УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
28 липня 2026 р. Справа № 120/11342/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 22.04.2025 року по 24.04.2026 року, у тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2025 рік, із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 48 КАС України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
З цього приводу суд зазначає, що механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260).
Відповідно до п.3 та п.8 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця обчислюється на підставі штату військової частини (установи, організації), наказу про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, наказів про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення, наказів про присвоєння військових звань, грошового атестату або довідки про грошові виплати за місцем проходження військової служби.
Отже, управлінське волевиявлення з приводу призначення, обчислення і нарахування грошового забезпечення вчиняється суб`єктом владних повноважень за місцем проходження військовослужбовцем військової служби, тобто тим органом, у організаційній структурі якого військовослужбовець обіймає штатну військову посаду.
Згідно з п.1.5 Розділу І Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017р. №280 (далі - Правила №280) військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
У разі зарахування військової частини на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів не за підпорядкованістю, рішення про таке зарахування приймається фінансовим органом головного розпорядника бюджетних коштів на підставі клопотання керівника органу військового управління (структурного підрозділу органу військового управління).
Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
Начальник фінансового органу військової частини розпорядника коштів третього рівня, до якої на фінансове забезпечення зараховані інші військові частини, розробляє положення про спільне фінансове господарство, в якому зазначаються права, обов`язки, порядок взаємодії, розмежування повноважень та відповідальності посадових осіб військової частини розпорядника коштів третього рівня та військових частин, які зараховані до неї на фінансове забезпечення, щодо здійснення фінансового забезпечення таких військових частин, у тому числі щодо своєчасного оформлення та подання до фінансового органу військової частини розпорядника коштів необхідних документів (розпорядчих, розрахункових, фінансово-планових тощо). Зазначене положення затверджується командиром військової частини розпорядника коштів третього рівня, погоджується забезпечувальним фінансовим органом та доводиться до військових частин, які зараховані на фінансове забезпечення.
Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова особа) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Пунктом 4.3 Правил №280 передбачено, що виплата грошового забезпечення, заробітної плати та інші виплати (індексація, грошова компенсація за речове майно, харчування, піднайом житла тощо) особовому складу здійснюються за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення).
З положень наведених вище норм права слідує, що у випадку, коли військова частина (організація, установа, заклад) включена до мережі розпорядників бюджетних коштів - і управлінське волевиявлення з приводу нарахування грошового забезпечення і управлінське волевиявлення з приводу виплати нарахованого грошового забезпечення здійснює саме така військова частина (тобто орган, у організаційній структурі якого військовослужбовець обіймає штатну військову посаду).
Натомість, у випадку, коли військова частина (організація, установа, заклад) не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів - управлінське волевиявлення з приводу виплати грошового забезпечення здійснюється військовою частиною - розпорядником бюджетних коштів третього рівня за отриманими на виконання документами про обчислення грошового забезпечення від військової частини, у організаційній структурі якого військовослужбовець обіймає штатну військову посаду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2026 року у справі №420/28894/24.
Повертаючись до обставин справи, судом встановлено, що у спірний період позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , фінансове забезпечення якої здійснювала військова частина НОМЕР_1 , однак військову частину НОМЕР_2 не визначено другим відповідачем у справі, у той час як саме на цю військову частину покладався обов`язок щодо організації оформлення та подання до військових частин НОМЕР_1 документів, необхідних для належного нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення.
Відтак, позивачеві слід уточнити суб`єктний склад сторін.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом уточнення суб`єктного складу та за наслідком уточнення - надання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом уточнення суб`єктного складу та за наслідком уточнення - надання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Альчук Максим Петрович