ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
28 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3857/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 року, 01.01.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку мені пенсії за відповідні роки;
- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 року, 01.01.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посад окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку мені пенсії за відповідні роки.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини
Відповідно до частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається зі змісту позову, у ньому зазначено адресу місця реєстрації позивача: АДРЕСА_1 .
Проте до матеріалів позову не надано доказів на підтвердження указаних у позові відомостей щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 за вказаною вище адресою саме станом на день звернення до суду з цим позовом (таким може бути, зокрема, але не виключно, витяг з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання).
Наведене, враховуючи, що місцезнаходженням відповідача по справі, до якого пред`явлені вимоги даного позову, є місто Київ, унеможливлює суд перевірити дотримання позивачем правил підсудності, що є обов`язком суду відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 гривень.
Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд зауважує, що питання порядку та розміру сплати судового збору у справах, предметом яких є відмова уповноваженого органу у видачі особі довідок про розмір грошового забезпечення станом на відповідний календарний рік, переглядалось Верховним Судом у справі №580/2749/25 (постанова від 18 грудня 2025 року).
Так, у вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що довідка про розмір грошового забезпечення є самостійним документом, який видається органом, з якого особу було звільнено із служби, для проведення перерахунку пенсії, та в якій зазначаються складові грошового забезпечення військовослужбовця (посадовий оклад та інші), зі зміною яких проводиться перерахунок пенсії.
Розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу військовослужбовців щорічно зазнає змін, визначивши для цих цілей прожитковий мінімум для працездатних осіб у вигляді сталої величини.
Враховуючи щорічну зміну правового регулювання в питаннях грошового забезпечення військовослужбовців розміру та його складових, наявні підстави вважати, що фактичні та юридичні підстави, які породжують право особи на звернення до суду за отриманням довідки про розмір грошового забезпечення за кожний календарний рік, є диференційованими.
Відповідно, Верховний Суд зробив висновок про те, що видача довідок за окремий календарний рік є самостійним юридичним обов`язком уповноваженого органу, оскільки його реалізація потребує проведення окремого перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця за кожний бюджетний рік з урахуванням зміни складових грошового забезпечення у відповідному році та оформлення у вигляді окремого документа відповідно. Позовні вимоги про зобов`язання відповідача підготувати довідки про розмір грошового забезпечення за окремі календарні роки мають різний предмет, оскільки кореспондують окремим способам захисту, що випливають з самостійних обов`язків уповноваженого органу.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначив, що позовна вимога про зобов`язання підготувати довідки про розмір грошового забезпечення за окремі календарні роки не є однією позовною вимогою в розумінні Закону «Про судовий збір» для визначення розміру сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки:
- зміст зобов`язання полягає у підготовці й наданні довідок окремо з кожної нормативної підстави (окремо за кожен календарний рік);
- кожна довідка є окремим індивідуальним актом, що має власний зміст, та яка виражена в індивідуальній формі, та є у подальшому, зокрема, для органів Пенсійного фонду України, окремою підставою для здійснення перерахунку пенсії за відповідний період, а тому зобов`язання органу її видати за певний період є самостійним способом захисту прав позивача, що дає змогу стверджувати про подільність предмету позову.
Дослідивши зміст цієї позовної заяви та заявлених у ній вимог, а також враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18 грудня 2025 року у справі №580/2749/25, суд зауважує, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме щодо зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року та на 01 січня 2026 року.
Об`єднання позивачем в одному позові вимог, які можуть бути окремим самостійним предметом оскарження у різних позовах, не звільняє його від обов`язку сплати судового збору як за кожну окрему вимогу немайнового характеру.
Водночас, як вбачається з наявних матеріалів, позовна заява була подана до суду з використанням засобів електронного судочинства.
У зв`язку з цим суд звертає увагу на положення частини третьої статті 4 Закону України №3674-VI, згідно з якими при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому за подання цього позову до суду позивач мав сплатити судовий збір за дві пред`явлені вимоги немайнового характеру в сумі 2129,92 грн (1331,20 грн*2*0,8).
Натомість позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 1331,20 грн.
Відтак, недоплата судового збору складає 798,72 грн (2129,92 грн - 1331,20 грн).
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання доказів щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 станом на день звернення до Чернівецького окружного адміністративного суду з цим позовом та шляхом подання документа про сплату судового збору в сумі 798,72 грн.
3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк