Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
28 липня 2026 року справа № 520/18971/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила :
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 з 01.01.2026 році, у розмірі 1,121 з 01.03.2026 році;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 року у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10 846,37 грн. на коефіцієнт індексації у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт індексації у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнти індексації у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та з 01.03.2026 р. провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 15 628,45 грн. на коефіцієнти індексації у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 №236 " Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році" та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Ухвалою суду від 08.07.2026р. позовну заяву залишено без руху з підстав відсутності сплати судового збору.
08.07.2026р. (зареєстровано судом 09.07.2026р.) представником позивача до суду надано заяву про зменшення розміру судових витрат або звільнення вій їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до відомостей, що містяться в протоколі призначення пенсії, майновий стан позивача не дозволяє сплатити судовий збір у повному обсязі.
Питання зменшення судового збору вирішується судом з урахуванням наявності безпечних умов учасників процесу, суддів та працівників суду, зокрема систематичними повітряними тривогами, що впливало на організацію роботи суду та можливість своєчасного здійснення процесуальних дій.
У період з 20.07.2026р. по 27.07.2026р. суддя Григоров Д.В. перебував у щорічній відпустці.
Дослідивши зазначену заяву, слід вказати, що статтею 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір", при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Згідно рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005р. (пункт 44), рішення ЄСПЛ "Jedamsky and Jedamska v. Poland" від 26.07.2006р., (пункти 63-64), оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення її розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановити наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку, тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду у справі №761/28034/16 від 30.01.2019р., № 4-с/490/12901/14 від 10.01.2019р.
Суд зазначає, що разом з заявою про зменшення розміру судового збору не надано жодного доказу на підтвердження доводів стосовно розміру доходів та, зокрема, про розмір пенсії або доходів взагалі. Посилання на протокол призначення пенсії як документ, що свідчить про незадовільний майновий стан позивача, який не дозволяє останньому сплатити судовий збір в цій справі, суд не приймає, та зауважує, що належним доказом, який підтверджує наявність доходу та його розмір є дані ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих податків за відповідний рік, що формуються у відповідну довідку. Таких доказів до заяви про зменшення судового збору не надано.
Таким чином, в аспекті наведених вище вимог щодо оцінки майнового стану особи, неможливо стверджувати, що реальний сукупний дохід позивача складає суму, що не надає йому можливість сплатити судовий збір.
З урахуванням викладеного подане клопотання на даний час є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, внаслідок чого недоліки позовної заяви згідно ухвали суду від 08.07.2026р. не усунуто.
З врахуванням викладеного суд зауважує, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 171, 241, 243, 256 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Заяву щодо сплати судового збору - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.В. Григоров