Судові рішення

Рішення № 138544957 у справі № 185/3521/26 від 27.07.2026

Рішення від 27.07.2026 у цивільній справі № 185/3521/26 (категорія «Про стягнення аліментів»). Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області, суддя Бабій С. О.

Справа№ 185/3521/26
СудПавлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
СуддяБабій С. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро стягнення аліментів
Дата ухвалення27.07.2026
Надійшло до реєстру29.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138544957

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/3521/26

Провадження № 2/185/4539/26

27 липня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серії НОМЕР_1 , видане Мирноградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)). Батьком дитини є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вона не перебуває у зареєстрованому шлюбі. Дитина проживає разом із матір`ю і перебуває на повному утриманні позивача. Відповідач не надає допомогу на утримання дитини. Відповідач не виконує своїх обов`язків щодо утримання дитини, всупереч наявної можливості надавати дитині матеріальну допомогу. Позивач самостійно забезпечує дитину, купує одяг, взуття, харчування, забезпечує навчання, лікування та розвиток дитини. Оскільки відповідач добровільно допомоги на утримання дитини в належному обсязі надавати не бажає, тому вона вимушена звернутися до суду для вирішення питання про стягнення аліментів у судовому порядку. Просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , у розмірі однієї четвертої частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подачі позову до суду. Також просила розгляд справи провести без її участі.

04 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Попова Сергія Геннадійовича надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача частково визнав позовні вимоги та просив суд стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі однієї шостої частини доходу відповідача. В обґрунтування зазначав, що відповідач ОСОБА_2 вже сплачує аліменти на утримання іншої неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу) відповідно до рішення Димитровського міського суду Донецької області від 30.06.2015 року у справі № 226/1924/15-ц. Зазначав, що стягнення ще однієї четвертої частини на сина призведе до перевищення рекомендованої частки для двох дітей, встановленої ч. 5 ст. 183 СК України, та порушить вимоги ст. 182 СК України щодо врахування наявності інших дітей у платника аліментів. Просив суд врахувати наявність іншої дитини та встановити аліменти у розмірі однієї шостої частини доходу відповідача.

29 травня 2026 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки № 2192 від 16.04.2026 року про доходи відповідача ОСОБА_2 , виданої військовою частиною НОМЕР_2 . У довідці зазначено, що відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , форма працевлаштування - військова служба за призовом у зв`язку з мобілізацією за особливий період (за контрактом), займає посаду військовослужбовця. За період з квітня 2025 року по березень 2026 року нарахований дохід відповідача становить 1 532 074,56 грн (середньомісячний дохід - 127 672,88 грн).

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьком дитини у свідоцтві про народження зазначено ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 .

Дитина ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 є батьком ще однієї дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 30.06.2015 року у справі № 226/1924/15-ц з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, військовослужбовцем ЗСУ, отримує стабільний високий дохід згідно з довідкою № 2192 від 16.04.2026 року (середньомісячний нарахований дохід 127 672,88 грн), має задовільний стан здоров`я. Доказів істотного погіршення матеріального становища, які б унеможливлювали сплату аліментів у розмірі однієї четвертої частини доходу, суду не надано.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 191 СК України, передбачено на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, у разі відсутності домовленості між сторонами, право позивача на стягнення аліментів є безумовним та не може ставитися в залежність від позиції відповідача.

Таким чином, позивач у відповідності до ст.ст. 180, 185 СК України, має право на отримання від відповідача аліментів на дитину.

Разом з тим, відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 21 липня 2021 року у справі № 691/926/20, діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу.

При цьому, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20, від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує наявність у відповідача процесуальної можливості, за наявності відповідних обставин, звернутися до суду із позовом про зменшення аліментів (із урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2021 року (справа № 554/3355/20, провадження № 61-7397св21): «Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня

2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі

№ 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.»

Враховуючи високий рівень доходу відповідача від проходження військової служби, наявність обов`язку щодо утримання двох дітей, принцип рівності прав дітей та наявність у відповідача процесуальної можливості в майбутньому звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів за наявності підстав, передбачених статтею 192 СК України, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі однієї четвертої частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача підлягають задоволенню повністю.

За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн. станом на дату подання позову).

Позовна вимога про стягнення аліментів на утримання дитини задоволена повністю, а тому з відповідача на користь держави за вказану вимогу необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191, 192 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 11 березня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

Суддя С. О. Бабій

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
24.08.2026 Ухвала № 139197165 Дніпровський апеляційний суд
07.08.2026 Ухвала № 138841303 Дніпровський апеляційний суд
18.03.2026 Ухвала № 135119996 без тексту Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області