`явилась. Подала заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає та не заперечує щодо його задоволення.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.
30.07.1977 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, після чого остання змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане повторно 12.09.2006).
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане повторно 19.06.2012) та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 видане повторно 19.06.2012).
24.04.2013 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклала шлюб із Фрітцом Томом-Петером у м. Штральзунд, Німеччина, після чого змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (витяг з актового запису про одруження № Е 50/2013 виданий 24.04.2013 Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Штральзунд).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 07.11.2012.
Відповідно до довідки №1194 виданої 13.09.2024 виконавчим комітетом Великоберезовицької селищної ради будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_2 станом на 15.04.1991 двір робітничий і рахується за померлим ОСОБА_4 .
Згідно із довідкою №196 виданою 19.03.2026 виконавчим комітетом Великоберезовицької селищної ради, станом на 15.04.1991, у будинковолодінні, яке знаходиться в АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_9 , син ОСОБА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки №984 від 17.09.2024 виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, станом на 01.01.2013, державна реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в бюро не проведена.
Відповідно до інформаційної довідки №985 від 17.09.2024 про технічний стан нерухомого майна, виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 .
12.09.2024 на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Загальна площа приміщень по літ «А» 214,0 кв.м, житлова площа 90,4 кв.м, допоміжна площа 85,0 кв.м, площа літніх, неопалювальних приміщень 38,6 кв.м. Рік побудови житлового будинку 1987.
ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав і перебував на реєстраційному обліку до дня смерті в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_4 за вищевказаною адресою в будинку були зареєстровані: колишня дружина померлого ОСОБА_2 , дочка померлого ОСОБА_11 , син померлого ОСОБА_1 , невістка померлого ОСОБА_12 , внучка померлого ОСОБА_13 , внук померлого ОСОБА_14 , внук померлого ОСОБА_15 (довідка №5850 видана 12.12.2012 виконавчим комітетом Великоберезовицької селищної ради).
Відповідно до довідки №338 виданої 08.04.2025 виконавчим комітетом Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня своєї смерті проживав і перебував на реєстраційному обліку до дня смерті в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_4 за вищевказаною адресою в будинку були зареєстровані, проживали і проживають по теперішній час: дружина ОСОБА_2 , дочка померлого ОСОБА_11 (вибула ІНФОРМАЦІЯ_6 ), син померлого ОСОБА_1 , невістка померлого ОСОБА_12 , внук померлого ОСОБА_14 , внук померлого ОСОБА_15 .
13.12.2012 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою №1786 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .
У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за №687/2012 після смерті ОСОБА_4 за заявою сина померлого ОСОБА_1 .
10.04.2025 ОСОБА_1 , ОСОБА_12 (яка діє від імені ОСОБА_16 ) та ОСОБА_2 , які є спадкоємцями майна ОСОБА_4 уклали договір про поділ спадщини, посвідчений державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. за номером в реєстрі 249.
Сторони уклали цей договір в рамках спадкової справи № 687/2012, заведеної в Тернопільській районній державній нотаріальній конторі, по якому переходить:
сину померлого - ОСОБА_1 : житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0925 га, яка розташована: АДРЕСА_1 ,
дочці померлого - ОСОБА_17 : земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0388 га, яка розташована: с. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області,
дружині померлого ОСОБА_2 : земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1835 га, яка розташована: с. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області.
23.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , а саме на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Відповідно до постанови державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. №844/02-31 від 23.05.2025, у справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за № 687/2012 року, після смерті ОСОБА_4 , за заявою сина померлого ОСОБА_1 , про прийняття спадщини за законом від 13.12.2012 за № 1786. Іншими спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину за фактом спільної реєстрації разом з померлим на день смерті, є: дружина померлого ОСОБА_2 та дочка померлого ОСОБА_18 .
Під час розгляду документів поданих ОСОБА_1 для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено відсутність правовстановлюючого документа та державної реєстрації права власності на житловий будинок. У зв`язку із цим у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено.
Як встановлено в судовому засіданні будинковолодіння по АДРЕСА_1 належить до суспільної групи господарств - робітничий двір.
Оскільки спірний житловий будинок з господарськими спорудами відносився до суспільної групи робітничий двір, тому положення статей 120, 123 ЦК УРСР застосуванню не підлягають, оскільки майнові правовідносини господарства робітника були врегульовані загальними нормами цивільного, земельного та сімейного права. Він не мав статусу колгоспного двору, а тому немає підстав для застосування до правовідносин у цій справі норм ЦК УРСР 1963 року, у тому числі за аналогією закону.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто спадщина відкрилася після 01.01.2004, правовідносини щодо спадкування після його смерті регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до cт. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до cт. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно cт. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частина 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом (ч.2, ч.3 ст.1267 ЦК України).
Таким чином, спадкоємці можуть укласти нотаріально посвідчений договір про поділ спадкового майна, який повинен укладатися до видачі свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємці визначають конкретне майно, яке може відповідати їхнім часткам у спадщині. Після підписання правочину нотаріус видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину, з урахуванням домовленостей між ними.
Після смерті ОСОБА_4 спадщину, а саме по 1/3 частки, прийняли ОСОБА_1 (син) за фактом спільного проживання із спадкодавцем та в порядку передбаченому ч.3 ст.1268 ЦК України, та ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_18 (дочка) у порядку передбаченому ч.1 ст.1269 ЦК України.
На підставі договору про поділ спадкового майна від 10.04.2025 сторони погодили передати ОСОБА_1 спірний житловий будинок.
Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на спірний житловий будинок у нотаріуса позивач не може, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на цей будинок.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 557/1209/16-ц, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.
У п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, міститься перелік об`єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва. Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність 30.12.2004) було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва. Згідно з п. 84 постанови документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.09.1992.
Також відповідно до п. 42 вказаного вище Порядку документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05.08.1992, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.
Системний аналіз зазначених вище положень свідчить про те, що до 05.08.1992 законодавець не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на той час, не пов`язувало виникнення права власності на житлові будинки з господарськими будівлями і спорудами з державною реєстрацією такого права. Відтак, її відсутність не свідчить про відсутність права власності, а правові засади прийняття в експлуатацію об`єктів, побудованих до 05.08.1992 року, відсутні.
Документом, що засвідчував факт існування об`єкта нерухомого майна і містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
Технічний паспорт на житловий будинок, засвідчує, що останній побудований у 1987 році, а відтак відповідно до п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна цей будинок не є самочинним будівництвом і не потребує введення в експлуатацію.
Відповідно до вимог статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Позивач звернувся до суду про визнання за ним права власності на частку будинку, тому суд не може вийти за межі позовних вимог.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, а також те, що через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, ці права підлягають судовому захисту шляхом визнання за позивачем права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 214,0 кв.м, житловою площею 90,4 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 214,0 кв.м, житловою площею 90,4 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_6 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_7 , останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_1 .
Рішення складено та підписано 28.07.2026.
Головуючий суддя П. Я. Стельмащук