ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
28 липня 2026 року Справа № 160/21295/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліпець Н.Є., розглянувши у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у справі № 160/21295/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
20.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 (з урахування уточнених позовних вимог від 24.07.2026), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 05 квітня 2022 року по 30 липня 2025 року грошового забезпечення із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01 січня 2022 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 01 січня 2023 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік на 01 січня 2024 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік на 01 січня 2025 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 30 липня 2025 року по 29 березня 2026 року грошового забезпечення із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік на 01 січня 2025 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік на 01 січня 2026 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 15 квітня 2026 року по 07 травня 2026 року грошового забезпечення із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік на 01 січня 2026 року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 08 травня 2026 року по теперішній час грошового забезпечення із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік на 01 січня 2026 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 05 квітня 2022 року по 07 травня 2026 року грошового забезпечення із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01 січня 2022 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік на 01 січня 2023 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік на 01 січня 2024 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік на 01 січня 2025 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 30 липня 2025 року по 29 березня 2026 року грошового забезпечення із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2025 рік на 01 січня 2025 року, Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік на 01 січня 2026 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 15 квітня 2026 року по 07 травня 2026 року грошового забезпечення із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік на 01 січня 2026 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 08 травня 2026 року по теперішній час грошового забезпечення із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік на 01 січня 2026 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 21.08.2026 року.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
28.07.2026 суд ухвалив прийняти до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про зупинення розгляду справи, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на неправильному тлумаченні та застосуванні відповідачем пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 при вчиненні дій (бездіяльності), які є предметом даного спору.
Так, 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704" (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою змінено правове регулювання спірних правовідносин.
Пунктом 1 Постанови № 481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Також пунктом 2 вказаної постанови внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Викладення пункту 4 Постанови № 704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, свідчить про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача, починаючи з 20.05.2023.
Судом також встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26. Ухвалою від 26.06.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
У зазначеній справі позивач оспорює правомірність обчислення розміру грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 17.06.2025 з урахуванням приписів пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі Постанова № 704) зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704" від 12.05.2023 № 481, яка визнана нечинною та скасована рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025.
Необхідність передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, внаслідок чого очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Окрім цього, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 24.06.2025 у справі № 420/5584/24, у силу яких подальше скасування судом пункту 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час (у період з 20.05.2023 по 18.06.2025 ) редакції Постанови № 704.
Водночас, постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01.01.2024 відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.
З урахуванням наведеного, наявні різні підходи палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 зі змінами, внесеними Постановою № 481, у період чинності згаданої постанови з 20.05.2023 по 18.06.2025.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, зважаючи на перебування у провадженні об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи № 240/401/26, у межах якої суд касаційної інстанції розглядає питання про застосування до спірних відносин положень Постанови № 704 з урахуванням змін, внесених Постановою № 481, окремі положення якої визнані нечинними та скасовані судовим рішенням, що набрало законної сили 18.06.2025, суд доходить висновку про наявність підстав та доцільність зупинення провадження у справі №160/21295/26 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 14, 236, 242, 248, 250, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Зупинити провадження у справі № 160/21295/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 240/401/26.
Копію ухвали направити всім сторонам по справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець