Справа № 487/4322/26
Провадження № 2/487/3061/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого-судді А.А. Лагоди
секретаря К.Е. Мамчур
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
02.06.2026 представник ТОВ «Консалт Солюшенс» звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути заборгованості за кредитним договором №945 від 07.02.2008 на підставі договору відступлення прав вимоги №GL1N019277_205/1 від 03.02.2021 в розмірі 95583,15грн. як основного боргу за тілом кредиту. Також, просив стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662,40грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між відповідачем та ВАТ «СЕБ банк» укладено кредитний договір №945 від 07.02.2008 за змістом якого банк надає позичальнику кредит у сумі 42 600 дол.США зі сплатою 5,6 відсотків річних строком до 07.02.2028. Цільовим використанням кредиту стало придбання нерухомого майна. Того ж дня, 07.02.2008 ОСОБА_1 на кредитні кошти було придбано нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі продажу квартири від 07.02.2008, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 07.02.2008 між банком та позичальником було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Пехлак О.В. за реєстр. № 243. Предметом іпотеки за договором стало нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 . 19.09.2012 між ПАТ «Фідобанк», яке є повним правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «СЕБ Банк», та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 1 до кредитного договору № 945 від 07.02.2008, за умовами п.2 якого сторони домовились змінити наступні основні умови кредитування: 2.1. В рамках цього договору банк надає додатково кредитні кошти в сумі 272 044,50 грн. 2.2. Загальний ліміт заборгованості складається з максимального ліміту заборгованості в USD, який становить 33 297,98дол.США, та максимального ліміту заборгованості в UAH, який становить 272 044,50грн. В додатку №2 до додаткового договору №1 було викладено детальний розпис платежів та визначення сукупної вартості кредиту і реальної процентної ставки (Графік платежів). 27.10.2014 ОСОБА_1 звернулась до банку з заявою про надання дозволу на реалізацію іпотечної квартири за ціною не менше, ніж 12 000дол.США з наступним зарахуванням цих коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості. 17.12.2014 за згодою банку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, за яким продавець передав у власність покупцю квартиру АДРЕСА_1 . Також, 03.02.2021 між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрований в реєстрі за № 28. За змістом пункту 1 якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у додатку 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. За змістом пункту 2 договору за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 ЦК України (індекс інфляції, 3 % річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, право отримання коштів від реалізації заставного майна за основними договорами. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів. За змістом пункту 263 Додатку № 1 до Договору №GL1N019277_205/1 про відступлення права вимоги від 03.02.2021 до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 945 від 07.02.2008. За змістом того ж пункту додатку №1 до Договору № GL1N019277_205/1 про відступлення права вимоги від 03.02.2021 також вбачається, що загальна передана заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Консалт Солюшенс» становить 98 368,67грн., з яких основна сума боргу (тіло) 96 581,00грн., проценти 1787,67грн. ТОВ «Консалт Солюшенс» сплатило ПАТ «Фідобанк» кошти в порядку п.4 договору до моменту набуття чинності договором у розмірі 1 805 235,04грн. без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 55 від 28.01.2021. Таким чином, ПАТ «Фідобанк» вибуло як кредитор із зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору №945 від 07.02.2008. ТОВ «Консалт Солюшенс» є правонаступником ПАТ «Фідобанк» та ПАТ «СЕБ Банк» у матеріальних правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору № 945 від 07.02.2008. Проте, відповідач порушив умови договору і тому має заборгованість, яку до теперішнього часу добровільно не сплатив. Позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача вищевказаний розмір заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 03.06.2026 відкрито спрощене провадження по справі.
15.07.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сафронова Ю.І. надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача зазначає, що відповідно до п.3.2 додаткової угоди №1 від 19.09.2012р. до кредитного договору №945 від 07.02.2008р., кредит надається двома траншами, в UAH та USD, в безготівковій формі через поточний рахунок, зазначений в договорі. В свою чергу п.2 розділу №1 кредитного договору №945, наводиться визначення поточного рахунку - це рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий позичальником в банку. В тому ж п.2 розділу №1 кредитного договору №945 визначено порядок надання кредиту - шляхом видачі готівки через касу банку. За відсутності первинних документів факт надання кредиту в заявленому обсязі є недоведеним. Позивач додав до позову вибірковий розрахунок заборгованості за останні три роки та графік платежів. Цей розрахунок починається з фіксованої «стартової суми» тіла кредиту, походження якої є невідомим та нічим не підтвердженим. У разі ненадання виписок, меморіальних ордерів, видаткових касових документів та документів щодо продажу іпотеки за заявленим клопотанням, відповідач просить суд застосувати наслідки, передбачені ст.109 ЦПК України, та визнати обставини наявності боргу недоведеними.
15.07.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сафронова Ю.І. надійшло клопотання про витребування у позивача первинних бухгалтерських документів (виписок, меморіальних ордерів, видаткових касових документів та документів щодо продажу іпотеки).
15.07.2026 ухвалою суду клопотання повернуто без розгляду.
22.07.2026 до суду від представника позивача адвоката Требухи К.І. надійшла відповідь на відзив. Позивач не погоджується з доводами відзиву, правові висновки Верховного Суду на які посилається відповідач стосуються договору позики, а не кредитного договору. Фактичне надання банком кредитних коштів у спірних правовідносинах стосується виконання банком зобов`язання за укладеним кредитним договором, яке встановлюється судом на підставі оцінки взаємопов`язаної сукупності доказів, поданих у справі. Доказом надання кредитних коштів є кредитний договір 3945 від 07.02.2008, іпотечний договір та договір купівлі-продажу квартири, додатковий договір від 19.09.2012, заява ОСОБА_1 від 27.10.2014. За договором про відступлення вимоги від 03.02.2021 з додатком №1 загальна заборгованість становила 98368,67грн. в т.ч. 96581,00грн. сума основного боргу та 1787,67грн. борг по процентам. З огляду на порушення умов кредитного договору позивач вправі скористатись положеннями щодо дострокового повернення боргу.
27.07.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сафронова Ю.І. надійшли заперечення. Адвокат відповідача зазначає, що відповідно постанові Верховного Суду від 30.01.2018 по справі №161/16891/15-ц вказано, що відповідно до змісту частини першої ст.1050 ЦК України з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором. При цьому предметом позову в тій справі було саме стягнення заборгованості за кредитним договором, а не договором позики. Виписка з рахунку особи є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Стороною позивача не надано до суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що на виконання умов кредитного договору на поточний рахунок позичальника перераховані грошові кошти, не надано підтвердження обставин перерахування цих грошових коштів. Стороною позивача не надано доказів того, що відповідачу ОСОБА_1 за цим кредитним договором мається борг. Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості, який не є достатнім для висновку про існування боргу у заявленому позивачем розмірі, оскільки сам розрахунок є внутрішнім документом та не містить відомостей, що дозволило б суду перевірити видачу кредитних кошти відповідачу, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, не містить періодів, а саме дат нарахування відповідно до яких можна було б перевірити правильність нарахування процентної ставки. Зазначена сума в додатковій угоді №1 до кредитного договору від 19.09.2012 у розмірі 272044,50 грн., яка за цією додатковою угодою мала бути видана ОСОБА_1 взагалі не свідчить про те, що вона була отримана відповідачем. У відзиві представник відповідача не заперечував щодо отримання ОСОБА_1 валютних коштів за кредитним договором 945 від 07.02.2008 у розмірі 42600,00 доларів США на придбання квартири, а потім
зафікосваний у додатковій угоді №1 від 19.09.2012 погашений розмір цієї заборгованості до 33297,98дол.США. Аналогічно в заяві від 14.10.2014 мова йшла виключно про погашення залишку валютної заборгованості, яка була погашена шляхом продажу квартири, що була предметом іпотеки.
При цьому з позовних вимог викладених в позовній заяві вбачається, що позивач намагається стягнути з відповідача заборгованість за вищезазначеним договором в гривні, яка начебто утворилася в результаті отримання відповідачем кредиту у розмірі 272044,50грн. Натомість ОСОБА_1 не отримувала згідно додаткової угоди №1 до кредитного договору від 19.09.2012 гривневого кредиту у розмірі 272044,50грн. Жодних первинних документів позивач не надав на підтвердження перерахування цих коштів на поточний рахунок відповідача з подальшою видачею в касі банку, як то передбачено умовами кредитного договору та додаткового договору. Кредитний договір, договір купівлі продажу квартири, договір іпотеки, додаткова угода №1 до кредитного договору від 19.09.2012 та власноруч написана відповідачем заява від 14.10.2014 дійсно є взаємопов`язаними доказами, які підтверджують виникнення кредитних правовідносин між сторонами. Представник відповідача ставить запитання: «Де докази що банк зі свого боку виконав узяті за такими правовідносинами зобов`язання щодо гривневого кредиту?». Як вірно зазначив представник позивача у відповіді на відзив, кредитний договір за своєю правовою природою є консенсуальним, тобто він вважається укладеним з моменту підписання і банк зобов`язується надати кошти за ним в майбутньому. Очевидно що додаткова угода та графік платежів є лише зобов`язанням банку надати ОСОБА_1 в майбутньому кредитні кошти у розмірі 272044,50 грн. Відсутні докази виконання цього зобов`язання, позовні вимоги не є доведеними. З цих же підстав не може кредитний договір, договір купівлі продажу квартири, договір іпотеки, додаткова угода №1 до кредитного договору від 19.09.2012 та власноруч написана відповідачем заява від 14.10.2014 підтверджувати
належний розмір заборгованості, яка апріорі не утворилася.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові просить розглянути справу за відсутністю представника позивача на підставі наявних доказів, що додані до позову, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача.
