Справа № 344/9673/26
Провадження № 2/344/5614/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
27 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Татарінової О.А.,
секретаря Гарасимів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи позов тим, що 27 лютого 2014 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином Республіки Молдова було укладено шлюб та зареєстровано його у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №261 від 27 лютого 2014 року.
Під час спільного проживання, до офіційної реєстрації шлюбу, у Позивача та Відповідача народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
10 січня 2014 року Позивач змінила ім"я з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_1 », про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції було складено відповідний актовий запис №4 від 10 січня 2014 року.
Дитина наразі зареєстрована та проживає з Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . З початку спільного проживання у Позивача з Відповідачем були нормальні сімейні відносини, однак з часом вони погіршилися.
Вони виявилися людьми різних характерів та поглядів на життя, оскільки не змогли дійти згоди навіть під час вирішення звичайних побутових питань. Сімейне життя між ними ще більше погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Причиною розірвання шлюбу є те, що Позивачу та Відповідачу не вдалося створити міцної сім`ї через різні погляди на сімейне життя та несумісність характерів, відсутність між ними взаєморозуміння і довіри.
Між ними постійно виникали протиріччя внаслідок того, що кожний із них має різні уявлення про сімейне життя та порядок ведення спільного господарства. Внаслідок цього часто виникали непорозуміння та сварки, що погіршували їхні взаємовідносини та призводили до втрати почуттів взаємної любові, поваги та взаємодопомоги.
З лютого 2022 року позивач з відповідачем не підтримують сімейні відносини, проживають окремо один від одного. На даний час шлюб між ними існує тільки формально. Стосунки, які існують між позивачем та відповідачем, виключають можливість збереження сім`ї, а подальше перебування в шлюбі буде суперечити їх інтересам. Примирення та збереження шлюбу між сторонами однозначно неможливе. Шлюб позивач розриває уперше. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Спору про визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу немає - дитина залишається проживати разом із матір`ю. Спір про розподіл спільного сумісного майна подружжя між позивачем та відповідачем відсутній. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві, вважає, що причини, які спонукають Позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам дитини, що має істотне значення. Зважаючи на те, що примирення між сторонами неможливе, їхня сім`я розпалась остаточно і шлюб носить лише формальний характер, просить суд не застосовувати строк для примирення.
Враховуючи наведене, просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянином Республіки Молдова, який було зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №261 від 27 лютого 2014 року.
Позивач в судове засідання не з`явилася. У вимогах позовної заяви представник позивача зазначила, що просить розглядати справу у її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Положеннями ч. 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 Закону України «Про міжнародне приватне право», форма та порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається правом України.
Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно п. 1 ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», визначається правовий статус та закріплюються основні права, свободи та обов`язки іноземців.
У ст. 18 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», визначено права у шлюбних і сімейних відносинах», зазначено, що іноземці можуть укладати і розривати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України, та вказано, що іноземці мають рівні з громадянами України права і обов`язки у шлюбних і сімейних відносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином. Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу проводиться за законодавством України.
Таким чином, розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, а також шлюбу іноземців між собою в Україні здійснюється за законом України.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу, зазначаючи, що вона є громадянкою України та згідно статті 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» її особистим законом є право України.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 , перекладеним з французької мови на українську мову та виданим в місті Сен-Моріс Валь-де- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно свідоцтва, батьками дитини вказані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).
10 січня 2014 року Позивач змінила ім`я з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_1 », про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції було складено відповідний актовий запис №4 від 10 січня 2014 року, що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 (а.с.17).
Згідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 від 27.02.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, актовий запис 261 (а.с.11).
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Судом встановлено, що через непорозуміння в сім`ї сторони припинили взаємовідносини як подружжя.
Сторони не змогли зберегти родину приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого, позов підлягає задоволенню.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 89, 263-265, 273, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 27.02.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис 261 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Татарінова