ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/18235/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
на розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги за укладення першого контракту;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 30 280,00 грн відповідно до законодавства.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що проходить військову службу у Державній спеціальній службі транспорту за контрактом офіцера, укладеним до закінчення воєнного стану. Позивач звернувся до відповідача із рапортом щодо виплати одноразової грошової допомоги на укладення першого контракту, однак отримав відмову. Наведене зумовило звернення до суду із цим позовом.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення недоліків ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію контракту про проходження громадянами України військової служби у Державній спеціальній службі транспорту на посадах осіб офіцерського складу, укладеного із ОСОБА_1 .
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що пунктом 1 Розділу ХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 визначено вичерпний перелік військовослужбовців, яким виплачується одноразова грошова допомога після укладення ними першого контракту. Контракт про проходження громадянами України військової служби у Державній спеціальній службі транспорту на посадах офіцерського складу укладений на строк до оголошення демобілізації не відповідає жодній з перелічених підстав для виплати вищезгаданої допомоги.
Позивач подав відповідь на відзиву, у якій вказує, що контракт, укладений ним 02.07.2024, є першим контрактом про проходження військової служби офіцера у Державній спеціальній службі транспорту після мобілізації. До цього часу позивач не проходив військову службу за контрактом, а виконував обов`язки військовослужбовця за призовом під час мобілізації. Зазначений контракт укладено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 12.05.2023, якою дозволено укладення контрактів «до оголошення демобілізації» у період дії воєнного стану. Такий контракт є рівнозначним строковому контракту у розумінні законодавства про проходження військової служби та не позбавляє військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги.
Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
24.06.2024 між Міністерством оборони України в особі Голови адміністрації Державної спеціальної служби транспорту бригадного генерала ОСОБА_2 з одного боку та громадянином України (військовослужбовцем) ОСОБА_1 , молодшим сержантом, начальником радіостанції взводу зв`язку НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту з іншого боку укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Державній спеціальній службі транспорту на посадах осіб офіцерського складу (далі Контракт).
Пунктом 3 передбачено, що цей Контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на строк до оголошення демобілізації.
Позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом, у якому просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з укладенням першого контракту 24.06.2024.
Розглянувши рапорт позивача, командир військової частини НОМЕР_1 листом від 11.07.2025 №239-ФЕС повідомив позивача про відсутність підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон 2011-XII).
Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі Постанова № 704).
Відповідно до пункту 10 Постанови №704 ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
При цьому, пунктами 1, 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 Постанови №704 унормовано, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (державні органи).
Підпунктом 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 (Постанова № 704) визначено виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах: одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах: особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, одноразова грошова допомога за підписання першого контракту є різновидом одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Це одноразова виплата, яку держава надає громадянам, що вперше укладають контракт на проходження військової служби і спрямована на підтримку новобранців та стимулювання громадян до вступу на військову службу.
Відповідно до пункту 8 Постанови № 704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Тобто, безпосередньо Законом № 2011-XII та постановою КМ України № 704 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, до яких законодавцем віднесено і позивача, здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони України.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (Порядок № 260) (тут і далі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Отже, Порядок №260 є нормативно-правовим актом Міністерства оборони України, який є обов`язковим для виконання і підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №260 цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Цей Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», від 22 грудня 1995 року № 1037 «Про надбавки до посадових окладів працівників, зайнятих на шифрувальній роботі», від 15 червня 1994 року№ 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11 серпня 1995 року № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Дія цього Порядку (крім розділів II, V-IХ, ХІI-ХХV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.
Отже, Порядок № 260 розроблено відповідно до Закону № 2011-XII та Постанови №704.
Відповідно до пункту 1 розділу ХХІІ Порядку № 260 одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується:
особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки;
особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком на 3 роки і більше;
особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком на 1 рік і більше;
особам, які підписали контракт строком на 5 років і більше, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов`язків за цими посадами.
При цьому, відповідно до пункту 4 розділу ХХІІ Порядку №260 одноразова грошова допомога не виплачується:
особам рядового складу, які в період проходження військової служби з а контрактом уклали контракт про проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу;
особам сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
особам офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом;
у разі продовження військової служби за новим контрактом; у разі повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених з військової служби за контрактом;
у разі підписання контракту для проходження військової служби у Збройних Силах України особами, звільненими з військової служби за контрактом, з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також зі служби в правоохоронних органах.
