Справа № 344/8068/26
Провадження № 2-а/344/108/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Атаманюка Б. М.,
секретаря Солонинко С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Соболик Оксана Василівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , 28.04.2026 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.05.2026 відкрито спрощене провадження в справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи з 05.12.2025 року. 03.01.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № R282247 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КуПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.. Підставою для винесення зазначеної постанови було не проходження ВЛК. Про існування постанови позивачу стало відомо у квітні 2026 року, коли після надходження пенсійних виплат арештували рахунки позивача. Позивач вважає, що його незаконно притягнули до адміністративної відповідальності, постанова є необґрунтованою та незаконною. Відомості про наявність інвалідності вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами. Особи, щодо яких шляхом електронної інформаційної взаємодії отримана інформація про наявну інвалідність, не підлягають направленню на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Тому вважає, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КуПАП. Просила суд поновити позивачу строк на оскарження зазначеної постанови, скасувати постанову, а провадження у справі закрити. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 скористався правом подання відзиву на позовну заяву в якому щодо задоволення позову заперечив. Зазначає, що згідно з направленням № 4342635, виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач ОСОБА_1 був направлений для проходження медичного огляду на базі КНП «Надвірнянська ЦРЛ». Дата початку медичного огляду - 11 липня 2025 року. Згідно з п. 2.8.6 Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (Наказ МОУ № 402), строк проходження медогляду не може перевищувати 14 днів. Відповідно, позивач був зобов`язаний завершити проходження ВЛК до кінця липня 2025 року. Цей імперативний обов`язок ним був умисно проігнорований. Інвалідність 3 групи позивачу була встановлена лише 05 грудня 2025 року. Тобто, на момент виникнення обов`язку пройти ВЛК (у липні 2025 року) та протягом наступних 5 місяців ухилення, позивач не мав статусу особи з інвалідністю, не мав права на відстрочку та був повністю працездатним військовозобов`язаним який підлягав медичному огляду на загальних підставах. Застосування Постанови КМУ № 163 можливе лише щодо тих осіб, які на момент виклику вже мають підтверджену інвалідність, чого у позивача не було.
Також, відповідач заперечує щодо поновлення строку для оскарження, так як ОСОБА_1 є активним користувачем електронного кабінету «Резерв+» (останнє уточнення 26.10.2025). Відповідно до алгоритмів роботи системи «Оберіг», інформація про притягнення до адміністративної відповідальності (статус порушника) синхронізується - доступна в електронному кабінеті військовозобов`язаного. Крім того, в оскаржуваній постанові позивачу було надано законне право сплатити лише 50% штрафу (8500 грн) протягом 10 днів з моменту набрання чинності, чим він свідомо не скористався. Тому вважає, що небажання позивача цікавитися своїм військово-обліковим статусом та перевіряти наявність стягнень протягом понад 3 місяців не є поважною причиною пропуску строку.
Таким чином, представник відповідача вважає, що постанова обґрунтована та законна, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача адвокат Соболик Оксана Василівна подала до суду відповідь на відзив, в якому просить суд взяти до уваги, що ОСОБА_1 на протязі останніх п`яти років має визначений діагноз - шизоафективний розлад, змішаний тип. Параноїдний синдром (F.20.0), що виражається у оголенні статевих органів, нав`язливих домаганнях, надмірній сексуалізації. Вказане перешкоджає адекватно сприймати дійсність, що призвело до пропущення ним терміну звернення до суду. Більше того, дане психічне захворювання у ОСОБА_1 періодично загострюється, у зв`язку із чим він потребує госпіталізації та прихіатричної допомоги. Відповідно до консультативного висновку лікаря психіатра/психотерапевта вид. ТОВ «Оксфорт Медікал Прикарпаття» - ОСОБА_1 вперше звернувся до лікарів 03.04.2022 року, останній візит 21.01.2024 року - постійно під наглядом лікарів. Діагноз: параноїдний синдром. Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого вид. КНП "ПОКЦПЗ ІФ ОР" №3549/25 від 16.05.2025 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 13.05.2025 року по 16.05.2025 року із діагнозом - шизоафективний розлад, змішаний тип. Параноїдний синдром. Відповідно до направлення на госпіталізацію у психіатричну лікарню від 01.08.2025 року ОСОБА_1 хворіє біля 5 років. Звертався за медичною допомогою до приватних психологів, психотерапевтів. Ліки приймав амбулаторно, не регулярно. З травня 2025 року ліки приймає згідно рекомендації та під контролем матері. На фоні прийому ліків періодично оголювався перед мамою, фізично зачіпав.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час, оскільки рішення про демобілізацію, затвердженого Верховною Радою України (ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не приймалось. Щодо факту запровадження особливого періоду в Україні з 18 березня 2014 року наголосив Верховний Суд України у постанові від 30 травня 2018 року в справі №521/12726/16-ц.
Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Адміністративна відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Тобто, диспозиція ст. 210-1 КУпАП є бланкетною та відсилає до спеціального законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року за №2232-XII зі змінами (надалі - Закон №2232-XII).
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).
Згідно з абзацом 4 частини 1 Закон № 3543-XII громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до абзацу 4 частини 10 статті 1 Закону №2232-XII громадяни зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відповідно до пп. 4 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Отже, положеннями вищевказаних нормативно-правових актів встановлено обов`язок військовозобов`язаних громадян України проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що згідно з направленням № 4342635, виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач ОСОБА_1 був направлений для проходження медичного огляду на базі КНП «Надвірнянська ЦРЛ». Дата початку медичного огляду - 11 липня 2025 року (а.с.61).
Як встановлено судом, на момент виникнення обов`язку пройти ВЛК (у липні 2025 року) та протягом наступних 5 місяців ухилення, позивач вважався таким, що підлягав медичному огляду на загальних підставах.
Як слідує з оскаржуваної постанови № R282247 від 03.01.2026 року винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КуПАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.. Підставою для винесення зазначеної постанови було не проходження ВЛК. (а.с.43).
Згідно постанов Головного державного виконавця Надвірнянського ВДВС відкрито виконавче провадження ВП№80323887 (23.02.2026) та накладено арешт на грошові кошти та рахунки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) (а.с.24-25).
Як стверджує позивач, про існування постанови йому стало відомо у квітні 2026 року, коли після надходження пенсійних виплат арештували його рахунки.
Водночас, судом встановлено, що згідно витягу із рішення експертної команди із оцінювання повсякденного функціонування особи, ОСОБА_1 з 05.12.2025 року встановлена ІІІ група інвалідності (а.с.34-41).
Відповідно до медичних виписок та висновків, ОСОБА_1 поставлений діагноз: параноїдний сидром, шизоафективний розлад, змішаний тип. Відповідно до консультативного висновку лікаря психіатра/психотерапевта вид. ТОВ «Оксфорт Медікал Прикарпаття» - ОСОБА_1 вперше звернувся до лікарів 03.04.2022 року, останній візит 21.01.2024 року - постійно під наглядом лікарів. Діагноз: параноїдний синдром. Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого вид. КНП "ПОКЦПЗ ІФ ОР" №3549/25 від 16.05.2025 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 13.05.2025 року по 16.05.2025 року із діагнозом - шизоафективний розлад, змішаний тип. Параноїдний синдром. Відповідно до направлення на госпіталізацію у психіатричну лікарню від 01.08.2025 року наданого ОСОБА_1 , він хворіє біля 5 років. Звертався за медичною допомогою до приватних психологів, психотерапевтів. Ліки приймав амбулаторно, не регулярно. З травня 2025 року ліки приймає згідно рекомендації та під контролем матері. На фоні прийому ліків періодично оголювався перед мамою, фізично зачіпав (а.с.13-18).
При вирішенні питання щодо поновлення строків для оскарження постанови, суд, зважаючи на стан здоров`я позивача, який пов`язаний з розладами психіки, вважає доведеним, що позивач міг не в повній мірі усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, що призвело до пропущення ним терміну звернення до суду, та що є підставою для поновлення процесуального строку для оскарження постанови.
Щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Суд вважає, що попри те, що на момент виникнення обов`язку пройти ВЛК у ОСОБА_1 не було офіційного встановлення групи інвалідності, посадова особа, яка здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення, на основі вже наявних даних про можливі психічні розлади позивача, була зобов`язана приймати такі обставини до уваги, і з урахуванням цього вживати відповідних заходів для забезпечення процесуальних прав особи. Слід враховувати, що психічний стан ОСОБА_1 може впливати на його здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, і така обставина підлягає обов`язковому доказуванню та врахуванню під час розгляду справи, так як визначає суб`єктивну сторону складу правопорушення. При цьому, за наявності даних про можливу наявність у позивача психічних розладів, під час розгляду справи слід було забезпечити як безпосередню участь цієї особи, так і обов`язкову участь захисника.
Зважаючи на стан здоров`я позивача, який пов`язаний з психічними розладами, суд вважає, що уповноваженою особою відповідача на розгляд справи про адміністративне правопорушення не забезпечено можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП, що є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови № R282247 від 03.01.2026 про притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КуПАП.
Позов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № R282247 від 03.01.2026, яка винесена ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КуПАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя Богдан АТАМАНЮК