Справа № 485/677/26
Провадження №2/485/502/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
28 липня 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Соловйова О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представника позивачів - адвоката Петренко К.Д. (в режимі відеоконференції),
третьої особи Гарулі Д. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей,
встановив:
У квітні 2026 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи через свого представника - адвоката Петренко К.Д., звернулися з до суду з вказаним позовом, в якому просять визнати ОСОБА_3 , який 29 вересня 2025 року зник безвісти при виконанні бойового завдання, батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зобов`язати Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини відомостей про батька дітей.
Позовні вимоги обґрунтувано тим, що з 01 листопада 1997 року позивачка ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який вони розірвали 19 серпня 2004 року. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 в них народився син ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу з відповідачем та зміни прізвища позивачкою на " ОСОБА_1 ", відносини між ними фактично зберегли характер сімейних, вони проживали однією сім"єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, а також народжували, виховували та утримували спільних дітей, що було підтверджено рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області по справі № 485/2264/25, яким встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , який зник безвісти 29 вересня 2025 року при виконанні бойового завдання, однією сім"єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 20 серпня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час спільного проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу в них народилось ще 4 дітей, а саме ОСОБА_4 , батьком якого записано відповідача ОСОБА_3 , а також ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_7 , в яких відомості про батька записано відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. З моменту народження дітей відповідач визнавав своє батьківство, піклувався про них, приймав участь у вихованні та утримував, брав активну участь у житті дітей, до моменту зникнення безвісти за особливих обставин. На підставі викладеного, позивачі звертаються до суду із відповідним позовом.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала з викладених у ньому підстав, просила позовні вимоги задовольнити.
Представник позивачки ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_2 - адвокат Петренко К. Д., також позов підтримала з викладених у ньому підстав, просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України.
Відповідно до Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 29 вересня 2025 року №693, солдат ОСОБА_3 , командир відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважається зниклим безвісти внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій 29 вересня 2025 року під час участі у бойових діях під час виконання обов"язків військової служби із захисту Батьківщини (а.с. 34 зворот - 36).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.
В інтересах дітей є розгляд справи в найкоротші строки, що відображено в пунктах 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, де вказано, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
За таких обставин, з метою забезпечення найкращих інтересів дітей, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача.
Третя особа ОСОБА_4 вважав позов таким, що підлягає задоленню, в судовому засіданні пояснив, що його батько ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
Треті особи Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_5 згідно поданих письмових заяв просили розгляд справи проводити без їх участі.
Треті особи Служба у справах дітей Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, у судове засідання не з"явилися, про причини неявки суд не повідомили.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
Заслухавши позивачів, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачка з 01 листопада 1997 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який було ними розірвано 19 серпня 2004 року. Після розірвання шлюбу позивачка відновила дошлюбне прізвище змінивши з " ОСОБА_9 " на " ОСОБА_1 ", що підтверджується Витягом із застосунку "Дія" та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 19 серпня 2004 року (а.с. 21-22).
В період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивачки та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 видане 11 березня 1999 року (а.с. 22 зворот).
Також, позивачка та ОСОБА_3 офіційно є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 видане повторно 02 вересня 2021 року року з даними відомостей про батьків - батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_1 (а.с. 23 зворот).
Крім того, позивачка є матір"ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька яких записано відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, за вказівкою матері, що підтверджується інформацією Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с. 27, 29 зворот - 30, 31 зворот - 32).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого повторно 27 грудня 2022 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис № 4 складено 03 квітня 2008 року Виконавчим комітетом Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, в графі "батько" вказано " ОСОБА_10 ", "мати" - " ОСОБА_1 " (а.с. 24 зворот).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 виданого повторно 02 вересня 2021 року, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис № 27 складено 08 жовтня 2010 року Виконавчим комітетом Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, в графі "батько" вказано " ОСОБА_10 ", "мати" - " ОСОБА_1 " (а.с. 28).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 виданого повторно 02 вересня 2021 року, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис № 7 складено 04 травня 2012 року Виконавчим комітетом Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, в графі "батько" вказано " ОСОБА_10 ", "мати" - " ОСОБА_1 " (а.с. 30 зворот).
Позивачка посилається на те, що вона проживала із ОСОБА_3 після розірвання шлюбу однією сім`єю, вони вели спільне господарство, разом виховували дітей та ОСОБА_3 виконував усі обов`язки батька дітей, передбачені сімейним законодавством.
Ч.ч. 1,3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Вжите у зазначеній статті конвенції поняття "сімейне життя" має автономне значення і, виходячи із прецедентної практики ЄСПЛ, включає фактичні сімейні відносини, зокрема і ті, що виникли, або можуть виникнути між дітьми і їх біологічним батьком, а також ті, що виникають між партнерами, що підтримують фактичні шлюбні відносини. У разі встановлення існування сімейного зв`язку з дитиною, держава має діяти в порядку, розрахованому на надання можливості розвитку цього зв`язку і юридичні гарантії мають бути встановлені з моменту народження або якнайшвидше після інтеграції дитини до її сім`ї (Keegan v. Ireland, 44; Kroon and Others v. the Netherlands, § 30, 32).
