ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
27 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/19799/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 р. (суддя Николайчук С.В.) в адміністративній справі №160/19799/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 23 травня 2025 року № 11-де «Про накладення дисциплінарного стягнення»; зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області направити до Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про скасування наказу від 23 травня 2025 року № 11-де «Про накладення дисциплінарного стягнення» задля вилучення інформації про вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог вказувалось на відсутність підстав для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності. Спірний наказ не містить висновків щодо врахування характеру дисциплінарного проступку, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання своїх посадових обов`язків. Відповідач не вказав про наявність будь-яких тяжких наслідків та в чому вони саме полягають, будь-які недобори митних платежі в Держбюджет відсутні. Окрім того, не взяті до уваги позитивні результати оцінювання позивачки службової діяльності, відсутність стягнень, багаторічний досвід діяльності та сумлінне ставлення до службових обов`язків в цілому.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував спірний наказ. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині, якою позовні вимоги задоволено, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо невірної кваліфікації відповідачем, вчиненого позивачкою порушення, яке вчинено позивачкою під час виконання службових обов`язків. Відповідач вважає доведеними матеріалами Дисциплінарної справи №5/11-дс/2025 суб`єктивної сторони дисциплінарного проступку, що характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останньої до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків. За результатами дисциплінарного провадження також були встановлені всі складові дисциплінарного проступку, а саме дії (бездіяльність) ОСОБА_1 ; порушення та неналежне виконання покладених на позивачку трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням та неналежним виконанням покладених на позивачку трудових обов`язків.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивачки до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встновлено наступні обставини у справі
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 , відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.09.2022 року № 596-о призначена на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури та господарського забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Управлінським рішенням в.о. начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області до доповідної записки від 21 березня 2025 року № 276/04-36-14-15 ДПС України було ініційовано дисциплінарне провадження відносно позивачки - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури та господарського забезпечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області Сумарокової Злати.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.03.2025 року № 14-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку відносно позивачки порушено дисциплінарне провадження.
Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2025 року № 32-дп продовжено строки здійснення дисциплінарного провадження.
Позивачка скористалася наданим їй правом та з посиланням на положення статті 73 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», відповідно до яких дисциплінарна справа повинна містити пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та /або акт про відмову від надання таких пояснень, надала письмові пояснення від 27.03.2025 №211/04-36-17-02-22.
Комісія надала на адресу керівника подання від 14.05.2025 № 926/04-36-01-ДК, в якому зазначила про свої висновки за результатами здійснення дисциплінарного провадження і запропонувала застосувати до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Керівником відповідача винесено наказ від 23.05.2025 № 11-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким застосовано до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 ч. 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» (п. 1наказу) та вжито заходи, передбачені абзацом 4 частини 1 статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» (п. 2 наказу).
Позивачка не погоджується з оскаржуваним наказом, оскільки вважає його необґрунтованим, протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного наказу.
Зважаючи на те, що позивачкою рішення суду першої інстанції в частині, якою їй відмовлено у задоволенні позову, в апеляційному порядку не оскаржено, колегією суддів здійснюється перевірка постановленого судом рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Законо України «Про державну службу» №889-УІІІ (Закон № 889-УІІІ).
За приписами пунктів 1, 8 частини 1статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно зі статтею 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.
Частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
За змістом частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина 3 статті 66Закону № 889-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
Згідно з положеннями частин 2 - 4 статті 67 Закону № 889-VIII обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.
Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною 1 статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (дисциплінарна комісія).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців (Порядок № 1039).
Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
За приписами частин 10, 11 статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Згідно з частиною 1 статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.
За змістом частини 2 статті 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII Порядку № 1039 свідчить про те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами.
Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.
Об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Як вбачається зі змісту подання дисциплінарної комісії, Державною аудиторською службою України за результатом моніторингу процедури публічної закупівлі робіт «Аварійний капітальний ремонт в адміністративній будівлі Шевченківської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: 49000, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 25» (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером UA 2024-12-27-002998-а, встановлені порушення пунктів 10 та 11 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: порушення термінів оприлюднення інформації про закупівлю; пунктів 83, 103 Постанови Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005, пункту 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (Особливості) та частини першої статті 41 Закону, а саме невідповідність договору про закупівлю вимогам законодавства; підпункту 5 пункту 19 Особливостей, а саме: внесення змін до істотних умов до договору про закупівлю.
Докази на спростування виявлених Державною аудиторською службою України порушення процедури закупівлі за номером UA 2024-12-27-002998-а матеріали справи не містять.
Наступним підлягає встановленню особи, яка відповідальна за проведення цієї процедури закупівлі.
Згідно наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 22 від 24.01.2022 "Про уповноважених осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області» (зі змінами), уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення публічних закупівель товарів, робіт і послуг ГУ ДПС визначено начальника відділу матеріально технічного забезпечення управління інфраструктури та господарського забезпечення ГУ ДПС Сумарокову Злату, а у разі її тимчасової відсутності (під час перебування на лікарняному, у відрядженні, відпустці тощо) головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення управління інфраструктури та господарського забезпечення ГУ ДПС Мирончука Єгора.
За даними, розміщеними на сайті https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-12-27-002998-a, Мирончук Єгор Сергійович визначений в якості контактної особи.
Зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження відсутності ОСОБА_1 під час проведення процедури закупівлі за номером UA 2024-12-27-002998-а, вона є уповноваженою та відповідальною особою за організацію та проведення зазначеної закупівлі.
Спірним наказом № 11-дс від 23.05.2025 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону, тобто за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; (а.с.22,23).
Згідно посадової інструкції державного службовця за посадою начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ГУ ПДС у Дніпропетровській області, до основних посадових обов`язків позивачки належить, крім іншого, забезпечення складання та зберігання документів з питань публічних закупівель, а також організація та проведення спрощених процедур закупівель уповноваженими особами ГУ ДПС. Оприлюднення в електронній системі закупівель інформації щодо публічних закупівель (п. 5) - (а.с.36).
Таким чином, відповідальною особою за виявлене Державною аудиторською службою України порушення термінів оприлюднення інформації про закупівлю UA 2024-12-27-002998-а є ОСОБА_1 .
Щодо інших порушень - невідповідність договору про закупівлю вимогам законодавства та внесення змін до істотних умов до договору про закупівлю.
Згідно п.3 та п.4 посадової інструкції, до основних обов`язків Сумароковї З.В. належить також організація та безпосередня підготовка спільно із структурними підрозділами ГУ ДПС, які є відповідальними за закупівлю, проектів документів для проведення публічних закупівель на придбання товарів, робіт і послуг за державні кошти; опрацювання та погодження у межах компетенції проєктів договорів, підготовлених структурними підрозділами ГУ ДПС, які є відповідальними за закупівлю товарів робіт і послуг, згідно з Порядком організації та ведення договірної роботи в органах ДПС, затвердженого відповідним наказом ДПС України. Організація та супроводження договірних закупівель товарів, робіт і послуг із використанням електронної системи закупівль.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що закупівля за номером UA 2024-12-27-002998-а здійснювалась без застосування електронної системи, про що зазначено безпосередньо у Висновку про результати моніторингу, розміщеного на сайті https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-12-27-002998-a, а отже відповідальною особою за організацію та проведення зазначеної закупівлі є саме ОСОБА_1 у відповідності до п. 5 її, як начальника відділу, посадової інструкції.
Наступним підлягає з`яскуванню питання про те, що стало наслідком допущеного порушення при проведенні процедури закупівлі: невиконання чи неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків.
В обґрунтування спірного наказу покладено матеріали дисциплінарного провадження, за висновками якого порушення п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» полягають у відсутності дієвого керівництва з боку ОСОБА_1 за діями ОСОБА_2 , що призвело до порушень Закону України «Про публічні закупівлі» та інших численних порушень (а.с.22,23).
Аналіз змісту спірного наказу № 11-дс дозволяє колегії суддів дійти висновку про те, що порушення, які були виявлені під час моніторингу закупівлі UA 2024-12-27-002998-а поставлені відповідачем у провину ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що вона не здійснювала керівництво за діями ОСОБА_2 , що призвело до порушень, наведених у наказі.
Однак, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 р. у справі № 160/20505/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 р., визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12-дс від 23.05.2025 «Про накладення дисциплінарного стягнення» на головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області Мирончука Єгора Сергійовича. Суд у наведеній справі дійшов висновку, що матеріалами дисциплінарної справи не підтверджено наявність у діях ОСОБА_4 складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) у зв`язку з неналежним виконанням покладених на нього посадових обов`язків та вини.
Встановлена судовими рішеннями у справі № 160/20505/25 обставина відсутності в діях ОСОБА_2 складових дисциплінарного проступку виключає, як наслідок, і відповідальність ОСОБА_1 за «відсутність дієвого керівництва за діями ОСОБА_2 ».
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 р. в адміністративній справі №160/19799/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 липня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник