ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року Справа №160/22632/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
05 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов на військову службу» від 24.10.2024 р. №252 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2024 р. №315 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Позовна заява обґрунтована тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 р. по справі №160/31182/24 позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову (довідку) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.10.2024 р. №4/1-4359 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби. У вказаному рішенні суд констатує, що оскаржувана постанова про придатність позивача до військової служби прийнята необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Відтак, оскаржуване позивачем рішення не відповідає критеріям, визначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України у зв`язку із чим Довідка ВЛК від 24.10.2024 р. №4/1-4359 підлягає скасуванню. Враховуючи значні порушення допущенні при огляді ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , які були встановлені судовим рішенням по справі №160/31182/25, яке набрало законної сили 05.07.2025 р., очевидно, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.10.2024 р. №252 також потребує скасуванню в частині призову та призначення ОСОБА_1 , оскільки складений на підставі скасованої довідки ВЛК від 24.10.2024 р. №4/1-4359, чим порушено правила мобілізації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
24 жовтня 2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2024 р. №315 позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Слід зазначити, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця. При цьому, оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2024 р. №315 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини. Матеріали адміністративної справи не містять доказів звернення позивача до командування військової частині НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби. Доказів протилежного сторони суду не надали. Також позивачем не доведено перед судом обставин наявності у нього підстав для звільнення з військової служби, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII. З аналізу вказаного вище правового регулювання слід дійти висновку, що скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.04.2025 р. №105 про зарахування позивача до списків особового складу частини та початку виконання обов`язків, який вичерпав свою дію фактом виконання з моменту вступу позивача на військову службу за призовом, не може мати правових наслідків у вигляді звільнення позивача з військової служби. Слід вкотре зазначити, що після набуття позивачем статусу військовослужбовця Збройних Сил України правовідносини щодо проходження військової служби можуть бути припинені лише шляхом звільнення з військової служби, підстави та порядок якого визначені Законом №2232-XII та Положенням №1153/2008. За таких обставин, можна прийти до висновку про відсутність доказів щодо протиправності наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а тому такий не підлягає скасуванню. Позивачем не доведено перед судом наявності законних підстав для припинення проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у Військовій частині НОМЕР_1 .
27 жовтня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що з існуючого на момент виникнення спірних правовідносин правового регулювання вбачається, що проходження медичного огляду та встановлення придатності до військової служби є обов`язковими умовами, без дотримання яких призов особи на військову службу є неможливим. Отже, для призову особи на військову службу під час мобілізації необхідно встановити придатність військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби. В ході розгляду справи №160/31182/24, рішенням суду від 04.06.2025 р. скасована постанова (довідка) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24 жовтня 2024 року №4/1-4359 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби, з огляду на її протиправність. Відтак, за відсутності доведення факту придатності ОСОБА_1 до військової служби призов його на військову службу та подальше направлення для проходження військової служби до військової частини є протиправними. Наголошує, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, а обов`язок доведення придатності особи до військової служби лежить на суб`єкті владних повноважень. Інший підхід суперечить принципам, які відрізняють суди адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикцій.
27 жовтня 2025 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 р. витребувано у військової частини НОМЕР_1 : копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині, що стосується включення до списків особового складу частини ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 24.10.2024 р. позивач проходив медичний огляд у військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 для визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії солдата запасу ОСОБА_1 від 24.10.2024 р. №4/1-4359 визнано придатним до військової служби на підставі графи ІІ Розкладу хвороб.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 р. по справі №160/31182/24 позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково, а саме:
- визнати протиправною та скасовано постанову (довідку) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.10.2024 р. №4/1-4359 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
- вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 р. по справі №160/31182/24 набрало законної сили 05.07.2025 р.
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов на військову службу» від 24.10.2024 р. №252, зазначено, що на підставі Указу президента України «Про продовження строку загальної мобілізації» від 23.07.2024 р. №470/2024 нижчепойменованих військовозобов`язаних, вважати такими, що з 24.10.2024 р. призвані до Збройних Сил України та призначені до військової частини НОМЕР_1 , зокрема, солдат ОСОБА_1 , 1989 р.н.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2024 р. №315, відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» нижчепоіменованих осіб рядового та сержантського складу, які прибули з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки комплектування навчальних батальйонів школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , з 24.10.2024 р. зарахувати до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. 3 24.10.2024 р. вважати такими, що прийняли справи та посади і приступили до виконання службових обов?язків за посадами з низначеними посадовими окладами: 31.46. Солдата ОСОБА_1 - курсантом навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_4 , 13.04.1989 р.н., [номер приховано]. Встановити оклад за посадою - 2470 грн.; Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 633% від посадового окладу та надбавку за особливості проходжения служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим знанням та надбавки за вислугу років. Зарахувати особовий склад в кількості 29 чоловік на котлове забезпечення частини зі сніданку 25.10.2024 р., а особовий склад в кількості 30 чоловік на коглове забезнечення частини з обіду 25.10.2024 р.
Підстава: поіменні списки, мобілізаційні розпорядження, облікові документи, рапорти командирів підрозділів (вх: №№11992/1,2 від 24.10.2024 р.).
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.02.2025 р. №52, військовослужбовця за призовом під час мобілізації солдата ОСОБА_1 , колишного курсанта навчального взводу навчальної роти панчального батальйону школи індивідуальної підготовки, який самовільно залишив військову частину 27.10.2024 р., наказом начальника НОМЕР_2 центру підготовки підрозділів (10 особовому складу) від 19.02.2025 р. №31-рс увільнити від займаної посали та призупинити військону службу за призовом по мобілізації у Збройних Силах України, строк військової служби за призовом по мобілізації, вислуги років для призначення пенсії та вислуги у військовому званні з 11.02.2025 р. Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 15.08.2022 р. №280 «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерета оборони України» облікові документи направити до управління персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 . Підстава: наказ начальника НОМЕР_2 центру підготовки підрозділів (по особовому складу) від 19.02.2025 р. №31-рс (вх. №31/дск від 19.02.2025 р.).
Згідно із військово-обдіковим документом «Резерв +», сформованого 31.07.2025 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , категорія обліку: не військовозобов`язаний, звання: солдат
Позивач не погоджуючись із наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов на військову службу» від 24.10.2024 р. №252 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2024 р. №315 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень
Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до п.9 Положення №154 Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
30 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №1487, якою затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
-організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
-здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
-виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
-організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
-організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
-забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;
-проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до зазначеного Порядоку врегульоано механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
-процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
-процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
-організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
-процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
-механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Згідно з п.2 Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Пунктом 21 Порядку №560 передбачено що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Резервісти та військовозобов`язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ (п.22 порядку №560).
Згідно з п.п.1 п.27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Згідно з п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
У позовній заяві позивач заявляє позовні вимоги про скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов на військову службу» від 24.10.2024 р. №252 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 , скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2024 р. №315 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання Військової частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
З матеріалів справи встановлено, що у застосунку «Резерв+» відповідно до якого, станом на 13.11.2024 р. вбачається, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості щодо проходження ВЛК відсутні, а також останній не військовозобов`язаний, знятий з військового обліку оскільки є військовослужбовцем.
Місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов на військову службу» від 24.10.2024 р. №252, зазначено, що на підставі Указу президента України «Про продовження строку загальної мобілізації» від 23.07.2024 р. №470/2024 нижчепойменованих військовозобов`язаних, вважати такими, що з 24.10.2024 р. призвані до Збройних Сил України та призначені до військової частини НОМЕР_1 , зокрема, солдат ОСОБА_1 , 1989 р.н.
Порядок присвоєння військового звання "солдат" у Збройних Силах України, в тому числі у РТЦК, передбачає, що це звання присвоюється громадянам, які вперше прийняті на військову службу, після проходження ними відповідної підготовки.
Довідка військово-лікарської комісії (ВЛК) видається на підставі медичного огляду та висновків лікарів про стан здоров`я військовозобов`язаного або військовослужбовця. Цей висновок визначає ступінь придатності особи до військової служби. Документи, які подаються до ВЛК для встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій, каліцтв з військовою службою, включають заяву на проведення ВЛК, паспорт, військовий квиток (для військовослужбовців), медичну документацію та документи військово-лікарської експертизи.
Оскільки, саме довідка ВЛК є офіційним підтвердженням висновку про стан здоров`я особи та її придатність або непридатність до військової служби, тому така довідка видається лише за результатами проходження військово-лікарської комісії, яка складається з лікарів різних спеціальностей. Рішення комісії заноситься до актів, після чого оформляється довідка ВЛК, яка передається до ТЦК або вручається особі на руки.
Як встановлено з матеріалів справи, 24.10.2024 р. позивач проходив медичний огляд у військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 для визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії солдата запасу ОСОБА_1 від 24.10.2024 р. №4/1-4359 визнано придатним до військової служби на підставі графи ІІ Розкладу хвороб.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 р. по справі №160/31182/24 позов ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково, а саме:
- визнати протиправною та скасовано постанову (довідку) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.10.2024 р. №4/1-4359 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
- вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 р. по справі №160/31182/24 набрало законної сили 05.07.2025 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються повторно при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційне значення мають саме встановлені судом фактичні обставини, а не їх повторна оцінка.
Отже, у межах цієї справи суд виходить із преюдиційно встановленої обставини про протиправність постанови військово-лікарської комісії, яка була покладена в основу прийняття спірного наказу.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації та його зарахування до списків особового складу військової частини видано саме на підставі висновку військово-лікарської комісії про придатність позивача до військової служби. Проходження військово-лікарської комісії та отримання висновку про придатність є обов`язковою складовою процедури призову громадянина на військову службу під час мобілізації, а тому постанова ВЛК є необхідною юридичною передумовою для прийняття відповідного рішення про призов.
Таким чином, постанова військово-лікарської комісії виступала не допоміжним документом, а безпосередньою та визначальною правовою підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
Оскільки зазначену постанову ВЛК рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано, така постанова не породжує юридичних наслідків, на досягнення яких була спрямована, а відтак не може бути належною правовою підставою для існування похідного адміністративного акта, прийнятого виключно на її підставі.
Суд виходить із того, що індивідуальний адміністративний акт, прийнятий на виконання або на підставі іншого індивідуального акта, правомірність якого спростована судовим рішенням, не може вважатися таким, що відповідає принципу законності, оскільки його існування прямо залежить від чинності первинного акта.
Відповідачами не надано суду доказів існування будь-яких інших самостійних юридичних підстав для прийняття наказу про призов позивача та його зарахування до військової частини, окрім постанови військово-лікарської комісії, яку скасовано судом. Відтак після втрати чинності такою постановою відпала і правова підстава для існування оскаржуваного наказу.
При цьому суд враховує, що рішенням у справі про оскарження постанови військово-лікарської комісії не вирішувалося питання щодо фактичної придатності чи непридатності позивача до військової служби, а також не покладався обов`язок провести повторний медичний огляд. Проте зазначена обставина не впливає на оцінку законності спірного наказу.
Предметом розгляду у цій справі є перевірка законності рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття. Оскільки єдина юридична підстава, на якій ґрунтувався наказ про призов та зарахування позивача до військової частини, у встановленому законом порядку визнана судом протиправною та скасована, такий наказ не відповідає критерію законності, визначеному статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, з урахуванням вищевикладеного доходить висновку, що такий спосіб судового захисту як визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, є ефективним та належним, не призводить до порушення публічних правовідносин щодо проходження громадянами військової служби за мобілізацією, а навпаки дозволяє попередити в майбутньому порушення прав та законних інтересів як позивача так і інших громадян з боку районного ТЦК та СП, а тому наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов на військову службу» від 24.10.2024 р. №252 в частині призову ОСОБА_1 , на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2024 р. №315 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 є протиправними та такі, що підлягають скасуванню.
Стосовно вимоги позивача в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає, що порушення прав позивача відбулося внаслідок видання протиправного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов на військову службу» від 24.10.2024 р. №252.
Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби.
Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.
В даному випадку, суд звертає увагу, що хоч Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення буде зобов`язання військової частини НОМЕР_1 в особі командира цієї в/ч ухвалити рішення про звільнення позивача від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу.
При цьому, з урахуванням обставин справи, суд вказує, що чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, так само як і видавати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними, не дозволяють мобілізовувати працівника, який має відстрочку від проходження військової служби або завідності медичного огляду щодо встановлення обсягу придатності до військової служби та направляти його до військової частини.
Дійсно, оскаржуваний позивачем акт індивідуальної дії вичерпує дію фактом виконання, тобто призовом позивача для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період у військову частину НОМЕР_1 , а тому скасування відповідного наказу в частині не є самостійною підставою для зміни статусу позивача.
Разом з тим, незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваного наказу, такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.
Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.
Аналогічний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі № 9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі № 9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.
Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.
Отже, у разі видання суб`єктом владних повноважень, в даному випадку начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 наказу про призов позивача на військову службу за мобілізацією, позивач, враховуючи очевидну протиправність видання такого наказу, має законне право звернутись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу в частині, яка безпосередньо стосується позивача, що ним фактично і було зроблено у даній справі.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З огляду на викладені норми, а також задоволення позовної заяви, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов на військову службу» від 24.10.2024 р. №252 в частині призову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ), на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2024 р. №315 в частині зарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) з військової служби та виключити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) сплачену суму судового збору в розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) сплачену суму судового збору в розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко