№ 207/1368/26
№ 2-а/207/14/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року м.Кам`янське
Південний районний суд м.Кам`янського у складі головуючого судді Притуляка С.А., за участю секретаря судового засідання Ткаченко К.К. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі №R425795 від 18.03.2026 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Південного районного суду міста Кам`янськоого з адміністративним позовом до відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №R425795 від 18.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн, а також закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
18 березня 2026 року Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 (далі - Відповідач), було винесено постанову №R425795 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення (далі - Постанова). Відповідно до змісту оскаржуваної Постанови, ОСОБА_1 (далі - Позивач), було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок. Згідно з фабулою правопорушення, викладеною в Постанові, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вважаємо, що вищезазначена Постанова є протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, оскільки при її винесенні Відповідачем було грубо порушено норми матеріального та процесуального права, не з`ясовано всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
18.03.2026 року Позивачем через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (мобільний застосунок «Резерв+») було подано заяву, в якій він зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Однак суб`єкт владних повноважень при розгляді справи та винесенні постанови проігнорував ту важливу обставину, що з моменту фактичного виявлення правопорушення минуло значно більше часу, ніж це дозволено законом для накладення стягнення, що робить оскаржуване рішення протиправним. Як вбачається з відомостей, що містяться у військово-обліковому документі Позивача в електронній формі (сформованому засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів), Відповідач був достеменно обізнаний про факт неприбуття Позивача за повісткою ще 09.06.2025 року. Про це свідчить запис у графі «Причина звернення до Нацполіції», де зазначено: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» та вказано дату звернення - 09.06.2025 року. Сам факт звернення Відповідача до органів Національної поліції 09.06.2025 року є беззаперечним документальним доказом того, що посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 виявили подію правопорушення саме в цю дату. Отже, днем виявлення правопорушення у розумінні статті 38 КУпАП є 09.06.2025 року.
Відповідач, не перевіривши дотримання строків давності, не виконав покладений на нього законом обов`язок щодо всебічного з`ясування обставин, що призвело до прийняття неправомірного рішення.
Оскільки факт правопорушення був виявлений та зафіксований Відповідачем шляхом подання повідомлення до Національної поліції 09.06.2025 року, то тримісячний строк накладення адміністративного стягнення розпочався 09.06.2025 року і сплив 09.09.2025 року. Оскаржувана ж Постанова № R425795 була винесена 18.03.2026 року, тобто через шість місяців після виявлення правопорушення, що є грубим порушенням вимог статті 38 КУпАП. Ігнорування Відповідачем строків давності призвело до порушення статті 247 КУпАП, яка визначає обставини, що виключають провадження в справі.
Подання Позивачем заяви про згоду на притягнення до відповідальності в порядку статті 279-9 КУпАП не скасовує дії статей 38 та 247 КУпАП і не наділяє суб`єкта владних повноважень правом накладати стягнення поза межами визначених законом строків.
З урахуванням викладеного просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач відзиву на позов та будь-яких заперечень, пояснень щодо нього не надав. На виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі та витребування за клопотанням позивача доказів, відповідач надіслав до суду копії: постанови про адмінстративне правопорушення №R425795 від 18.03.2026 року; заяви позивача про визнання ним вчинення адміністративного правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності від 16.03.2026р.; інформацію з Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів; повістки №3494439.
Відповідно до ч.5, 8 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, оцінивши їх в сукупності суд встановив наступне.
20.05.2025р. відповідачем було направлено позивачеві повістку №3494439 про необхідність останньому з`явитися для уточнення даних до відповідача 30.05.2025р. о 09:00 год.
Вказаного обов`язку позивач не виконав та не з`явився у визначені дату і час до відповідача.
Згідно наданої суду інформації з Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із виявленим 09.06.2025р. порушенням позивачем військового обліку, відповідачем було ініційовано відповідне звернення до органу Національної поліції України №Е2385505 від 09.06.2026р.
16.03.2026р. позивач - ОСОБА_1 звернувся до відповідача - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 із заявою, в якій повідомив останнього про те, що допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушив вимоги зазначеного законодавства. Факт вчинення адміністративного правопорушення визнав та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності позивача.
18.03.2026р. відповідачем було винесено постанову №R425795 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Як вбачається зі змісту вказаної постанови, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень п.2 ч.1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно абзацу 1 частини 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Також абз.3 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач порушив зазначені вище норми законодавства про мобілізацію і даний факт не заперечував, однак, в своєму позові наголошує про порушення процедури його притягнення до відповідальності за таке порушення і накладення відповідного стягнення, оскільки це було вчинено за межами встановленого ст.38 КУпАП строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
В контексті наведеного суд зазначає, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Так, згідно пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, стало те, що він 30.05.2025 року не з`явився до відповідача.
Днем вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити цього дня, а днем виявлення є 09.06.2025 року, коли відповідач направив до Національної поліції електронне звернення №Е2385505 щодо скоєного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , яке виразилося у не явці по повістці у вказаний в ній час та місце.
Таким чином, датою вчинення правопорушення є 30.05.2025р. - день неявки позивача, а днем виявлення правопорушення є 09.06.2025 року - коли відповідач виявив, що позивач не з`явився до у вказаний в повістці час та місце і направив відповідне повідомлення про це до органу Національної поліції.
Натомість, постанова №R425795 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн винесена від 18.03.2026 року, після спливу трьох місяців з моменту виявлення правопорушення, тобто після закінчення визначеного ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
Частина 1 статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за: відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №R425795 від 18.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. та закриття справи про адміністративне правопорушення.
При цьому наявність заяви позивача про визнання своєї вини від 16.03.2026р. жодним чином не впливає на перебіг встановленого законом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 139, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі №R425795 від 18.03.2026 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №R425795 від 18.03.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн. - закрити.
Стягнути зарахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя Притуляк С.А.