Справа № 344/21905/23
Провадження № 2/344/313/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,
секретарів: Мрічко Н.І., Семенюка А.В., Чабанюк Ю.Б.,
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
представника третьої особи Бешені Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних на стороні відповідачів - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про визнання незаконним і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії щодо розгляду кандидатури позивача на забезпечення житлом,
В С Т А Н О В И В:
21.11.2023 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії щодо розгляду кандидатури позивача на забезпечення житлом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що прийняте на спільному засіданні командування та житлово-побутової комісії Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України рішення, оформлене пунктами 1.1 та 2 протоколу № 22 від 04 жовтня 2023 року порушує його право на отримання житла. А тому, з урахуванням зміни (доповнення) позовних вимог, просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оформлене пунктом 1.1 протоколу №22 від 04.10.2023 року в частині перенесення капітана запасу ОСОБА_1 черговості на одержання житлового приміщення в черзі на загальних підставах з 04.03.2016 року та в списках позачергового отримання житла з 26.10.2018 року;
- визнати незаконним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оформлене пунктом 2 протоколу №22 від 04.10.2023 року в частині клопотання перед житлово-побутовою комісією ЗТУ НГУ про затвердження рішення житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 стосовно надання майстру-сержанту ОСОБА_5 складом сім`ї три особи однокімнатної квартири АДРЕСА_1 для постійного користування зі зняттям з квартирного обліку згідно поданої заяви;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі командування та житлово-побутової комісії переглянути рішення, оформлене у формі Протоколу №22 від 04.10.2023 року та повторно розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для розподілу вільної однокімнатної квартири АДРЕСА_1 на наступному спільному засіданні командування та житлово-побутової комісії.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії щодо розгляду кандидатури позивача на забезпечення житлом закрито. Позивачу роз`яснено, що даний спір віднесено до юрисдикції Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2024 частково задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Греська Василя Васильовича. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2024 року в частині закриття провадження до відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 скасовано, справу у цій частині повернуто до Івано-Франківського міського суду для продовження розгляду. В решті ухвалу суду залишено без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 02.08.2024, справу розподілено судді Антоняку Т.М.
Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняка Т.М. від 07.08.2024 справу прийнято до провадження в частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.11.2024 вказану справу провадженням зупинено до вирішення Івано-Франківським окружним адміністративним судом справи № 300/7617/24 за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , в інтересах якого діє представник Гресько Василь Васильович, до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України АДРЕСА_2 , Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії та набранням законної сили рішенням у вказаній справі.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.07.2025 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.12.2025 до участі у справі залучено Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, як третю особу яка не заявляє самостійних на стороні відповідачів.
Позиція сторони позивача: враховуючи зміст позовної заяви, заяви про зміну (доповнення) предмета позову, ухвалу та постанову суду про закриття провадження у цій справі у частині вимог, станом на зараз в суді у справі № 344/21905/23 перебуває на розгляді наступна позовна вимога немайнового характеру: визнати незаконним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яке прийняте на засіданні житлово-побутової комісії та оформлене пунктом 2 протоколу № 22 від 04 жовтня 2023 року в частині клопотання перед житлово-побутовою комісією ЗТУ НГУ про затвердження рішення житлово побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 стосовно надання майстру-сержанту ОСОБА_5 , 1972 р.н., складом сім`ї три особи, а саме: він, дружина ОСОБА_3 , 1983 р.н., та син ОСОБА_6 , 2004 р.н., однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (житловою площею 17,3 кв.м., загальною площею 54,5 кв.м.) для постійного користування зі зняттям з квартирного обліку згідно поданої заяви.
Зазначену позовну вимогу позивач обґрунтовує наступним.
