Справа № 212/10812/26
2/212/6957/26
У Х В А Л А
28 липня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Борис О.Н., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стоян М.М., до ОСОБА_2 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, зобов`язання орган державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження та видати нове свідоцтво про народження дитини, визначити виїзд малолітньої дитини за згодою обох батьків,-
встановив:
До Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стоян Миколаївна, у якій представник позивача просить визначити громадянина Сирії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини громадянина України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести зміни до актового запису про народження, виключивши попередній запис та зазначити батьком дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану, який склав актовий запис про народження ОСОБА_3 , внести до нього зміни, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та видати позивачу або його представнику нове свідоцтво про народження дитини, визначити, що виїзд малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з держави його постійного проживання до іншої держави здійснюється за згодою обох батьків, в тому числі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім випадків, прямо передбачених законом або встановлених рішенням компетентного органу.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після народження хлопчик був зареєстрований відповідним уповноваженим органом та видано Свідоцтво про його народження. Позивач довіряв відповідачці, української мови не розумів та не знав, що не був вписаний у документі про народження як батько спільної дитини.
Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов`язковості судових рішень є обов`язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов`язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
У зв`язку із зазначеним, звернення позивача до суду зобов`язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з`ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з`ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
Адвокат Стоян М.М., звертаючись до суду з вимогою про визнання батьківства, всупереч вимогам ст. 128 Сімейного кодексу України, не надає відомостей, що запис про батька дитини ОСОБА_5 у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст. 135 Сімейного кодексу України, що є перешкодою для прийняття позовної заяви, виходячи з наступного.
Ч. 4 ст. 128 Сімейного кодексу України закріплено, що позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Тобто умовою прийняття судом позовної заяви про визнання батьківства є реєстрація народження дитини із записом батька відповідно до частини першої статті 135 СК, тобто за прізвищем матері. Така вимога пов`язана з необхідністю пересвідчитися у тому, чи не зареєстрована інша особа батьком дитини, що є наслідком спору про батьківство між нею та претендентом на статус батька ОСОБА_6 , який розглядатиметься судом за ст. 129 СК .
Водночас, наданий адвокатом адвокатський запит від 06.07.2026 року до Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України про надання інформації про актовий запис про народження ОСОБА_5 , на який не отримана відповідь, не може слугувати підставою для виконання вимог ч.4 стю 128 СК України та прийняття позовної заяви.
Суд звертає увагу, що недотримання вищевказаних вимог є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стоян М.М., до ОСОБА_2 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, зобов`язання орган державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження та видати нове свідоцтво про народження дитини, визначити виїзд малолітньої дитини за згодою обох слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, повідомивши, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 128 Сімейного кодексу України, ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стоян М.М., до ОСОБА_2 про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, зобов`язання орган державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису про народження та видати нове свідоцтво про народження дитини, визначити виїзд малолітньої дитини за згодою обох батьків залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 28 липня 2026 року.
Суддя О. Н. Борис