ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
28 липня 2026 року м. Тернопіль справа №921/469/26
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Чопко Ю.О., ознайомившись із позовною заявою №б/н від 17.07.2026 (вх. №521 від 23.07.2026) та доданими до неї матеріалами
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Вердон", 46001, м. Тернопіль, вул. Поліська, буд. 14
до відповідачів:
1. Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Л. Ребета, буд. 6;
2. Тернопільської обласної державної адміністрації, 460213, м. Тернопіль, вул. Грушевського, буд.8;
3. Тернопільської міської ради, 46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, буд. 5;
про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування запису про державну реєстрацію речового права, скасування рішення, скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування запису про державну реєстрацію .
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Вердон" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (відповідача 1), Тернопільської обласної державної адміністрації (відповідача 2), Тернопільської міської ради (відповідача 3) про припинення права ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" постійного користування земельною ділянкою, скасування рішення Тернопільської міської ради, скасування державного акту про право постійного користування земельною ділянкою, скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію речового права.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 року, позовну заяву по справі №921/469/26 передано судді Чопко Ю.О.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її передачі до іншого суду за виключною підсудністю з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.2, ч.ч. 1, 2 ст.4 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (ч.1 ст.27 ГПК України).
Інститут підсудності розмежовує підвідомчі господарським судам справи між відмінними елементами господарської судової системи, залежно від того, який критерій покладено в основу такого розподілу: рівень господарського суду в системі або місце розгляду справи.
Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких Господарський процесуальний кодекс України встановлює інший вид підсудності.
Водночас, за деякими категоріями справ, процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ.
Виключна підсудність - це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді. Встановлення виключної підсудності має на меті забезпечити найкращі умови для правильного та оперативного вирішення певних категорій справ, характер яких викликає труднощі розгляду їх в іншому місці.
Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключну підсудність справ.
Згідно ч.5 ст.30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.
Верховний суд у постановах від 15 квітня 2018 року у справі №905/1566/17 та від 16 серпня 2019 року у справі №916/142/19 вказав, що виключна підсудність це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.
Відповідно до ч.1 ст.31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч.3 ст.31 ГПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
При цьому, частиною 6, 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, унормовано, що спори між судами щодо підсудності не допускаються; справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, враховуючи, що позивачем визначено одним із відповідачів Тернопільську обласну державну адміністрацію, Господарський суд Тернопільської області дійшов висновку про наявність підстав для передачі позовної заяви та доданих до неї документів за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва на підставі ч.5 ст.30 та п.1 ч.1 ст.31 ГПК України.
Керуючись статтями 27, 30, 31, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовну заяву №б/н від 17.07.2026 (вх. №521 від 23.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Вердон" до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", Тернопільської обласної державної адміністрації, Тернопільської міської ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування запису про державну реєстрацію речового права, скасування рішення, скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, скасування запису про державну реєстрацію, передати за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).
Повний текст ухвали складено та підписано 28.07.2026.
Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Ю.О. Чопко