ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 червня 2026 року м.Дніпро справа № 160/31169/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 160/31169/25 (суддя Озерянська С.І., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13114526/45806274 від 28.07.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» № 32 від 09.06.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до ЄРПН.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року адміністративний позов позивача було задоволено. Судом визнано протиправним та скасоване рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13114526/45806274 від 28.07.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.06.2025 року №32; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 09.06.2025 року №32 складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа бізнес груп» в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання на реєстрацію.
Судом також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн., при цьому, відмовлено позивачу у відшкодуванні понесених витрат на правничу допомогу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. У скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач просить змінити рішення суду в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву позивача задовольнити, стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені витрати у розмірі 4000грн..
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що внаслідок технічної помилки, та значного обсягу позовної роботи, що є наслідком незаконних дій відповідачів (понад 100 рішень про відмову в реєстрації податкових накладних позивача) до матеріалів позовної заяви дійсно було долучено виготовлені з дефектами копії доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу. Через збої електроенергії позивач не був обізнаний про відсутність у суду поданих до відповіді на відзив доказів, а саме: Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №15- 09/25-3 від 15.09.2025 року (на 3 арк.), Додаткової угоди до Договору № 1 від 19.09.2025 року (на 2 арк), Акту надання послуг від 22.09.25р. (на 1 арк.). Тому, копії цих документів позивач долучив вже до апеляційної скарги і просить суд їх оцінити як належні та допустимі докази на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, як безпідставних, а рішення суду першої інстанції в оскарженій позивачем частині залишити без змін.
Відповідачем у відзиві було заявлено клопотання про розгляд справи за участю його представника.
Колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання відповідача з огляду на те, що справа розглядалася судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, як справа незначної складності. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути дану справу без участі сторін за наявними у справі доказами.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.
Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 у справі №826/1216/16, у постановах Верховного Суду: від 17 вересня 2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.
У спірному випадку на підтвердження понесених витрат позивачем надано суду: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 15-09/25-3 від 15.09.2025 року; першу сторінку додаткової угоди №1 від 19.09.2025 року до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 15-09/25-3 від 15.09.2025 року; першу сторінку акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої (правової) послуг від 22.09.2025 року.
З досліджених судом додаткової угоди №1 від 19.09.2025 року до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 15-09/25-3 від 15.09.2025 року та акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої (правової) послуг від 22.09.2025 року встановлено, що вони надані не в повному обсязі, тобто не містять копій всіх сторінок, а надано лише перші сторінки цих документів, подані документи не містять підписів сторін, що свідчить про недостатність доказів для підтвердження прийняття та передачу наданих послуг правничої допомоги.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що надання одного лише договору про надання правничої допомоги не достатньо для відшкодування на користь позивача таких витрат.
Також судом встановлено, що додаткова угода №1 (наданий аркуш 1) містить посилання на надання правничої допомоги щодо оскарження рішення від 28.07.2025 року №13114528/45806274 про відмову в реєстрації податкової накладної №22, в той час як предметом оскарження в даній справі є рішення №13114526/45806274 від 28.07.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.06.2025 року №32.
Наданий аркуш акту приймання-передавання послуг від 22.09.2025 року містить посилання на рішення №13114526/45806274 від 28.07.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.06.2025 року №32.
Тобто, суд встановив, що понесення позивачем витрат на правничу допомогу не підтверджено документально.
Позивач в апеляційній скарзі не заперечує того факту, що суду були надані докази не в повному обсязі, а документи, що надавалися, містили дефекти. Посилання позивача на існування об`єктивних та поважних причин, які призвели до подання доказів суду не у повному обсязі, не спростовують висновків суду в оскарженій позивачем частині рішення. Надані докази вже суду апеляційної інстанції не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд першої інстанції їх не оцінював та не вивчав.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що тільки документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення. У спірному випадку, навіть надані позивачем докази не містили достатню інформацію про понесені витрати позивачем самі під час розгляду даної справи.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про порушення судом процесуальних норм, оскільки таких порушень не встановлено.
Доводи, наведені у апеляційній скарзі позивача, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції в оскарженій частині рішення, порушень з боку суду норм матеріального чи процесуального права не встановлено, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі в оскарженій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП" - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 160/31169/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак