Справа № 946/5461/24
Провадження № 2/946/12/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
04.07.2024 року позивач звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на: 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,058 га, кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:01:007:0161, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Свої вимоги мотивує тим, що після смерті спадкодавця прийняла спадщину шляхом проживання, відповідачі відмовляються від спадкового майна на її користь, жодних дій, пов`язаних із оформленням спадщини не мають наміру здійснювати. Відповідачі відмовились від спадкового майна на користь позивача. Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, яким підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов.
Відповідачі у судове засідання не з`явились, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, якими визнали позовні вимоги в повному обсязі, та зазначили, що разом зі спадкодавцем на момент його смерті не проживали і їх реєстрація не може вважатися прийняттям спадщини. Від спадкового майна відмовляються на користь позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29.03.2023 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить:
- 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Ізмаїльської міської ради народних депутатів № 237/1 від 12.05.1982 року, що також підтверджено довідкою №702, виданою 01.11.2024 року КП «Ізмаїльське МБТІ»;
- 1/2 частина земельної ділянки площею 0,058 га, кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:01:007:0161, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі рішення Ізмаїльської міської ради народних депутатів № 237/1 від 12.05.1982 року, що також підтверджено довідкою №201, виданою 31.03.2025 року КП «Ізмаїльське МБТІ».
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказане майно.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №78674708 від 09.10.2024 року, наданої державним нотаріусом, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України, після смерті ОСОБА_4 являються:
- дружина ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 20.12.1980 року Ізмаїльським міським відділом РАЦС;
- донька ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 08.09.1983 року Ізмаїльським відділом РАЦС;
- донька ОСОБА_3 , що підтверджується актовим записом про народження № 944 від 11.08.1981 року, складеним відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області та актовим записом про шлюб № 202 від 12.05.2012 року, складеним Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідно якому ОСОБА_5 змінила прізвище на - « ОСОБА_6 ».
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
З будинкової книги вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Із заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27.07.2026 року вбачається, що вони фактично проживали за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_2 допомагала ОСОБА_3 доглядати за онуками, потім у 2022 році вони разом виїхали за кордон і на момент смерті ОСОБА_4 за його адресою проживання: АДРЕСА_1 вони не проживали.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 хоча на час смерті були зареєстровані за однією адресою із спадкодавцем, однак, фактично не проживали зі спадкодавцем за однією адресою на момент його смерті, тобто спадщину на підставі статті 1268 ЦК України не прийняли.
За таким обставин суд вважає, що в ході судового розгляду наявними у справі доказами доведено неприйняття спадщини спадкоємцями за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , оскільки відповідачі постійно та спільно не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому не можуть вважатися такими, що прийняли спадщину.
Таким чином, ОСОБА_1 вважається такою, яка прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов та визнає за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на:
- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,058 га, кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:01:007:0161, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на:
- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,058 га, кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:01:007:0161, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 27.07.2026 року.
Суддя: О.Я.Присакар