Справа № 489/5157/26
Провадження № 2/489/2921/26
РІШЕННЯ
Іменем України
28 липня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Костюченка Г.С.,
із секретарем судового засідання Савковою К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026 позивачка звернулася до суду із позовом до Миколаївської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог якого просила суд:визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Миколаєві, про що Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зроблено відповідний актовий запис №1586 від 20.10.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ОСОБА_2 або Спадкодавець), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 20.10.2025 Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 (далі - Спадкове майно). За життя ОСОБА_2 фактично проживала та була зареєстрована у Спадковому майні.
Згідно Довідки про осіб, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що сформована ПН ММНО Філіпенко О.Г. станом на 11.10.2025 року вбачається, що з 04.12.1980 року разом з померлою у спадковому майні були зареєстровані ОСОБА_3 (донька спадкодавця), ІНФОРМАЦІЯ_5 , та з 20.05.2004 року - ОСОБА_4 (онук спадкодавиці), ІНФОРМАЦІЯ_6 . ІНФОРМАЦІЯ_7 донька померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 померла, про що Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 22.01.2019 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 онук померлої ОСОБА_2 був призваний на військову службу та мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_9 . 18.12.2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Рівне Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу зник безвісти за особливих обставин.
В травні 2026 року позивачці стало відомо про те, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповідала їй квартиру АДРЕСА_1 .
Протягом декількох днів після отримання інформації про наявність заповіту, а саме 28 травня 2026 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса, який засвідчував заповіт - ОСОБА_5 з питань оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в яких нотаріус зазначив про пропуск строку для прийняття спадщини. Враховуючи зазначене, позивачка спадщину після смерті ОСОБА_2 в установлений законом строк не прийняла через необізнаність про наявність заповіту. На даний час позивачка бажає переоформити на себе спадщину за заповітом, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , однак внаслідок пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини позбавлена такої можливості.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 09.06.2026 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено її розгляд у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 08.07.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання позивач не в`явився. Представник позивача звернувся з заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, наданням відзиву не скористалися, причини неявки суду не повідомили.
Надійшла письмова заява про розгляд справи за відсутності представника.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ОСОБА_2 або Спадкодавець), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 20.10.2025 Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 (далі - Спадкове майно). За життя ОСОБА_2 фактично проживала та була зареєстрована у Спадковому майні.
Згідно Довідки про осіб, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що сформована ПН ММНО Філіпенко О.Г. станом на 11.10.2025 року вбачається, що з 04.12.1980 року разом з померлою у спадковому майні були зареєстровані ОСОБА_3 (донька спадкодавця), ІНФОРМАЦІЯ_5 , та з 20.05.2004 року - ОСОБА_4 (онук спадкодавиці), ІНФОРМАЦІЯ_6 . ІНФОРМАЦІЯ_7 донька померлої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 померла, про що Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 22.01.2019 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 онук померлої ОСОБА_2 був призваний на військову службу та мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_9 . 18.12.2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Рівне Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу зник безвісти за особливих обставин.
В травні 2026 року позивачці стало відомо про те, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповідала їй квартиру АДРЕСА_1 .
Протягом декількох днів після отримання інформації про наявність заповіту, а саме 28 травня 2026 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса, який засвідчував заповіт - ОСОБА_5 з питань оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в яких нотаріус зазначив про пропуск строку для прийняття спадщини. Враховуючи зазначене, позивачка спадщину після смерті ОСОБА_2 в установлений законом строк не прийняла через необізнаність про наявність заповіту. На даний час позивачка бажає переоформити на себе спадщину за заповітом, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , однак внаслідок пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини позбавлена такої можливості.
Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до статей 1220-1222, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до пп. 1.1-1.4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану. У разі неможливості пред`явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в реєстрі нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст.1262 ЦК України).
Згідно із статтями 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини
Відповідно до статті 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила цієї норми застосовуються, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини суд визнав поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування»).
Закон не містить переліку таких причин, тому обставини, на які посилається позивач, оцінюються судом з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та наданих ними доказів.
Окрім спеціальних норм спадкового права, які регулюють питання строку для прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК), при вирішенні справ цієї категорії суд також має враховувати загальні засади цивільного судочинства та європейські стандарти щодо захисту права власності, в тому числі принцип пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства, дотримання якого є необхідним за положеннями Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, запроваджене статтею 8 Конституції України та статтею 10 ЦПК України верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Умовою реалізації та інструментом принципу верховенства права є принцип «пропорційності».
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.
Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (наприклад, рішення у справі «Кутцнер проти Німеччини», пункт 60, та рішення від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, пункт 47).
Соціальна потреба визначається, зокрема, метою законодавчого врегулювання того чи іншого питання.
Необхідність встановлення певних строків на прийняття спадщини обумовлена інтересами цивільного обігу в цілому, маючи на меті якнайшвидше усунення стану правової невизначеності, яка виникає в разі смерті спадкодавця, та забезпечення певних гарантій особам, права яких є похідними від поведінки спадкоємців попередньої черги.
Отже, в даній справі суд має визначити, чи відповідає цій меті, а також принципу справедливості та інтересам суспільства позбавлення позивача прав на спадкове майно, витребування у нього цього майна з передачею відумерлої спадщини у власність територіальної громади тощо.
Проте, таке втручання у право власності (законне сподівання, очікування) позивача не в повній мірі відповідає законній меті встановлення строків у спадковому праві, не вирішує нагальні соціальні потреби, а тому не може вважатись пропорційним.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було пропущено строк для прийняття спадщини через сукупність вище перелічених поважних причин.
За такого, виходячи з принципу справедливості, при всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи об`єктивні та непереборні причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та надання позивачу додаткового строку на прийняття спадщини, що відповідає загальним положенням спадкового права, конституційному принципу верховенства права та положенням статті 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Оскільки позивачка не просить відшкодувати їй судові витрати, тому відповідно з урахуванням диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за можливе не здійснювати розподіл судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 206, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Миколаєві, про що Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зроблено відповідний актовий запис №1586 від 20.10.2025 року.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Суддя Інгулського районного
суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко
Повний текст судового рішення складено «28» липня 2026 року.