Справа № 341/2498/23
Провадження № 22-ц/4808/293/26
Головуючий у 1 інстанції ОСТРОВСЬКА Н. І.
Суддя-доповідач Бойчук
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Пнівчук О.В., Мальцевої Є.Є.,
секретаря Кузнєцова В.В.,
з участю представників апелянтів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Данилюк О.О. про скасування реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - державний реєстратор виконавчого комітету Яремчанської міської ради Онутчак Р.Р., третя особа, що заявляє самостійні вимоги - товариство з обмеженою відповідальністю «Слобода» про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 та представника Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття» на рішення Галицького районного суду від 28 листопада 2025 року під головуванням судді Островської Н.І. у м. Галич,
в с т а н о в и в:
В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття», ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 14.09.2021 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТзОВ «Слобода» та Більшівцівської селищної ради про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно-зерносклад № 2, загальною площею 697,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
У вказаному позові розглядалось питання щодо набуття у власність ОСОБА_2 майна (зерносклад № 2, загальною площею 697,4 кв.м.), проте його частина, площею 354,1 кв.м., зареєстрована 05.02.2021 державним реєстратором, як об`єкт речових прав -приміщення 1, за нею ОСОБА_1 та якому присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Рішенням Галицького районного суду від 15.03.2022 позов ОСОБА_2 задоволено.
На підставі рішення суду приватним нотаріусом 22.09.2022 здійснено державну реєстрацію права власності, а 27.09.2022 внесені відомості до реєстру № 47971681 про об`єкт речових прав: виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, на підставі судового рішення за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на нерухоме майно-зерносклад № 2, загальною площею 697,4 кв.м.
Оспорюване рішення призвело до подвійної державної реєстрації речового права, і одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна, що суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за якою зареєстровано та не припинялось право власності на спірний об`єкт нерухомості.
Водночас в розділі «Припинення (Реєстрація переходу прав власності-повне відчуження)» міститься інформація про припинення 09.02.2023 права власності на оспорюваний об`єкт (зерносклад 2). Відомості про припинення були внесені 13.02.2023 приватним нотаріусом Данилюком О. О.
Крім цього, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованою 25.10.2023 приватним нотаріусом Данилюком О. О., 09.02.2023 на підставі акту приймання-передачі здійснено реєстрацію переходу права власності об`єкта речових прав-виробничого будинку (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , а 13.02.2023 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за яким згадане нерухоме майно зареєстровано за фермерським господарством «Мрія Прикарпаття».
Згідно з інформаційними довідками реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (оспорюваний зерносклад 2) є одним і тим же. В лютому 2023 року ОСОБА_2 відчужив оспорюваний зерносклад 2 на користь фермерського господарства «Мрія Прикарпаття».
При цьому, засновниками фермерського господарства «Мрія Прикарпаття» є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , керівник: ОСОБА_3 , підписант ОСОБА_4 .
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27.07.2023 рішення Галицького районного суду від 15.03.2022 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТзОВ «Слобода» та Більшівцівської селищної ради про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно відмовлено в повному обсязі. Вказана постанова набрала законної сили з моменту її прийняття.
У зв`язку із скасуванням постановою апеляційного суду від 27.07.2023 рішення Галицького районного суду від 15.03.2022, реєстрація права власності за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22.09.2022 на об`єкт речових прав: виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м. є не чинною, а розділ Державного реєстру речових прав про об`єкт речових прав: виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає закриттю.
Позивач вказує, що на її звернення 15.08.2023 відмовлено в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Зокрема, державний реєстратор відмовив у проведенні реєстраційних дій за її заявою у зв`язку із реєстрацією 09.02.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про припинення та перехід прав власності фермерському господарству «Мрія Прикарпаття» оспорюваного об`єкту житлової нерухомості виробничого будинку (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Після відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення відомостей про її власність на нерухоме майно-приміщення №1, площею 354,1 кв.м., до такого розділу, будь-які відомості про інші речові права на суб`єктів цих прав, повинні переноситись до цього ж розділу.
На підставі рішення суду від 15.03.2022, із врахуванням присвоєння іншої поштової адреси об`єкту нерухомого майна, що є її власністю, було створено новий розділ нібито на новий об`єкт нерухомого майна, де власником зазначено ОСОБА_2 . Саме в такий розділ надалі було внесено відомості про зміну власника з ОСОБА_2 на фермерське господарство «Мрія Прикарпаття».
Таким чином, існує подвійна реєстрація права власності на один і той же об`єкт нерухомості на її приміщення, площею 354,1 кв.м., оскільки ОСОБА_2 , де-юре вважався власником її майна. У зв`язку із реєстрацією переходу прав власності об`єкта речових прав, яке належало ОСОБА_2 , з 09.02.2023 де-юре власником її майна площею 354,1 кв., стало фермерське господарство «Мрія Прикарпаття», яке також має право відповідно до ст. 317, 318 ЦК України. Зважаючи на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27.07.2023, якою скасовано рішення Галицького районного суду від 15.03.2022, ОСОБА_2 не набув у власність оспорюване майно, як і фермерське господарство «Мрія Прикарпаття».
Позивач також вказує, що вона відкрито володіє та користується нерухомим майном, приміщенням № 1, площею 354,1 кв. м., яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно не вибуло із її володіння та зареєстроване за нею.
Крім того, ОСОБА_2 , який у вересні 2022 зареєстрував права на оспорюване майно і є власником та представляє інтереси фермерського господарства «Мрія Прикарпаття», було достеменно відомо, що оспорюваним майном він не володів та не міг отримати його за рішенням суду за набувальною давністю, а тому набуття фермерським господарством «Мрія Прикарпаття» оспорюваного майна не може вважатись, як набуття такого майна добросовісним набувачем, адже відсутні правові складові для цього.
Враховуючи те, що фермерське господарство «Мрія Прикарпаття» є недобросовісним володільцем, а державна реєстрація за ним права власності на вказане майно фактично зберігає за ним повноваження щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном, скасування таких прав є належним способом поновлення її порушених прав.
Рішення приватного нотаріуса ОСОБА_5 призвело до подвійної державної реєстрації речового права на об`єкт нерухомості, зокрема приміщення № 1, площею 354,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2284433426212, та незаконно зареєстрованого на правах власності за Фермерським господарством «Мрія Прикарпаття», як виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2638635326040.
Оскільки одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один і той самий об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, то вказані реєстраційні дії є порушенням чинного законодавства та її інтересів, за яким зареєстровано та не припинялося право власності на спірний об`єкт нерухомості. Тому оспорюванні рішення підлягають скасуванню з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття» на виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2638635326040, із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За таких обставин просила визнати недійсним акт приймання-передачі, виданий 09.02.2023 приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності № 49218511 від 09.02.2023, внесений приватним нотаріусом Івано-Франківського районного територіального округу Данилюком О. О. про державну реєстрацію права власності на виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за фермерським господарством «Мрія Прикарпаття»; припинити за фермерським господарством «Мрія Прикарпаття» право власності на виробничий будинок (зерносклад 2) загальною площею 697,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності № 47971681 від 22.09.2022, внесений приватним нотаріусом Івано-Франківського районного територіального округу Данилюком О.О., про державну реєстрацію права власності на виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 ); припинити за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) право власності на виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; закрити розділ Державного реєстру речових прав за № 2638635326040 про об`єкт речових прав: виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник ОСОБА_2 , адвокат Парфан Т.В., 25.12.2023 подав зустрічну позовну заяву, яку обґрунтував тим, що 05.02.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Яремчанської міської ради Онутчаком Р. Р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 354, 1 м. кв. за адресою: приміщення 1, АДРЕСА_1 .
З посиланням на ст. ст. 10, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вважає вказане рішення державного реєстратора прийнятим з порушенням чинного законодавства. Зокрема, рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказане майно прийнято на підставі довідки, як підстави державної реєстрації, що не входить до переліку документів, перелічених в пунктах 1-14 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Окрім того, в порушення ст. 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 5 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» поштова адреса вищевказаному об`єкту була присвоєна не виконавчим органом селищної ради , а одноособово старостою села.
Просив про скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 56476368, прийняте 05.02.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, на підставі якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 354,1 кв.м., приміщення 1, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Галицького районного суду від 28 листопада 2025 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 .
Cкасовано акт приймання-передачі, серія та номер 354-357, виданий 09.02.2023 приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу.
Cкасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності № 49218511 від 09.02.2023, внесений приватним нотаріусом Івано-Франківського районного територіального округу Данилюком О. О. про державну реєстрацію права власності на виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за фермерським господарством «Мрія Прикарпаття».
Припинено за фермерським господарством «Мрія Прикарпаття» право власності на виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності № 47971681 від 22.09.2022, внесений приватним нотаріусом Івано-Франківського районного територіального округу Данилюком О.О. про державну реєстрацію права власності на виробничий будинок (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 ).
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття» задоволено.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 56476368, прийняте 05.02.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, на підставі якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 354,1 кв.м., приміщення 1, за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2147, 20 грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фермерського господарства «Мрія Прикарпаття» судовий збір в розмірі 2 684 грн.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду в частині задоволених зустрічних позовних вимог, а тому в цій частині рішення і оскаржує.
Вважає, що рішення суду в частині скасування реєстрації її права власності на її майно не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд критично ставиться на долученої до справи стороною відповідача за первісним позовом копії технічного паспорта від 07.11.2018, оскільки виконавчим комітетом Більшівцівської селищної ради ухвалено рішення № 189 лише 16 вересня 2022 року, яким присвоєно на виробничий будинок (зерносклад № 2), що належить ОСОБА_2 поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Критично ставиться суд і до довідки та виписки з балансу № 34 ТОВ «Слобода», виданої 01.11.2021 директором ОСОБА_6 , що на балансі ТОВ «Слобода» перебуває нерухоме майно-зерносклад №1 загальною площею 515 м2 та зерносклад № 2 площею 697,4 м2 за адресою: Івано-Франківська область, с. Слобода Кукільницька як такої, що видана заінтересованою особою.
Обставини, які були підставою набуття відповідачем права власності на спірне майно та підставою внесення до Державного реєстру запису про право власності на спірне майно, залишились поза увагою державного реєстратора. Судом з`ясовано з достовірністю обставини того, чи створили ці правочини правові наслідки для їх сторін, чи набув відповідач право власності на спірне майно за цими правочинами, чи були такі правочини оспорені та визнані недійсними в судовому порядку.
Отже, акт прийому-передачі нерухомого майна від 09.02.2023, складений ОСОБА_2 та фермерським господарством «Мрія Прикарпаття», де ОСОБА_2 передав у власність фермерському господарству «Мрія Прикарпаття», зокрема, виробничий будинок (зерносклад № 2) не є підставою для набуття права власності. Акт лише підтверджує фактичне передання майна від однієї особи до іншої, що є виконанням зобов`язання, але не самим документом для реєстрації права власності.
Зазначені висновки суду вказують на те, що ані ТОВ «Слобода», ані Фермерське Господарство «Мрія Прикарпаття», ані ОСОБА_2 не мав та не міг мати жодних прав на майно ОСОБА_1 , а як наслідок жодних прав таких осіб зі сторони ОСОБА_1 не могло бути порушено.
Суд повинен був перевірити чи наявне у особи право за захистом якого вона звернулась. Саме на особу, яка звертається за захистом права покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність права. Ані ТОВ «Слобода», ані Фермерське Господарство «Мрія Прикарпаття», ані ОСОБА_2 не надали жодних доказів які б вказували на наявність права на оспорюване майно ОСОБА_1 чи на нерухоме майно «Зерносклад» площею 697, 4 м.кв.
Отже, слід було констатувати про відсутність у ТОВ «Слобода», Фермерське Господарство «Мрія Прикарпаття», ОСОБА_2 прав на «Зерносклад № 2» та будь-яких порушень, які підлягали захисту судом. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за заявленими вимогами зі сторони ОСОБА_2 та ФГ «Мрія Прикарпаття» відсутній предмет спору, а тому прийшов до невірних висновків про задоволення позову.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції повинен був закрити провадження за позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_7 » у зв`язку із відсутністю предмету спору.
Також судом не залишено поза увагою аргументи представників ОСОБА_1 про те, що державна реєстрація права власності є визнанням державою таких прав. При цьому, позовних вимог щодо неправомірності набуття ОСОБА_1 майна у цій цивільній справі не ставилось та судом не розглядалось, а тому суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог та встановив відсутність у ОСОБА_1 прав на майно.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття» та прийняти в цій частині нове рішення про закриття провадження за зустрічним позовом у зв`язку із відсутністю предмету спору.
Представник ФГ «Мрія Прикарпаття» також подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у якій посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Підставою звернення до суду ОСОБА_1 вказує факт подвійної державної реєстрації речового права на об`єкт нерухомості.
В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що позивачка в передбачений законом спосіб на належній правовій підставі набула право власності на частину нежитлового приміщення (зерноскладу №2) в АДРЕСА_1 .
Документи на підставі яких державним реєстратором виконавчого комітету прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого внесено запис до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності громадянки України ОСОБА_1 не належать до передбачених законом документів на підставі яких можна набути право власності на об`єкт нерухомого майна.
Щодо накладної № 27 від 08.11.2011, виданої підсобним господарством Бурштинської ДРЕС на підставі якої ОСОБА_1 передано тваринницьке приміщення за ціною 6 787 913 грн., то такий документ також не може бути правовою підставою для набуття ОСОБА_1 права власності на частину нежитлового приміщення (зерноскладу №2) в АДРЕСА_1 , оскільки не містить реквізитів об`єкту нерухомого майна (місцезнаходження, площі), а також виданий неіснуючою особою. Суд першої інстанції оцінив такий доказ критично.
Таким чином, відповідачі не порушували право позивачки на спірний об`єкт нерухомого майна, оскільки позивачка не набула такого права.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачами приватного (цивільного) права позивачки є самостійною підставою для відмови в позові.
Законом передбачено такі способи захисту порушеного права, як: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування державної реєстрації прав.
При цьому, за наведених обставин, вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та державної реєстрації права з припиненням відповідного речового права хоча і є законною, проте не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідним нерухомим майном, оскільки така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Апелянт вважає, що позивачка обрала неналежний спосіб захисту свого права.
Позивачкою не доведено належними і допустимими доказами набуття нею права на частину нежитлового приміщення (виробничий будинок ( зерносклад №2) за адресою АДРЕСА_1 площею 697,4 м.кв.) та , як наслідок, не доведено порушення її права, за захистом якого вона звернулася до суду.
Відсутність порушеного права і обрання неналежного способу захисту порушеного права є самостійними підставами для скасування рішення суду в оскаржуваній частині і ухвалення нового рішення.
Просить скасувати рішення в частині задоволених вимог ОСОБА_1 , ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Представник ОСОБА_1 адвокат Білан А.М., свою апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній. Апеляційну скаргу представника Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття» не визнав і заперечив.
Представник Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття» адвокат Парфан Т.Д., який представляє також інтереси ОСОБА_2 та третьої особи - ТОВ «Слобода», підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги та не визнав доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_1 і вважає рішення суду в частині задоволення зустрічного позову правильним.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Данилюк О.О., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - державний реєстратор виконавчого комітету Яремчанської міської ради Онутчак Р.Р., в засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце слухання справи.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянтів, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, ураховуючи таке.
Згідно позовних вимог сторін у цій справі убачається, що спір між сторонами виник щодо права власності на виробничий будинок (зерносклад №2 площею 697,4 кв.м. та правомірності державної реєстрації цього майна.
ОСОБА_1 свої позовні вимоги мотивувала тим, що частина спірного нежитлового приміщення зерноскладу площею 354,1 кв.м. у 2021 році була зареєстрована за нею на праві власності. Проте, у 2022 році на підставі рішення Галицького районного суду від 15.03.2022 за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на весь спірний зерносклад площею 697,4 кв.м., а згодом це майно передано Фермерському господарству «Мрія Прикарпаття». Після скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції про визнання права власності ОСОБА_2 за набувальною давністю на спірне майно зерноскладу, позивачка вважала, що державна реєстрація прав за ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Мрія Прикарпаття» втратила правову підставу. Надумку позивачки, це призвело до подвійної реєстрації права власності на спірни й об`єкт нерухомості та порушило її права як власника частини колись належного їй приміщення та всього приміщення зерноскладу. У зв`язку з цим просила скасувати відповідні реєстраційні записи, припинити право власності відповідача на спірне майно із закриттям розділу Державного реєстру речових прав.
У зустрічному позові ОСОБА_2 та ФГ «МріяПрикарпаття» просили скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення площею 354,1 кв.м. і стверджували, що державна реєстрація була проведена за ОСОБА_1 на підставі документів, які не належать до передбачених законом правовстановлюючих документів, а присвоєння поштової адреси цьому об`єкту здійснено з порушенням встановленого порядку. Також зазначили, що документи, на які посилається ОСОБА_1 , як на підтвердження набуття майна у власність за рахунок заборгованості із заробітної плати, не підтверджують виникнення у неї права власності на спірне приміщення.
ОСОБА_1 заперечила доводи зустрічного позову, посилаючись на отримання нею цього приміщення у цілому ще у 2011 році як компенсацію заборгованості із заробітної плати і фактичне володіння ним тривалий час та вказала, що законно зареєструвала своє право власності.
ТОВ «Слобода» підтримало вимоги про скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 , зазначаючи, що спірний зерносклад перебував на балансі товариства та розташований на земельній ділянці , яка належить товариству на праві колективної власності, тому така реєстрація права власності на спірне нежитлове приміщення за ОСОБА_1 проведена без належних правових підстав та порушує його права щодо спірного майна.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції вказав, що акт прийому-передачі нерухомого майна від 09.02.2023, складений ОСОБА_2 та фермерським господарством «Мрія Прикарпаття», відповідно до якого ОСОБА_2 передав у власність фермерському господарству «Мрія Прикарпаття», зокрема, виробничий будинок (зерносклад № 2) загальною площею 697,4 кв.м, по АДРЕСА_1 не є підставою для набуття права власності. Акт лише підтверджує фактичне передання майна від однієї особи до іншої, що є виконанням зобов`язання, але не самим документом для реєстрації права власності. Відповідно подальша передача цього майна до ФГ «Мрія Прикарпаття» не створила для господарства законних підстав для набуття права власності.
Враховуючи скасоване апеляційним судом рішення Галицького районного суду від 15.03.2022, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, а отже всі наступні дії, вчинені ОСОБА_2 щодо розпорядження виробничим будинком (зерносклад 2), загальною площею 697,4 кв.м., зокрема й передання до ФГ «Мрія Прикарпаття» є такими, що вчинені особою, яка не мала на це права, суд задовольнив позовні вимоги частково.
Судом першої інстанції вказано, що запис про скасування державної реєстрації прав вноситься до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав або про скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.
Крім того, суд першої інстанції задовольнив вимоги щодо припинення права власності на виробничий будинок (зерносклад 2) загальною площею 697,4 кв.м. за фермерським господарством «Мрія Прикарпаття», як такі, щодо яких відпали правові підстави для набуття права власності на спірний об`єкт.
Задовольняючи вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов висновку про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнятим 05.02.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на підставі якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 354,1 кв.м., приміщення 1, за адресою: АДРЕСА_1 .
Як підставу для такого висновку, суд вказав, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 56476368, на підставі якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 354, 1 м. кв. за адресою: приміщення 1 на АДРЕСА_1 на підставі довідки № 374 від 22.09.2020, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Яремчанської міської ради Онутчаком Р. Р. на підставі довідки та технічного паспорта. Такі документи лише підтверджують технічні характеристики об`єкта та не належать до переліку правовстановлюючих документів, визначених ст.. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, адреса об`єкта на момент реєстрації була присвоєна з порушенням встановленого законом порядку.
Дослідивши фактичні обставини справи та позовні вимоги учасників справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, ураховуючи таке.
Встановлено, що відповідно до рішення Галицького районного суду від 15.03.2022 за ОСОБА_2 визнано право власності на зерносклад № 2 загальною площею 697, 4 кв.м. оціночною вартістю 89 000 гривень, за адресою: с. Слобода Кукільницька Більшівцівської територіальної громади Івано-Франківської області (а.с.21-22 т.1).
Ухвалою суду від 09.08.2022 внесено виправлення у рішення суду від 15.03.2022, зазначено: «визнати за ОСОБА_2 право власності на зерносклад № 2, загальною площею 697,4 кв.м, оціночною вартістю 89 000 гривень за адресою: с. Кукільники Більшівцівської територіальної громади Івано-Франківської області (а. с. 23 т. 1).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за ОСОБА_2 зареєстрований виробничий будинок (зерносклад № 2) 697,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64937316 від 27.09.2022 приватним нотаріусом Данилюком О.О. (а. с. 26 т. 1). Відповідно до інформації про зміни речового права, номер запису про право власності/довірчої власності: 47971681, реєстрація права власності відбулась 22.09.2022. Відомості внесено до реєстру 27.09.2022 приватним нотаріусом Данилюком О. О. (а. с. 123 т. 1).