Згідно ст.122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.
При цьому, згідно, ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:за заявою матері та батька дитини;за рішенням суду.
Порядок визначення походження батьківства за заявою матері та батька дитини регламентований ст.126 СК України, відповідно до якої походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст.128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до ст.135 Сімейного кодексу України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків, заяви батька, або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до положень ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 червня 2006 року, №3 роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.
Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).
Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання батьківства.
Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи; тлумачення норм ст. 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства; підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України); доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Довідкою Центрального старостинського округу Шевченківської сільської ради від 04 листопада 2025 року № 6-360, підтверджується що ОСОБА_3 проживав однією сім"єю та вів спільне господарство з ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу з 2004 по 2025 роки за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними проживали та виховувалися діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 .. На даний час ОСОБА_3 значиться таким, що зник Безвісти (а.с. 33).
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14 січня 2026 року у справі № 485/2264/25, яке наявне у Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , який зник безвісти 29 вересня 2025 року при виконанні бойового завдання, однією сім"єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 20 серпня 2004 року по 29 вересня 2025 року (а.с. 33 зворот - 34). Рішення суду набрало законної сили 17 лютого 2026 року.
Відповідно до інформації Центрального ліцею Шевченківської сільської ради Миколаївської області, що підтверджена довідкою № 5 від 13 лютого 2026 року, за період навчання дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_7 в Знам"янській філії Центрального ліцею Шевченківської сільської ради Миколаївської області з 2014 року по 2023 рік, відповідач брав активну участь у навчально-виховному процесі, а саме відвідував батьківські збори, спілкувався з класним керівником та педагогічними працівниками, цікавився навчальними досягненнями та поведінкою дітей, сприяв створенню належних умов для їх навчання та розвитку. За період навчання діти перебували під належною увагою з боку ОСОБА_3 (а.с. 32 зворот).
Разом з тим, судом досліджено спільні фотокартки відповідача з позивачкою та дітьми (а.с.42 зворот - 47).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 показали, що знають особисто позивачку та відповідача, які з 2004 року проживали у цивільному шлюбі. Під час спільного проживання в них народилося ще четверо дітей. ОСОБА_3 визнавав себе батьком дітей, піклувався про них, матеріально забезпечував. Про те, чому ОСОБА_3 не було записано батьком дітей свідкам достеменно не відомо.
Суд приймає показання надані свідками, оскільки вони узгоджуються з наявними в матеріалах справи доказами, крім того, свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Також, Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року по справі № 676/1200/20 наголосив на тому, що для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.
Біологічна спорідненість ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 підтверджується результатами проведеного порівняльного аналізу ДНК-профілів ОСОБА_4 (офіційного сина позивачки ОСОБА_1 й відповідача ОСОБА_3 ) та ДНК-профілів ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , який підтверджує, що вони є повними біологічними сиблінгами (мають спільних біологічних батьків батька та матір).
Так, згідно з висновком спеціаліста №HID-004278 від 02 липня 2026 року генетичної лабораторії ТОВ "Генкод Діагностик" (а.с. 170-172), в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлено, що:
- ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , можуть бути повними сиблінгами. Ймовірність даної події складає 99,99402173%;
- ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , можуть бути повними сиблінгами. Ймовірність даної події складає 99,98841743%;
- ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , можуть бути повними сиблінгами. Ймовірність даної події складає 99,74801675%.
Зазначений висновок суд приймає як належний та допустимий доказ, оскільки він усуває сумніви щодо біологічного походження дітей та доводить, що ОСОБА_3 є біологічним батьком ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зауважив, що "на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Калачова проти Росії" від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).
Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилаються позивачі як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, враховуючи висновок молекулярно-генетичного дослідження, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання батьківства підлягає задоволенню.
Щодо внесення змін до актового запису про народження дітей, то Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, який зареєстровано 14 січня 2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в т.ч. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Згідно з п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.
З урахуванням викладеного, є обґрунтовані підстави для задоволенню вимоги щодо внесення змін до актового запису про народження дітей відомостей про батька дитини.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_9 , громадянина України, уродженця селища Знам"янка Снігурівського району Миколаївської області, батьком:
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , громадянина України, уродженця селища Знам"янка Снігурівського району Миколаївської області;
- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_11 , громадянина України, уродженця селища Знам"янка Снігурівського району Миколаївської області;
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_12 , громадянки України, уродженки селища Знам"янка Снігурівського району Миколаївської області.
Зобов`язати Снігурівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актових записів:
- № 4 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Виконавчим комітетом Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області 03 квітня 2008 року, в якому у графі відомості про батька вказати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_9 , громадянин України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- № 27 про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Виконавчим комітетом Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області 08 жовтня 2010 року, в якому у графі відомості про батька вказати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_9 , громадянин України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- № 7 про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Виконавчим комітетом Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області 04 травня 2012 року, в якому у графі відомості про батька вказати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_9 , громадянин України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 28 липня 2026 року.
Суддя О. В. Соловйов