__________ _ ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ____ ____
Справа №947/15419/26
Пр. №2-др/521/140/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Сегеди О.М.,
при секретарі - Вороні А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника позивача про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (справа №947/15419/26).
Заочним рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17 липня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було задоволено.
21 липня 2026 року представник позивача - адвокат Ткаченко Є.В., діюча на підставі ордеру від 14 квітня 2026 року, звернулася до суду із клопотанням, згідно якого просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22 липня 2026 року вищевказану заяву було прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що в провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (справа №947/15419/26).
Заочним рішенням Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17 липня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було задоволено.
Однак, ухваливши вищевказане рішення, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
Згідно ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
За умовами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на час звернення позивача до суду 1331,20 грн.).
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
На підставі викладеного, оскільки заочним рішенням Хаджибейським районного суду м. Одеси від 17 липня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено в повному обсязі, а питання щодо розподілу між сторонами судових витрат вирішено не було, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме сплачений нею судовий збір за подання позову в розмірі 1064,96 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 260, 261, 264,270 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яким доповнити резолютивну частину рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17 липня 2026 року наступним абзацом:
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 27 липня 2026 року.
Суддя О.М. Сегеда