справа № 388/1749/23
провадження № 2-ві/388/1/26
УХВАЛА
28.07.2026 м. Долинська
Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Кнуров О.А., розглянувши у судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кнурова Олега Анатолійовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
встановив:
у провадженні Долинського районного суду Кіровоградської області (головуючий - суддя Кнуров О.А.) перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Відповідачем подано заяву про відвід судді Кнурова О.А. від розгляду зазначеної цивільної справи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
На обґрунтування заявленого відводу заявник зазначив про необхідність оцінки того, чи були подані ним заяви розглянуті суддею Кнуровим О.А. належно, повно та з наведенням мотивів, а також чи вирішено питання про необхідність дослідження оригіналів, витребування доказів і застосування спеціальних знань.Вважає, що сукупність конкретних обставин потребує перевірки за критерієм об`єктивної безсторонності.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 ЦПК України якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.
Відповідно до умов ч. 5 ст. 40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Наразі у Долинському районному суді Кіровоградської області здійснюють судочинство двоє суддів.
З урахуванням наведених умов та вимог цивільного процесуального законодавства заяву про відвід передано на розгляд судді, який розглядає справу.
Положеннями ч. 7, ч. 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З урахуванням наведених положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про вирішення питання про відвід у порядку письмового провадження.
Вивчивши зміст заяви про відвід та матеріали цивільної справи в обсязі, необхідному для вирішення відводу, - суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
У межах зазначеної цивільної справи відповідач неодноразово висловлювався про те, що документи, подані адвокатом Чуприною С.П., а саме: договір про надання правничої допомоги, договір про оцінку майна №40/23_ від 27.08.2023, акт прийому-передачі від 28.08.2023 до договору №40/23 та ще низка документів мають ознаки фальсифікації та підробки. З огляду на це відповідачем було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою від 27.05.2026 у задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи було відмовлено із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов таких висновків, і закону, яким керувався, постановляючи ухвалу.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; побігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Однак, сторона заінтересованої особи своє право щодо висловлення заперечень щодо дій головуючого, передбачене ст. 214 ЦПК України, реалізувало шляхом заявлення відводу.
Аналізуючи підстави заявленого відповідачем відводу, судом відзначається, що останні зводяться до незгоди відповідача з процесуальними діями суду (головуючого - судді Кнурова О.А.) під час проведення судових засідань, та ухваленими ним судовими рішеннями, зокрема ухвали про відмову у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про відвід судді Кнурова О.А., на які посилається заявник у заяві, як на підстави для відводу судді, фактично зводяться до незгоди (заперечень) з діями головуючого судді Кнурова О.А. під час розгляду зазначеної вище цивільної справи та постановлені ним ухвали, зокрема, про відмову у задоволені клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. У свою чергу, зазначені доводи відповідача, за відсутності будь-яких об`єктивних даних щодо заінтересованості судді Кнурова О.А. у результатах розгляду справи, а так само інших обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді Кнурова О.А., - не можуть бути належним обґрунтуванням відводу судді.
З урахуванням наведеного, суд констатує не встановлення визначених цивільним процесуальним законодавством підстав для відводу судді, та/чи обставин, які б викликали сумнів у його об`єктивності та/чи неупередженості, що вказує на необґрунтованість поданої заяви про відвід судді, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40, 258-261 ЦПК України, -
постановив:
у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Кнурова Олега Анатолійовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Кнуров