Справа № 307/1057/16-ц
Провадження № 22-ц/4806/1077/26
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
28 липня 2026 року м. Ужгород
Суддя-доповідач судової палати в цивільних справах Закарпатського апеляційного суду Мацунич М.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 червня 2026 року, повний текст якого складено 19 червня 2026 року, ухвалене головуючим суддею Чопик В.В., в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , де треті особи: ОСОБА_1 та Акціонерне товариство «Сенс Банк» про поділ майна подружжя
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 подала 22.07.2026 апеляційну скаргу на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 червня 2026 року, повний текст якого складено 19 червня 2026 року. Одночасно просить поновити строк, оскільки такий пропущено з поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Як слідує з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалене судом 18.06.2026 та повний текст якого складено 19.06.2026. Апелянтка в залі судового засідання під час проголошення оскаржуваного рішення не була присутня. З текстом оскаржуваного судового рішення ознайомилась 21.07.2026, коли отримала апеляційну скаргу ОСОБА_3 . Апеляційну скаргу подано 22.07.2026.
Дослідивши дані обставини, апеляційний суд вважає вищезазначені підстави поновлення строку поважними та поновлює строк на подання апеляційної скарги.
Однак, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України. Відповідачем не сплачено судовий збір у визначеному законом розмірі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позов подано у 2016 році та заявлено 3 майнові вимоги та 3 немайнові.
Позивач 19.06.2025 подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій змінила (уточнила) всі позовні вимоги, зокрема просила: визнати житловий будинок з вбудованим магазином, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею-368,4 кв. м. спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визначити розмір ідеальних часток сторін у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з вбудованим магазином, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею-368,4 кв. м., по частині за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; в рахунок компенсації частини житлового будинку з вбудованим магазином, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею - 368,4 кв. м., стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 дійсну (ринкову) вартість його 1/2 частини, що визначена експертом на час розгляду справи судом, а саме 1 753 637 гривень, припинивши її право на частку у цьому майні; визнати нежитлову будівлю кафе-магазину за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею-373,9 кв. м. спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визначити розмір ідеальних часток сторін у праві спільної сумісної власності на не житлову будівлю кафе-магазину за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею-373,9 кв. м., 59, 05 % за ОСОБА_3 та 40,95 % за ОСОБА_2 ; в рахунок компенсації частки нежитлової будівлі кафе-магазину за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею-373,9 кв. м., стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 дійсну ( ринкову) вартість її частки 40,95 % ( 153,11 кв.м), що визначена експертом на час розгляду справи судом, а саме 3 880 092 грн., припинивши її право на частку у цьому майні.
Таким чином, згідно уточнених позовних вимог, позивачкою заявлено 2 немайнові вимоги та 2 майнові. Ставки судового збору слід обчислювати за ставками 2025 року.
Судове рішення оскаржується апелянткою повністю.
Згідно підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3 028 гривень.
Тому, за пред`явлення 2 немайнових вимог сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень (3 028 х 0,4 = 1 211,20 х 2), а враховуючи коефіцієнт 150% такий становить суму 3 633,60 гривень (2 422,40 х 150%).
Згідно підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, за майнову вимогу про стягнення компенсації частини житлового будинку з вбудованим магазином сплаті підлягає судовий збір у розмірі 17 536,37 гривень (1 753 637 х 1%) та за майнову вимогу про стягнення компенсації частки нежитлової будівлі кафе-магазину судовий збір складає 38 800,92 гривень (3 880 092 х 1%).
Однак, законодавцем під час апеляційного оскарження майнових вимог передбачено верхню межу сплати судового збору для фізичних осіб на рівні 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому максимальним розміром судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги в частині майнових вимог становить 24 224 гривень (3 028 х 8). Щодо немайнових вимог законодавцем не встановлено обмежень.
Таким чином, за подання апеляційної скарги, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 27 857,60 гривень (24 224 + 3 633,60 = 27 857,60).
Водночас, апелянткою долучено до апеляційної скарги квитанцію про сплату судового збору у розмірі 820 гривень, а тому останній слід доплатити судовий збір у розмірі 27 037,60 гривень (27 857,60 - 820), який повинен бути внесений або перерахований апелянткою за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів:ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37975895
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача:[рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету22030101.
Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва позивача).
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити апелянтку та надати йому строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків скарги, шляхом доплати судового збору та надання суду апеляційної квитанції про доплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя-доповідач
у х в а л и в :
Поновити строк апеляційного оскарження ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 червня 2026 року, повний текст якого складено 19 червня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 червня 2026 року, повний текст якого складено 19 червня 2026 року, залишити без руху, про що повідомити апелянтку та надати їй строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків скарги.
Роз`яснити апелянтці, якщо вона відповідно до цієї ухвали у встановлений строк не усуне недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду апеляційної квитанції про доплату судового збору, то апеляційна скарга буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Суддя М.В. Мацунич