За змістом акту прийому-передачі нерухомого майна від 09.02.2023, складеним ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Мрія Прикарпаття», ОСОБА_2 передав фермерському господарству «Мрія Прикарпаття» виробничий будинок (зерносклад № 2) загальною площею 697,4 кв.м, по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2638635326040, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданого 27.09.2022 державним реєстратором, приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу, номер запису про право власності/довірчої власності: 47971681 від 22.09.2022 (а. с. 141 т. 1).
Приватним нотаріусом ОСОБА_5 13.02.2023 внесено відомості до Реєстру про припинення (реєстрація переходу прав власності-повне відчуження). У відомостях про складові частини об`єкта нерухомого майна зазначено: складова частина об`єкта нерухомого майна: склад А, загальна площа 291,6 кв.м., склад Б, загальна площа 223,4 кв.м., споруда, вага, 1, загальна площа 27.8 кв.м. В інформації про зміни об`єкта речових прав зазначено реєстрацію виправлень розділу, зокрема, відомості внесено до реєстру 27.09.2022 приватним нотаріусом Данилюком О.О., опис виправлень: об`єкт нерухомого майна, виробничий будинок (зерносклад) об`єкт житлової нерухомості. Так змінено на виробничий будинок (зерносклад № 1), об`єкт житлової нерухомості. Ні. (а. с. 27 т. 1).
Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав, індексний номер: 322646247, реєстраційний номер: 2638635326040 за фермерським господарством «Мрія Прикарпаття» зареєстроване право власності на виробничий будинок (зерносклад № 2) загальною площею 697,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (а. с. 140 т. 1).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27.07.2023 рішення Галицького районного суду від 15.03.2022 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТзОВ «Слобода», Більшівцівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовлено (а. с. 33-37 т. 1).
Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.09.2023 ОСОБА_2 відмовлено у відкритті касаційного провадження (а. с. 39 т. 1).
Після ухвалення судами відповідних рішень, державним реєстратором відмовлено ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій № 68949548 від 21.08.2023 прав на нерухоме майно у зв`язку із наявними суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження (а. с. 40 т. 1), що було підставою звернення позивача до суду.
Наказом Міністерства юстиції України залишено без розгляду по суті скаргу ОСОБА_2 від 12.09.2023 на дії державного реєстратора виконкому Яремчанської міської ради Івано-Франківської області Онутчака Р.Р., оскільки її подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації прав не порушено (а. с. 80 т. 2).
Відповідно до довідки старости Кукільницького старостинського округу Остяка Ю.М. від 03.07.2023 № 13 для виготовлення технічного паспорта на нежитлові приміщення (склади) ОСОБА_2 за довідкою про адресу не звертався. Адресу присвоєно після рішення суду. ОСОБА_8 отримала довідку про місцезнаходження (адресу) нежитлового приміщення від 22.09.2020 № 374, площа приміщення не зазначалась. Всі будівлі, які розміщені на території господарства двору ТзОВ «Свобода» належали Бурштинській ДРЕС, дані будівлі станом на липень 2023 року на балансі не обліковувались. Всі питання по використанню нежитлових приміщень вирішувала Бурштинська ДРЕС. На момент розгляду справи в суді за позовом ОСОБА_2 про визнання права власності на зерносклад № 2 за адресою: с. Кукільники, Івано-Франківської області йому не було відомо, що ОСОБА_2 має намір оформити право власності на цілу будівлю, так як дане приміщення поділене на дві окремі частини і відповідно облаштованими окремими заїздами (а. с. 164 т. 1).
Згідно акту огляду нежитлового приміщення від 12.06.2023, що складений комісією Кукільницького старостинсього округу та депутатами селищної ради на звернення ОСОБА_1 , нежитлове приміщення (колишнє тваринницьке приміщення) площею 697,4 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 , половина якого площею 354,1 кв.м, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_1 . Це майно, тваринницьке приміщення, площею 697,4 кв.м. ОСОБА_1 отримала в 2011 році, в якості компенсації заборгованості по заробітній платі.
Під час реєстрації права власності на нежитлове приміщення 05.02.2021, загальною площею 354,1 кв.м, що належить ОСОБА_1 , присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 . Водночас, нежитловому приміщенню загальною площею 697,4 кв.м, що зареєстроване 09.02.2023 державним реєстратором за фермерським господарством «Мрія Прикарпаття» присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 , фактично є одним і тим самим приміщенням, частиною якого, площею 354,1 кв.м, користується ОСОБА_9 , а іншою частиною площею 343,3 кв.м, користується ОСОБА_2 (а. с. 57-58 т. 1).
Також судом встановлено, що розпорядженням голови районної державної адміністрації № 542 від 31.12.1997 «Про суб`єкти підприємництва» на підставі заяви ОСОБА_10 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобода» (а. с. 212 т. 1).
Відповідно до довідки № 528 ТОВ «Слобода» включено в Єдиний Державний реєстр підприємств і організацій України (а. с. 213 т. 1).
Наказом № 001/13 від 07.08.2013 ОСОБА_2 прийнято на посаду директора ТОВ «Слобода» з 08.08.2013, покладено обов`язки головного бухгалтера (а. с. 214 т. 1).
Ухвалою господарського суду від 26.06.2012 припинено провадження у справі № 5010/366/2012-Б-25/4 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобода» (с. Кукільники Галицький район, Івано-Франківська область) (а. с. 215-217 т. 1). Учасником статутного капіталу Статуту ТОВ «Слобода» є ОСОБА_2 (а. с. 218-221 т. 1).
Згідно з довідкою директора ТзОВ «Слобода» Савки П.П. від 18.03.2024 станом на 05.02.2021 нерухоме майно, зерносклад № 2 загальною площею 697.4 кв. м., розміщений за адресою с. Кукільники Івано-Франківської області, знаходиться на балансі ТОВ «Слобода» (а. с. 39 т. 2).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що нежитлове приміщення загальною площею 354,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , на праві власності 05.02.2021 зареєстровано за ОСОБА_1 , форма власності приватна Підставою для державної реєстрації стали: довідка, серія та номер: 374, видана 22.09.2020 Більшівцівською селищною радою ОТГ; технічний паспорт:серія та номер: б/н, виданий 30.06.2020 (а. с. 25 т. 1).
Отже державна реєстрація права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1 відбулась на підставі довідки № 374 від 22.09.2020 та технічного паспорта б/н від 30.06.2020.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором (пункти 51, 52 постанови ВП ВС від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс19)).
Способами захисту суб`єктивних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав ? вплив на правопорушника (див. постанови ВП ВС від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п. 90), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.т 68)).
Тож це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови ВП ВС від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (п. 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (п. 40)).
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог (ч. 1 ст. 13 ЦГТК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним і правомірним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені в постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (п. 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (п. 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14 (п. 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (п. 7.23), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (п. 55) та інші).
Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що у випадку незаконного вибуття нерухомого майна з володіння власника належним способом захисту є саме віндикаційний позов, а не оспорювання правочинів, рішень державного реєстратора чи записів про державну реєстрацію права власності.
Власник може витребувати належне йому майно від останнього набувача без необхідності оспорювання усіх попередніх правочинів, рішень органів державної влади, записів про державну реєстрацію права власності чи інших документів, що посвідчують відповідне право (див., зокрема постанови ВП ВС від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 05.12.2018 у справі № 522/2202/15, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 21.01.2020 у справі №910/1809/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 та від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16.
Такі вимоги є неефективними способами захисту права власника, їхнє задоволення не відновить позивачу права володіння його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, зокрема, з тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними або що позивач їх не оскаржив.
Усталеною є практика ВП ВС, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Реєстру. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є потрібними для ефективного відновлення порушеного права (постанови ВП ВС від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц https://reyestr.court.gov.ua/Review/81842003, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16 https://reyestr.court.gov.ua/Review/101424487).
Підсумовуючи викладене вище, потрібно наголосити, що Велика Палата Верховного Суду викладала висновки, відповідно до яких якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Реєстру запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (див., зокрема, постанови ВП ВС від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (п. 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 146)).
У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387, 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (п. 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (п. 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (п. 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 148).
Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що при вирішенні спорів щодо нерухомого майна визначальне значення має не формальне оспорювання державної реєстрації права власності, а правильне визначення характеру порушеного права та обрання належного й ефективного способу його захисту. Якщо особа вважає, що належне їй нерухоме майно незаконно вибуло з її володіння та право власності зареєстроване за іншою особою, належним способом захисту є віндикаційний позов про витребування майна від останнього набувача відповідно до статей 387, 388 ЦК України. У такому випадку вимоги про скасування рішень державного реєстратора, записів про державну реєстрацію права власності чи інших похідних реєстраційних дій самі по собі не забезпечують відновлення порушеного права та визнаються неефективними способами захисту.
У цій справі спір виник щодо права власності на виробничий будинок (зерносклад № 2) площею 697,4 кв. м та правомірності державної реєстрації цього майна.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що частина спірного об`єкта (нежитлове приміщення площею 354,1 кв. м) ще у 2021 році була зареєстрована за нею на праві власності. Водночас у 2022 році на підставі рішення суду за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на весь зерносклад площею 697,4 кв. м, а згодом це майно передано до ФГ «Мрія Прикарпаття». Після того як апеляційний суд скасував рішення про визнання права власності ОСОБА_2 за набувальною давністю, позивач вважала, що державна реєстрація прав за ОСОБА_2 та ФГ «Мрія Прикарпаття» втратила правову підставу. На думку позивача, це призвело до подвійної реєстрації права власності на один і той самий об`єкт нерухомості та порушило її права як власника частини приміщення. У зв`язку з цим вона просила скасувати відповідні реєстраційні записи, припинити права власності відповідачів на спірне майно та закрити розділ Державного реєстру речових прав.
ОСОБА_2 подав зустрічний позов, у якому просив скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення площею 354,1 кв. м. Він стверджував, що реєстрація була проведена на підставі документів, які не належать до передбачених законом правовстановлюючих документів, а присвоєння поштової адреси об`єкту здійснено з порушенням встановленого порядку. Також зазначав, що документи, на які посилається ОСОБА_1 як на підтвердження набуття майна в рахунок заборгованості із заробітної плати, не підтверджують виникнення у неї права власності на спірний об`єкт.
ОСОБА_1 заперечувала проти зустрічного позову, посилаючись на те, що отримала приміщення у 2011 році як компенсацію заборгованості із заробітної плати, фактично володіє ним тривалий час та законно зареєструвала своє право власності.
Колегія судів апеляційного суду звертає свою увагу на те, що у цій справі позивач ОСОБА_1 обрала способом захисту вимоги про скасування реєстраційних записів та припинення права власності відповідачів, хоча спір фактично стосувався права на нерухоме майно, зареєстроване за іншими особами. З урахуванням сталої практики Великої Палати Верховного Суду та характеру спірних правовідносин належним і ефективним способом захисту в такій ситуації є пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача майна, оскільки саме рішення про витребування майна є достатньою підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та забезпечує реальне відновлення порушеного права власника.
Отже, у спорах про нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за іншою особою, ключовим критерієм належності способу захисту є його здатність забезпечити фактичне відновлення порушеного права. Якщо таке відновлення можливе шляхом витребування майна від останнього набувача, вимоги про скасування державної реєстрації права власності або інших реєстраційних записів не відповідають критерію ефективності судового захисту.
Щодо зустрічного позову слід зазначити таке. Позивачі за зустрічним позовом просили скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 56476368, прийняте 05.02.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, на підставі якого внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 354,1 кв.м., приміщення 1, за адресою: АДРЕСА_1 .
Колегія суддів вважає, що ними також обрано неефективний спосіб захисту порушеного права на спірне нежитлове приміщення частиною якого площею 354,1 кв.м. продовжує користуватися ОСОБА_1 . При цьому позивачі у своїх вимогах, заперечуючи право її на спірну частину зерноскладу №2 не заявляли до ОСОБА_1 віндикаційного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови у позові.
Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів приходить висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам справи, постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому таке рішення слід скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні первісного та зустрічного позовів з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст.141 ЦПК України визначено що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 та представника Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття» задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду від 28 листопада 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Данилюк О.О. про скасування реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Мрія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - державний реєстратор виконавчого комітету Яремчанської міської ради Онутчак Р.Р., третя особа, що заявляє самостійні вимоги - товариство з обмеженою відповідальністю «Слобода» про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанову складено 28 липня 2026 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: О.В. Пнівчук Є.Є. Мальцева