Вказані норми Порядку №260 є чинними, у порядку, встановленому чинним законодавством, незаконними та неконституційними не визнавалися, отже підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Відтак, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, укладеним особою строком не меншим, ніж зазначено в пункті 1 розділу ХХІІ Порядку № 260, та за відсутності підстав для відмови у її виплаті, визначених п. 4 розділу ХХІІ Порядку № 260.
Разом з тим, останні зміни до розділу ХХІІ Порядку № 260, яким врегульовано питання виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення ними першого контракту, були внесені наказом Міністерства оборони України № 180 від 01.06.2020, а тому в цьому розділі не враховано умов, що виникли після введення в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", який неодноразово продовжувався, та оголошення загальної мобілізації.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 23 Закону №2232-ХІІ під час дії особливого періоду: для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону; до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України; на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.
З урахуванням наведеного суд висновує, що різне правове тлумачення умов виплати одноразової грошової допомоги фактично призводить до нерівного підходу щодо військовослужбовців, які перебувають у співмірному правовому становищі. Зокрема, військовослужбовці, які уклали контракт до 24.02.2022 на визначений строк, продовжують проходити службу понад встановлений строк у силу прямої дії пункту 2 частини восьмої статті 23 Закону №2232-ХІІ, тоді як особи, які уклали перший контракт після введення воєнного стану на строк до настання події - оголошення демобілізації, - за формального підходу позбавляються права на відповідну виплату. Такий підхід не узгоджується із принципом рівності та однакового застосування норм права до осіб, які виконують однаковий конституційний обов`язок із захисту Вітчизни.
Матеріалами справи підтверджено, що 24.06.2024 між Міністерством оборони України в особі Голови адміністрації Державної спеціальної служби транспорту бригадного генерала ОСОБА_2 з одного боку та громадянином України (військовослужбовцем) ОСОБА_1 , молодшим сержантом, начальником радіостанції взводу зв`язку НОМЕР_2 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту з іншого боку укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Державній спеціальній службі транспорту на посадах осіб офіцерського складу (далі Контракт).
Пунктом 3 передбачено, що цей Контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на строк до оголошення демобілізації.
Відповідач, розглянувши рапорт позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги, повідомив про відсутність підстав для виплати такої.
Таку відмову відповідач мотивує тим, що контракт позивача укладений на строк до оголошення демобілізації, що не відповідає жодній з підстав для виплати допомоги, закріплених п. 1 розділу ХХІІ Порядку №260.
Оцінюючи наведені мотиви, суд зазначає, що право на одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту прямо передбачене частиною другою статті 9 Закону України №2011-XII та підпунктом 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №704 як складова грошового забезпечення військовослужбовців. Вказані норми встановлюють саму державну гарантію та її розмір, тоді як Порядок №260 визначає механізм та умови її реалізації. Положення розділу ХХІІ Порядку №260 не містять прямої заборони щодо виплати допомоги у разі укладення першого контракту на строк «до оголошення рішення про демобілізацію», а перелік підстав для невиплати, визначений пунктом 4 цього розділу, є вичерпним і такої підстави не передбачає.
Посилання відповідача на відсутність у Порядку №260 окремого регулювання контракту, укладеного на особливий період, фактично зводиться до звужувального та формального тлумачення підзаконного нормативного акта, що не може обмежувати обсяг гарантій, встановлених актами вищої юридичної сили. Укладення позивачем першого контракту, призначення його на посаду та вступ до виконання службових обов`язків підтверджують виникнення у нього права на спірну виплату, а тому висновок відповідача про відсутність правових підстав для її нарахування є необґрунтованим.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про протиправність відмови відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги за укладення першого контракту відповідно до пп. 8 п. 6 Постанови №704 та розділу ХХІІ Порядку №260.
З метою належного та ефективного захисту порушеного права слід зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу за укладення першого контракту, передбачену пп. 8 п. 6 Постанови №704 та розділом ХХІІ Порядку №260.
Щодо позовних вимог в частині виплати допомоги у розмірі 30 280,00 грн, суд вказує, що такі задоволенню не підлягають, оскільки право позивача на отримання допомоги у конкретному розмірі станом на момент розгляду справи не порушено. Відповідачем ще не вчинялось дій щодо нарахування позивачу спірної допомоги, а у суду відсутні підстави вважати, що суб`єктом владних повноважень буде допущено порушення при нарахуванні такої.
Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 139 КАС України, розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, КАС України, суд
в и р і ш и в:
позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за укладення першого контракту відповідно до пп. 8 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та розділу ХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за укладення першого контракту, передбачену пп. 8 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та розділом ХХІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Сидор Н.Т.