ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
23 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/29556/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року в адміністративній справі №160/29556/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції від 01 жовтня 2025 року № 122 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_1 .
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність наказу відповідача, який є предметом оскарження. Позивач стверджує, що керівник позивача не організував йому можливість проходження навчання. Відповідач не врахував, що у липні місяці 2025 року позивач перебував на лікарняних 3 07 липня 2025 року по 09 липня 2025 року, з 21 липня 2025 року по 28 липня 2025року, з 30 липня 2025 року по 01 серпня 2025 року. Також в липні місяці 2025 року перебував у відпустці з 10 липня 2025 року по 19 липня 2025 року. Звертає увагу суду, що термін проходження підпорядкованими поліцейськими щомісячного тестування з використанням Інформаційної системи «Освітній портал службової підготовки НПУ» не встановлений. Крім того, матеріали службового розслідування не містять доказів дійсності встановлення не проходження позивачем щомісячного тестування з використанням Інформаційної системи «Освітній портал службової підготовки НПУ, а саме яким чином це було виявлено та якою саме відповідальною особою, яка має такі повноваження. Отже, вважаючи, що позивач вчинив дисциплінарний проступок та застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідач не врахував норму п. п. 8, 9 Розділу 1 Положення № 50, а також те, що за обставин непрацездатності позивача такі дії є безпідставними та протиправними.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції взагалі не звернув уваги на те, що Відповідач не надав до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, яким чином старший інспектор з професійної підготовки відділу кадрового забезпечення Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кривошея Олексій Геннадійович дізнався та встановив, що я у липні 2025 року не пройшов щомісячного тестування з використанням Інформаційної системи «Освітній портал службової підготовки НІТУ. Рапорт ОСОБА_2 не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження цієї обставини. До суду Відповідачем не надано першоджерело.
Крім того, наказ про термін проходження підпорядкованими поліцейськими щомісячного тестування з використанням Інформаційної системи «Освітній портал службової підготовки НІУ» не встановлений та відсутній. Суд першої інстанції помилково визначив, що термін встановлено в один рік, оскільки це щомісячне тестування.
Також зазначає, що він перебував на лікуванні, а тому не мав змоги пройти тестування.
27 квітня 2026 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що факт непроходження тестування встановлено в межах службового розслідування; відповідні висновки оформлені належними службовими документами (рапорт, матеріали службового розслідування); позивач не надав жодного доказу протилежного, тобто проходження тестування.
Суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення ст. 77 КАС України та правильно зазначив, що у разі заперечення встановленої відповідачем бездіяльності саме позивач повинен довести вчинення відповідних дій. Фактично апелянт обмежується лише запереченням, не надаючи жодного доказу проходження тестування, що свідчить про безпідставність його позиції. Більше того, інші доводи апеляційної скарги не спрямовані на спростування самого факту непроходження тестування. Апелянт не заперечує, що тестування ним не було пройдено, а натомість намагається обґрунтувати наявність причин, які, на його думку, виправдовують таку поведінку (перебування на лікарняному, у відпустці, відсутність належної організації тощо).
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно наданих відомостей про листи непрацездатності позивач в липні 2025 року перебував в стані тимчасової непрацездатності:
1) з 07.07.2025 року по 09.07.2025 року;
2) з 21.07.2025 року по 28.07.2025 року;
3) з 30.07.2025 року по 01.08.2025 року.
Наказом відповідача від 01.10.2025 року №122, зокрема, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за: за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пунктів І та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 4, 5 та 9 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337 - VIII, пункту 7 розділу III Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26 січня 2016 року № 50 (зі змінами), та полягає у тому, що у липні 2025 року не пройшов щомісячне тестування для визначення власного рівня службової підготовленості на Освітньому порталі
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Закон України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Статтею 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Вимогами ст. 7 Закону №580-VIII передбачено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина 1 статті 8 Закону №580-VIII).
Положеннями ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
У силу ст. 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно зі ст. 60 Закону №580-VIII, проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (надалі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження і поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Національної поліції України.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (надалі - Порядок №893).
Розділ ІІ Порядку №893 врегульовує питання призначення службового розслідування.
Так, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 2, 3, 5, 6, 7 розділу IV Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Повноваження голови та членів дисциплінарної комісії визначаються статтею 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.
Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування. Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
Пунктами 1, 4 та 5 розділу У Порядку № 893 передбачено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.
Голова дисциплінарної комісії впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.
Порядок планування, проведення та обліку занять, здійснення контролю знань, умінь та навичок осіб молодшого, середнього та вищого складу Національної поліції України (далі - поліцейські) визначає Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 26.01.2016 № 50 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.02.2016 за № 260/28390 (далі Положення №50).
Згідно пункту 2 розділу І Положення №50 вимоги цього Положення поширюються на поліцейських структурних підрозділів центрального органу управління поліції (далі - центральний орган), міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві та їх територіальних (відокремлених) підрозділів (далі - орган (підрозділ) поліції), закладів, установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - заклад, установа поліції).
Пунктами 3 і 4 розділу І Положення №50 встановлено, що службова підготовка - система заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням специфіки та профілю його службової діяльності.
Організація службової підготовки поліцейських здійснюється відповідно до вимог законодавства України, а також цього Положення.
Основними завданнями службової підготовки є: підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей поліцейських з метою забезпечення їх здатності до виконання завдань з охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного (громадського) порядку та безпеки; вивчення нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Національної поліції України; удосконалення керівним складом органів (підрозділів) поліції, закладів, установ поліції навичок управління поліцейськими (пункт 5 розділу І Положення №50).
Згідно пункту 6 розділу І Положення №50 одним із видів службової підготовки є функціональна підготовка, яка включає комплекс заходів, спрямований на набуття і вдосконалення поліцейським знань, умінь та навичок у сфері нормативно-правового забезпечення службової діяльності, необхідних для успішного виконання ним службових обов`язків.
Відповідно до пункту 7 розділу І Положення №50 орієнтовними формами службової підготовки є: навчальні заняття в групах за місцем служби; навчальні збори - це форма організації службової підготовки поліцейських, яка передбачає підвищення їх професійної готовності до виконання службових завдань, що проводиться на базі тренінгового центру, а в разі його відсутності - у закладі, установі поліції або в територіальному (відокремленому) підрозділі органу поліції, навчально-тренувальна база якого дозволяє організувати вказаний захід на належному рівні (далі - базовий підрозділ); дистанційна підготовка - індивідуалізований процес набуття знань, умінь та навичок, який переважно відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу в спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі інформаційно-комунікаційних технологій, яка проводиться з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - Освітній портал); самостійне навчання (проводиться впродовж усього строку служби поліцейського з метою безперервного, систематичного поповнення та поглиблення знань, умінь і навичок, необхідних для успішного виконання службових завдань).
Згідно пункту 7 розділу І Положення №50 орієнтовними формами службової підготовки є: навчальні заняття в групах за місцем служби; навчальні збори - це форма організації службової підготовки поліцейських, яка передбачає підвищення їх професійної готовності до виконання службових завдань, що проводиться на базі тренінгового центру, а в разі його відсутності - у закладі, установі поліції або в територіальному (відокремленому) підрозділі органу поліції, навчально-тренувальна база якого дозволяє організувати вказаний захід на належному рівні (далі - базовий підрозділ); дистанційна підготовка - індивідуалізований процес набуття знань, умінь та навичок, який переважно відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу в спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі інформаційно-комунікаційних технологій, яка проводиться з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - Освітній портал); самостійне навчання (проводиться впродовж усього строку служби поліцейського з метою безперервного, систематичного поповнення та поглиблення знань, умінь і навичок, необхідних для успішного виконання службових завдань).
Згідно пункту 1 розділу ХІ Положення №50 перевірка рівня службової підготовленості проводиться з метою оцінювання як окремого поліцейського, так і органу (підрозділу) поліції, закладу, установи поліції в цілому та здійснюється відповідно до організаційно-розпорядчих актів Національної поліції України.
Пунктами 5-7 розділу ХІ Положення №50 контроль за рівнем службової підготовленості поліцейських здійснюється під час: проведення навчальних занять у системі службової підготовки; призначення на вищу посаду, закріплення вогнепальної зброї; інструктажу перед заступанням на службу; складання заліків за підсумками проходження навчальних зборів; проведення інспектування, контрольної, цільової, квартальної та підсумкової перевірок.
Форми перевірки рівня знань та умінь поліцейського: виконання тестових (ситуативних) завдань (проводиться письмово та/або за допомогою комп`ютерної техніки); практичне виконання вправ, нормативів, ситуативних завдань; усне опитування (проводиться виключно в межах навчального заняття, перед проведенням практичних стрільб та під час інструктажу перед заступанням на службу поліцейського).
Рівень знань поліцейського визначається під час: інспектування, контрольної, цільової, квартальної та підсумкової перевірок, призначення на вищу посаду - шляхом виконання тестових завдань із функціональної підготовки, тестових та/або ситуативних завдань із загальнопрофільної і тактичної підготовок, тестових завдань із вогневої підготовки та вправ зі стрільби, контрольних вправ із фізичної підготовки; навчально-перевірочного, навчально-тренувального збору - шляхом виконання тестових та/або ситуативних завдань із загальнопрофільної і тактичної підготовок, тестових завдань із вогневої підготовки та вправ зі стрільби, контрольних вправ із фізичної підготовки; закріплення вогнепальної зброї - шляхом виконання тестових завдань щодо знань заходів безпеки при поводженні зі зброєю, порядку і правил її застосування та використання, матеріальної частини зброї, а також практичного виконання вправ зі стрільби та нормативів з вогневої підготовки; проведення інструктажу перед заступанням поліцейських на службу - шляхом їх усного опитування щодо знань заходів безпеки при поводженні зі зброєю, порядку і правил її застосування та використання, матеріальної частини зброї, а також виконання ситуативних завдань з тактичної підготовки; опанування навчальної тематики, розміщеної на Освітньому порталі,- шляхом проведення тестування за видами службової підготовки; проведення аналізу стану успішності поліцейських за результатами щомісячного тестування на Освітньому порталі.
Посилання позивача на те, що він перебував в стані непрацездатності та у відпустці судом відхиляється, оскільки відповідні обставини тривали не протягом всього місяця, мав в розпорядженні час для проходження відповідного навчання і тестування.
Окрім цього, позивача притягнуто до відповідальності не за несвоєчасне проходження тестування за липень 2025 року, а за його непроходження взагалі. Ця обставина констатована в жовтні 2025 року.
Більш того, для поліцейських встановлено чіткі терміни проходження тестування та контрольних заходів в інформаційній підсистемі «Освітній портал службової підготовки поліцейських», які визначаються річним циклом навчання та внутрішніми наказами.
Службова підготовка триває з 15 січня по 15 вересня кожного року.
Тож, позивач мав достатній час пройти тестування, при цьому, позивачем не надалися до суду докази того, що не було забезпечено умов для проходження тестування (наявність доступу до мережі, технічна справність обладнання, тощо).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року в адміністративній справі №160/29556/25 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року в адміністративній справі №160/29556/25- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва
суддя І.В. Юрко