Справа №755/8603/15
Провадження 6/522/703/26
УХВАЛА
14 липня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Науменко А.В.
за участю секретаря Зелінська К.Ю.
розглянувши подання приватного виконавця Притуляка Валерія Миколайовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, за участі ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (інша особа), Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (стягувач)
В С Т А Н О В И В:
До Приморського районного суду м. Одеси 26.05.2026 року через систему «Електронний суд» надійшло подання приватного виконавця Притуляка Валерія Миколайовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, за участі ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (інша особа), Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (стягувач).
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2834503 від 03.06.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 08.02.1993 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2834550 від 03.06.2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована з 15.051996 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 08.06.2026 року подання прийнято до розгляду.
Виконавець обґрунтовує подання тим, що на його примусовому виконанні перебуває виконавчий лист про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 90 049,03 дол. США, який тривалий час залишається невиконаним через відсутність у боржника достатнього майна та коштів, оскільки за рахунок наявних утримань із заробітної плати стягнуто лише 52 593,13 грн. У ході перевірки майнового стану встановлено, що у період шлюбу з ОСОБА_2 , який згодом було розірвано без поділу майна в судовому порядку, на ім`я дружини було придбано чотириквітну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Оскільки інше майно для звернення стягнення відсутнє, а спір про право на спільне майно відсутній, приватний виконавець на підставі ст. 443 ЦПК України просить суд визнати частку боржника у зазначеній квартирі в розмірі 1/2 для подальшого звернення на неї стягнення в рамках виконавчого провадження.
13.07.2026 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на подання.
Боржник зазначає, що подання приватного виконавця є необґрунтованим та передчасним, оскільки заявник не довів наявності у боржника жодного речового права на спірну квартиру і матеріали справи підтверджують її статус особистої приватної власності іншої особи. Згідно зі ст. 443 ЦПК України обов`язковою умовою для визначення частки є те, щоб боржник дійсно був співвласником майна, чого в даному випадку немає через відсутність спільної власності. Правовий режим майна подружжя було змінено шляхом укладення 07.04.2017 року чинного шлюбного договору, пунктами 3 і 4 якого передбачено, що майно, набуте під час шлюбу та підлягало державній реєстрації, є особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім`я воно зареєстроване. Придбана 20.04.2017 року квартира зареєстрована за ОСОБА_2 , що також прямо підтверджено пунктом 12 договору купівлі-продажу з посиланням на шлюбний договір. Оскільки шлюбний договір є дійсним та не скасованим, а між учасниками наявний спір про право щодо правового режиму майна, такі питання не можуть вирішуватися в порядку виконання судових рішень за ст. 443 ЦПК України. Задоволення подання створить ризик неправомірного звернення стягнення на майно особи, яка не є боржником, що є прямим порушенням гарантій права приватної власності за ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з чим необхідно відмовити у задоволенні подання виконавця в повному обсязі.
В судове засідання призначене на 03.07.2026 року з`явились представник виконавця адвокат Зауліна О.Г. та представник боржника ОСОБА_3
ОСОБА_4 наполягала на задоволенні подання, представник ОСОБА_3 заперечувала про задоволення боржників.
Оцінюючи подання приватного виконавця та заперечення боржника, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 443 ЦПК України, у разі, якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, державний виконавець за заявою стягувача звертається до суду з поданням про визначення частки майна боржника у спільному майні для звернення стягнення на неї.
Застосування цієї норми можливе лише за умови, що майно дійсно перебуває у спільній власності боржника та іншої особи, тобто боржник має відповідне речове право на об`єкт, частку в якому належить визначити.
Судом встановлено, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , придбана 20.04.2017 року, тобто в період перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі, та зареєстрована виключно на ім`я ОСОБА_2 .
Між подружжям 07.04.2017 року, тобто до придбання зазначеної квартири, було укладено шлюбний договір, пунктами 3 і 4 якого встановлено правовий режим особистої приватної власності того з подружжя, на чиє ім`я зареєстроване майно, набуте під час шлюбу та таке, що підлягає державній реєстрації. Наведений договір на момент розгляду подання не визнаний недійсним, не скасований та не оспорений у встановленому законом порядку, а відтак є чинним і породжує юридичні наслідки.
Пунктом 12 договору купівлі-продажу квартири від 20.04.2017 року прямо зазначено посилання на вказаний шлюбний договір, що додатково підтверджує волю сторін на набуття квартири саме в особисту власність ОСОБА_2 , а не в спільну сумісну власність подружжя.
За таких обставин, встановлений договірний режим власності виключає поширення на спірну квартиру презумпції спільності майна подружжя, передбаченої ст. 60 Сімейного кодексу України, оскільки ця презумпція є спростовною та діє лише за відсутності іншої домовленості між подружжям.
Суд враховує, що приватний виконавець та стягувач не надали суду доказів на спростування дійсності шлюбного договору чи посвідчення факту його визнання недійсним, а також не довели, що майно, зареєстроване за ОСОБА_2 , у дійсності є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
За наявності таких заперечень боржника, що ґрунтуються на об`єктивних документах (шлюбний договір, договір купівлі-продажу з посиланням на нього, дані державної реєстрації права власності), між учасниками фактично виник спір про право щодо правового режиму спірного майна, що фактично виходить за межі процедури, передбаченої ст. 443 ЦПК України, яка застосовується лише у безспірних випадках визначення частки боржника у майні, щодо належності якого сторонам відомо і не заперечується. Вирішення питання про дійсність чи оспорення шлюбного договору, а також про визначення правового режиму майна за наявності такого договору, можливе виключно в порядку окремого позовного провадження.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання приватного виконавця.
Керуючись ст.ст.259, 260, 443 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання приватного виконавця Притуляка Валерія Миколайовича про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, за участі ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_2 (інша особа), Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (стягувач) - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст ухвали виготовлений 20.07.2026 року.
Суддя А.В. Науменко
14.07.26