Справа № 694/3903/25 провадження № 2/694/229/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах адвокатом Саєнком Олександром Миколайовичем, до ОСОБА_2 про припинення сплати аліментів та звільнення від заборгованості зі сплати аліментів,
в с т а н о в и в:
Адвокат Саєнко О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просить звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на її утримання, які стягуються за рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2018 року в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років; звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами за виконавчим листом № 694/1489/17, виданим на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, яка виникла за період з 27.11.2017 року по 25.02.2019 року в розмірі 24444 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 в розмірі 18861 грн. 11 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 968 грн. 96 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 з 20.10.2012 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.05.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками дитини записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2018 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, починаючи з 27.11.2017 року. При виконанні виконавчого листа № 694/1489/17, виданого на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2018 року, позивачу була нарахована заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 24444 грн.
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2022 року, з урахуванням ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.03.2022 року, у справі № 694/1951/21 було виключено запис про ОСОБА_1 , як батька дитини з актового запису № 4 від 24.03.2016 року.
Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання матері дитини, адже за змістом положень статті 84 СК України обов`язок утримання матері дитини несе батько дитини.
Враховуючи, що рішенням суду з актового запису про народження дитини були виключені відомості про позивача як батька дитини, тому є підстави для звільнення його від сплати аліментів та заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дитини.
Також рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.01.2017 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, кожного місяця, починаючи з 07.12.2016 року, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини.
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.04.2025 року позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються за рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.01.2017 року у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, кожного місяця, починаючи з 07.12.2016 року, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини. Цим же рішенням позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати заборгованості за аліментами за виконавчим листом № 694/1651/16-ц, виданим на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.01.2017 року, яка виникла за період, починаючи з 07.12.2016 року по день постановлення рішення про звільнення від сплати аліментів, тобто по 19.03.2025 року. Відповідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП № 74837525 з примусового виконання виконавчого листа № 694/1651/16-ц, виданого на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.01.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 за період з грудня 2016 року по жовтень 2024 року позивачем були сплачені аліменти на загальну суму 18861,11 грн. Таким чином, стягнення аліментів з позивача на утримання дитини після ухвалення відповідного рішення відбувалося у примусовому порядку.
У зв`язку з викладеним, позивач просить суд припинити стягнення аліментів та звільнити від заборгованості зі сплати аліментів.
Ухвалою від 22.01.2026 року суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Представник позивача адвокат Саєнко О.М. надіслав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без їх участі. Про ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.
Відповідачу ОСОБА_2 за місцем реєстрації було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї, які вона отримала 09.05.2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Також відповідач була повідомлена про розгляд справи за допомогою смс-повідомлення в додаток Viber. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалась. Жодних заяв чи клопотань до суду не подала.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явилась на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомила, хоча була повідомлена про час, місце і дату розгляду справи в суді, відзиву на позов, а також заяви про розгляд справи у її відсутності, не надала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку, про що постановляє відповідну ухвалу.
У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.01.2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісяця, починаючи з 07.12.2016 року, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2018 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, починаючи з 27.11.2017 року. При виконанні виконавчого листа № 694/1489/17, виданого на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2018 року, позивачу була нарахована заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 24444 грн.
Згідно з рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2022 року, з урахуванням ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 28.03.2022 року, було виключено запис про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька дитини з актового запису № 4 від 24.03.2016 року, складеного виконавчим комітетом Стецівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.04.2025 року позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються за рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.01.2017 року у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, кожного місяця, починаючи з 07.12.2016 року, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини. Цим же рішенням позивача ОСОБА_1 звільнено від сплати заборгованості за аліментами за виконавчим листом № 694/1651/16-ц, виданим на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.01.2017 року, яка виникла за період, починаючи з 07.12.2016 року по день постановлення рішення про звільнення від сплати аліментів, тобто по 19.03.2025 року.
Відповідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП № 74837525 з примусового виконання виконавчого листа № 694/1651/16-ц, виданого на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.01.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 за період з грудня 2016 року по жовтень 2024 року позивачем були сплачені аліменти на загальну суму 18861,11 грн.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 56022052 з примусового виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, починаючи з 27.11.2017 року, вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів становить 24444 грн. (а.с. 12).
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 85 СК України право дружини на утримання припиняється, якщо за рішенням суду виключено відомості про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.
Частиною 4 статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Враховуючи те, що рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2022 року було виключено запис про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька дитини з актового запису № 4 від 24.03.2016 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає, що починаючи з 11.01.2022 року відсутні підстави вважати позивача батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим відповідно до норм Сімейного кодексу України, відсутні підстави продовження стягнення аліментів на утримання матері дитини за виконавчим листом №694/86/18, виданим за рішенням суду від 11.01.2028 року, тобто виконання слід припинити, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Так само рішення суду про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами на утримання матері дитини, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дитини.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 511/219/18, відповідно до якої виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка зазначена у свідоцтві про народження, як батько, а також в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, відповідно до якої виключення запису про батьківство є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дитини.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_2 сплачених аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 в розмірі 18861 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави - це таке правовідношення, в силу якого одна сторона (набувач), яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої сторони (потерпілого) без достатньої правової підстави або на підставі, яка згодом відпала (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Позивач у даній справі сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав того, що він є його сином. Підставою стягнення з позивача аліментів на утримання сина були відомості про його батьківство.
Судом при розгляді справи про оспорювання батьківства встановлено, що позивач не є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення суду про виключення відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набрало законної сили. Тобто підстава, на якій відповідачем отримано від позивача аліменти на утримання дитини, відпала.
Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з
її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
У статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних сум.
Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 (провадження № 14-445цс18).
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач на підтвердження недобросовісності відповідача зазначив, що відповідач звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів була обізнана з відсутністю біологічного зв`язку між дитиною та позивачем та свідомо приховала такий факт, однак жодних доказів на підтвердження вказаних тверджень суду подано не було.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову про виключення відомостей з актового запису, не встановлював вказані позивачем обставини щодо обізнаності відповідача про відсутність біологічного зв`язку позивача та дитини, а лише послався на подання відповідачем заяви про визнання позову. Ці обставини не підтверджують недобросовісності відповідача при отриманні аліментів. Будь-яких інших доказів на підтвердження недобросовісності відповідача позивачем суду не надано, а тому позовні вимоги в частині стягнення безпідставно набутих аліментів в розмірі 18861,11 грн. слід відмовити, оскільки вони не підлягають поверненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 280, 354,430 ЦПК України суд,
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення сплати аліментів та звільнення від заборгованості зі сплати аліментів - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на її утримання, які стягуються за рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2018 року в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від сплати заборгованості за аліментами за виконавчим листом №694/1489/17, виданого на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.01.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, яка виникла за період з 27.11.2017 року по 25.02.2019 року в розмірі 24444 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: Саєнко Олександр Миколайович, НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текс рішення виготовлено 17.07.2026 року.
Суддя Т.М. Кравченко