Сторона відповідача в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, у раніше поданих заявах по суті просила залишити позов без задоволення.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 07.02.2008 між ВАТ «СЕБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №945 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 42600дол.США. за нерухоме майно, що придбається кв. АДРЕСА_1 .
Також, ОСОБА_1 набула у власність за 50180дол.США квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу б/н від 07.02.2008.
Також, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ВАТ «СЕБ Банк» 07.02.2008 укладено договір іпотеки б/н на вказану вище квартиру.
Крім того, 19.09.2012 між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №945 від 07.02.2008 (далі - додатковий договір). За умовами додаткового договору сторони підтвердили, що позичальник має перед банком поточну заборгованість за основним договором в розмірі 33297,98дол.США яка складається з основного боргу в сумі 32831,43дол.США та 466,55дол.США сума прострочення. Відповідно до п.2 додаткового договору сторони домовились змінити наступні основні умови кредитування: 2.1. В рамках цього договору банк надає додатково кредитні кошти в сумі 272 044,50 грн. 2.2. Загальний ліміт заборгованості складається з максимального ліміту заборгованості в USD, який становить 33 297,98дол.США, та максимального ліміту заборгованості в UAH, який становить 272 044,50грн. базовою валютою за цим додатковим договором є гривня. Кредит надається двома траншами в UAN та USD, в безготівковій формі через поточний рахунок зазначений в договорі (п.3.3 додаткового договору). В додатку №2 «Графіку ліміту погашення кредитної заборгованості до кредитного договору №945 від 07.02.2008» до додаткового договору сторони передбачили максимальний ліміт заборгованості за кредитом 272044,50грн. з терміном погашення рівними щомісячними платежами в сумі 1470,51грн. починаючи з 08.10.2012 по 07.02.2028.
Крім того, 17.12.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири кв. АДРЕСА_1 .
Крім того, 19.01.2021 було проведено електронний аукціон № UA-ЕА-2020-12-23-000001-b за лотом №GL1N019277 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 7 кредитними договорами, що забезпечені т/з, 220 кредитних договорів, що забезпечені іншою заставою та 267 беззаставник кредитних договорів, 21815 позицій по дебіторській заборгованості, переможцем якого визнано ТОВ «Консалт Солюшенс».
Також, 03.02.2021 між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого банк відступив новому кредитору належні банку права та вимоги до боржників, зазначених у додатку № 1 договору, в тому числі, права вимоги за якими відступаються та боржників/поручителів/іпотекодавців/заставодавців за такими договорами. Так, в рядку 263 додатку № 1 договору GL1N019277_205/1 зазначено боржника ОСОБА_4 , за кредитним договором №945 від 07.02.2008, заборгованість основна у валюті кредиту на 03.02.2021 96581,00 та 1787,67 відсотки. Відповідно до п.9 договору № GL1N019277_205/1 новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього договору отримав від банку усі наявні в банку документи, що підтверджують право вимоги до боржників.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №945 за період з 01.08.2023 до 01.12.2028 відповідач ОСОБА_5 має загальну заборгованість в розмірі 95583,15грн. Розрахунок відповідачами не спростований.
Належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Позивачем надано докази на підтвердження відомостей про передачу грошей за вищевказаними договорами позики.
Враховуючи наведене, суд вбачає підстави для стягнення з ОСОБА_1 заявленого боргу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід стягнути з відповідача в сумі 2662,04грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» заборгованість за кредитним договором №945 від 07.02.2008 у розмірі 95583 (дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн. 15 коп., а також судові витрати в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», ЄДРПОУ: 42251700, юридична адреса: 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, (Італійська), 36, оф.308.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя А.А. Лагода