04 жовтня 2023 року відбулося спільне засідання командування та житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 , на якому розглядалось питання розподілу житлової площі в АДРЕСА_3 , зокрема, однокімнатної квартири АДРЕСА_4 . Квартири розподілялись відповідно до списку осіб, які перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах згідно поданих рапортів та заяв військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 НГУ, що бажають отримати житлову площу в АДРЕСА_3 . При вирішенні питання про розподіл житла щодо капітана запасу ОСОБА_1 , 1979 р.н., житловою комісією було вирішено не брати на квартирний облік для одержання житлового приміщення за період з 04.03.2011 року по 04.03.2016 року, відтак, з урахуванням такого, рішення було перенесено черговість позивача на одержання житлового приміщення у черзі на загальних підставах з 04.03.2016 року, згідно пп. 6 п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою РМ УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року № 470 та з 26.10.2018 року у списках позачергового отримання житла. Водночас, пунктом 2 даного Протоколу було вирішено клопотати перед житлово побутовою комісією ЗТУ НГУ про затвердження цього рішення житлово-побутової комісії військової частини стосовно надання майстру-сержанту ОСОБА_5 , 1972 р.н., складом сім`ї три особи (він, дружина ОСОБА_3 , 1983 р.н., та син ОСОБА_6 , 2004 р.н.) однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (житловою площею 17,3 кв.м., загальною площею 54,5 кв.м.) для постійного користування зняттям з квартирного обліку згідно поданої заяви під № 5. У даному Протоколі № 22 зазначено, що майстер-сержант ОСОБА_5 є черговиком, а у списках загальної черги перебуває з 21.12.2005 року під № 4. Однак за інформацією, наведеною у листі Військової частини НОМЕР_1 НГУ від 02.05.2022 року № 50/41-785 та в Протоколі зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у даній військовій частині у списках загальної черги з 27.08.2004 року та у списках позачергового отримання житла з 26.10.2018 року № 17, складом одна особа. Тобто Військовою часиною НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі її житлово побутової комісії чергу позивача під № 4 було зміщено та не розподілено на нього вільну квартиру для постійного користування. Натомість, вільну квартиру було розподілено відповідачу - черговику під № 5, у зв`язку із зміщенням черги позивача. Якби чергу позивача не було зміщено, то саме він був би кандидатом на отримання в користування квартири, а не відповідачі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 року у справі № 300/7617/24, за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю третіх осіб на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії позовні вимоги задоволено та вирішено судом визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке прийняте на засіданні цієї комісії та оформлене пунктом 1.1. протоколу № 22 від 04.10.2023, в частині перенесення черговості на одержання житлового приміщення в черзі на загальних підставах з 04.03.2016 та в списках позачергового отримання житла з 26.10.2018 щодо капітана ОСОБА_1 Дана постанова суду набрала законної сили у момент її прийняття, 06 травня 2025 року, та не була скасована у касаційному порядку. Отже, рішення Військової часини НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі її житлово-побутової комісії про зміщення черги позивача на квартирному обліку під № 4 було визнано незаконним та скасовано адміністративним судом. Це, у свою чергу, свідчить і про те, що рішення про передачу у користування квартири відповідачу - черговику № 5 було так само протиправним, оскільки якби чергу позивача не було зміщено, то у військової частини не було б підстав розподіляти вільну квартиру на відповідачів. Тобто рішення Військової часини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в особі її житлово-побутової комісії, про розподіл квартири відповідачу - черговику № 5 із сім`єю, є прямим наслідком рішення, яке оформлене пунктом 1.1. протоколу № 22 від 04.10.2023 року щодо перенесення черговості позивача та яке було скасовано рішенням адміністративного суду, що набрало законної сили.
Оскільки підстава для прийняття оскаржуваного пункту 2 протоколу № 22 від 04.10.2023 року щодо розподілу вільного житла на відповідачів є протиправною, то, відповідно, протиправним було й рішення Військової часини НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі її житлово-побутової комісії про розподіл квартири відповідачу- черговику № 5 із сім`єю.
Також постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 року у справі № 300/7617/24 вирішено зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі командування цієї частини та Житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 переглянути рішення оформлене у формі Протоколу № 22 від 04.10.2023 та повторно розглянути кандидатуру черговика, капітана запасу ОСОБА_1 для розподілу вільної однокімнатної квартири АДРЕСА_1 на наступному спільному засіданні командування та житлово-побутової комісії, яке відбудеться після набрання рішенням суду законної сили.
Отже, задоволення позовної вимоги про повторний розподіл даної квартири при збереженні чинності пункту 2 Протоколу № 22 вже призвело до неможливості виконання постанови адміністративного суду у цій частині. Без визнання незаконним та скасування пункту 2 Протоколу № 22 у частині розподілу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , неможливо буде здійснити її повторний розподіл. Тобто чинність оспрюваного пункту протоколу не буде сприяти у повній мірі поновленню порушеного права позивача та не забезпечать ефективний судовий захист його житлових прав на спірне житло.
Позиція сторони відповідачів: військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 майстер-сержант ОСОБА_5 складом сім`ї три особи, отримавши однокімнатну квартиру по АДРЕСА_3 (житловою площею 17.3 кв.м., загальною площею 54,5 кв.м.), для постійного користування зі зняттям з квартирного обліку згідно поданої заяви, на підставі ст.ст. 3, 5, 6, 7, 8 Закону України від 19 червня 1992 року № 2482- XII «Про приватизацію державного житлового фонду» здійснив її приватизацію і оформив право власності на себе і членів сім`ї у рівних долях. Вказаний юридичний факт підтверджуються свідоцтвом на право власності серії НОМЕР_2 від 19 серпня 2024 року на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та витягами з Державного реєстру речових прав № 393362020 від 03.09.2024 року, № 393362640 від 03.09.2024 року та № 393364245 від 03.09.2024 року.
ОСОБА_5 та члени його сім`ї, скориставшись правом, передбаченим ст. 317 ЦК України, відчужили однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , шляхом її продажу. Вказаний юридичний факт підтверджується договором купівлі- продажу серії НТР № 636255 від 07 лютого 2025 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Кашул Н.Д. Таким чином, однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка є предметом спору, на час розгляду даної справи не є власністю ні Головного управління Національної гвардії України, ні ОСОБА_5 чи членів його сім`ї. Із наведеного можна веснувати, що предмет спору (однокімнатна квартира АДРЕСА_1 ) припинив своє існування після відкриття провадження у справі.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили суд про задоволення позову.
Відповідач та представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги заперечували у повному обсязі. Просять відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи заперечувала позовні вимоги у судовому засіданні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку при в/ч НОМЕР_1 зі складом сім`ї одна особа з 27.08.2004, а у списках першої черги з 30.04.2015 та в списках позачергового отримання житла з 26.10.2018.
Відповідно до п. 1.1. протоколу засідання житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2023 №22 було вирішено не брати на квартирний облік для одержання житлового приміщення з моменту погіршення житлових умов з 04.03.2011 по 04.03.2016, у зв`язку із виявленням штучного погіршення умов шляхом відчуження частини квартири на підставі договору купівлі-продажу від 04.03.2011 ВРІ № 474923. При цьому, вирішено на квартирний облік військової частини НОМЕР_1 капітана запасу ОСОБА_1 рахувати складом сім`ї 1 особа із врахуванням перенесення черговості на одержання житлового приміщення в черзі на загальних підставах з 04.03.2016 та в списках позачергового отримання житла з 26.10.2018.
Як встановлено вище, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії щодо розгляду кандидатури позивача на забезпечення житлом закрито. Позивачу роз`яснено, що даний спір віднесено до юрисдикції Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Закриваючи провадження у даній справі, суд виходив з того, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв`язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. А тому, спір позивача з відповідачем є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративного суду.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 липня 2024 частково задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Греська Василя Васильовича. Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 20 червня 2024 року в частині закриття провадження до відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 скасовано, справу у цій частині повернуто до Івано-Франківського міського суду для продовження розгляду. В решті ухвалу суду залишено без змін.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , у якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке прийняте на засіданні цієї комісії та оформлене пунктом 1.1. протоколу № 22 від 04.10.2023 в частині перенесення черговості на одержання житлового приміщення в черзі на загальних підставах з 04.03.2016 та в списках позачергового отримання житла з 26.10.2018 щодо капітана ОСОБА_1 ; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі командування цієї частини та Житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 переглянути рішення оформлене у формі Протоколу № 22 від 04.10.2023 та повторно розглянути кандидатуру черговика, капітана запасу ОСОБА_1 для розподілу вільної однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , на наступному спільному засіданні командування та житлово-побутової комісії, яке відбудеться після набрання рішенням суду законної сили.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі справі № 300/7617/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 300/7617/24 скасовано та прийняти нову постанову, якою позов задоволено. Постановлено: Визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке прийняте на засіданні цієї комісії та оформлене пунктом 1.1. протоколу № 22 від 04.10.2023 в частині перенесення черговості на одержання житлового приміщення в черзі на загальних підставах з 04.03.2016 та в списках позачергового отримання житла з 26.10.2018 щодо капітана ОСОБА_1 . Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України в особі командування цієї частини та Житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 переглянути рішення оформлене у формі Протоколу № 22 від 04.10.2023 та повторно розглянути кандидатуру черговика, капітана запасу ОСОБА_1 для розподілу вільної однокімнатної квартири АДРЕСА_1 на наступному спільному засіданні командування та житлово-побутової комісії, яке відбудеться після набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 300/7617/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та члени його сім`ї: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , отримавши однокімнатну квартиру по АДРЕСА_3 (житловою площею 17.3 кв.м., загальною площею 54,5 кв.м.) здійснили її приватизацію на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Згідно Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 19 серпня 2024 року, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 54,5 кв.м., на праві власності належить ОСОБА_5 та членам його сім`ї: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Вказане підтверджується і витягами з Державного реєстру речових прав № 393362020 від 03.09.2024 року, № 393362640 від 03.09.2024 року, № 393364245 від 03.09.2024 року.
На підставі Договору купівлі-продажу від 07 лютого 2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Кашул Н.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 454, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , як Продавці, у рівних частках кожний, передали у власність Покупцю ОСОБА_7 квартиру за АДРЕСА_1 .
Відтак, спірна квартира на час розгляду справи вибула з власності відповідачів та належить іншій особі.
Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд враховує обставини, встановлені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі № 300/7617/24, у той же час у даному спорі суд зважає на наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 15 травня 2019 року у справах № № 552/91/18, 554/9144/17).
Отже, незалучення належного відповідача у цивільному процесі призводить до відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Суд не може самостійно замінити чи залучити відповідача, оскільки це право позивача, а обов`язок суду встановити належність сторін.
Оскільки право власності на спірну квартиру перейшло до іншої особи - ОСОБА_7 , відтак ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 є неналежними відповідачами у даному позові.
Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19.
Відтак, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , оскільки вбачає їх неналежними відповідачами.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних на стороні відповідачів - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про визнання незаконним і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії щодо розгляду кандидатури позивача на забезпечення житлом, слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних на стороні відповідачів - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про визнання незаконним і скасування рішень та зобов`язання вчинити дії щодо розгляду кандидатури позивача на забезпечення житлом, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2026 року.
Суддя Антоняк Т.М.