ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
28 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/25319/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягали у видачі повістки за №10112 від 30.08.2024, виданої на ім`я ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 був зареєстрований та мешкав у м. Мирноград Донецької області та перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відносини з дружиною було припинено, а дитина залишилася проживати з мамою. З часом стало відомо, що вона почала зловживати спиртними напоями, у зв`язку із чим ОСОБА_1 був вимушений звернутися до органу опіки та піклування виконавчого комітету Мирноградської міської ради із заявою про визначення місця проживання дитини разом з батьком. 20.01.2021 виконавчим комітетом Мирноградської міської ради на підставі заяви ОСОБА_1 було винесено рішення відповідно до якого було визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в родині батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення не втрачає чинності у разі зміни батьком, ОСОБА_3 , місця проживання. 06.11.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було надано відстрочку від призову на військову службу строком до 25.03.2030. Внаслідок російської агресії та постійних обстрілів міста, проживати у Мирнограді стало надто небезпечно і було прийнято рішення покинути його та переїхати до м. Павлоград Дніпропетровської області. В серпні 2024 року ОСОБА_1 та його сином ОСОБА_2 було отримано довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб. Також, була необхідність стати на облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . По приходу до ІНФОРМАЦІЯ_6 було також надано відповідні документи, які підтверджували виховання дитини батьком та відстрочка, що була надана ІНФОРМАЦІЯ_5 . Проте, ІНФОРМАЦІЯ_7 було заявлено, що дана відстрочка є недійсною та було надано повістку за №10112 із зазначенням, що ОСОБА_1 необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 10.09.2024 о 08:30 для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до військової частини НОМЕР_1 . Вважаючи дії відповідача щодо видачі повістки протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вручення ОСОБА_1 повістки №10112 від 30.08.2024 .
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_8 внести дані про наявність у ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на термін до 25.03.2030 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_8 утриматись від вчинення дій, прийняття рішень щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до 25.03.2030.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що згідно абзацу 9 п.9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки уповноважені здійснювати заходи оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстру), позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 (Донецьк) з 12 лютого 2009 року. Будучи уповноваженим на оповіщення та призов громадян на військову службу під час мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку, посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_6 було вручено позивачеві повістку від 30 серпня 2024 року про явку до ІНФОРМАЦІЯ_6 10 вересня 2024 року о 08:30 год. для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до військової частини № НОМЕР_1 . Згідно довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 від 30 серпня 2024 року (Вих. № 17534), позивач був визначений придатним до військової служби (копія додається). Документів, які підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_6 , не подавав. На думку представника відповідача, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначено та не наведено обґрунтувань про те, що вручена позивачеві повістка, форма якої визначена Додатком 1 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, є актом індивідуальної дії або розпорядчим документом, які можна оскаржити до суду в порядку адміністративного судочинства. Можливе порушення прав позивача могло відбутися лише тоді, коли начальник видав би наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації, проте у даній справі такий наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації не видавався. Наведене в сукупності свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо вручення позивачеві повістки на відправку. Крім того, суд першої інстанції, не встановивши в повній мірі обставини справи, помилково дійшов висновку про те, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 , і як наслідок, безпідставно вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав відповідача внести до Реєстру дані про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Письмових заяв (звернень) про постановку на
військовий облік позивач до ІНФОРМАЦІЯ_6 не подавав. Після 30 серпня 2024 року до територіального центру не прибував. Враховуючи, що оскаржуване рішення може впливати на права та обов`язки ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовому обліку якого перебуває позивач, суд першої інстанції, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі повинен був залучити ІНФОРМАЦІЯ_5 до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 04.04.2012 ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
Рішенням виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 20.01.2021 №32 було визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в родині батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення не втрачає чинності у разі зміни батьком, ОСОБА_3 , місця проживання.
ОСОБА_1 була отримано повістка № 5736 від ІНФОРМАЦІЯ_11 із зазначенням про необхідність з`явитися 06.11.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_11 .
На зворотньому боці повістки зазначено:
«Знаходився в ІНФОРМАЦІЯ_12 06 листопада 2023 року.
Надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації зг. абз. 5 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на термін до 25.03.2030».
На документі міститься печатка установи та підпис посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Відповідно до довідок від 19.08.2024 №1216-5003405015 та від 19.08.2024 №1216-5003405048 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, та проживають у АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 надано повістку №10112 від 30.08.2024 про те, що йому необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 10.09.2024 о 08:30 для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 р. №320зп-24/160 заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви) - задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на військову службу по мобілізації, до моменту набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення щодо мобілізації та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_1 витребувано копію наказу про призов позивача на військову службу.
14.10.2024 від відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява, в якій зазначено, що наказ про призов на військову службу гр. ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 не видавався.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі також -Закон № 2232-ХІІ).
За частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частинами першою, п`ятою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі також - Закон № 3543-ХІІ) визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Поряд з цим, стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Отже, діючим законодавством передбачено, що під час мобілізації не підлягають призову на військову службу військовозобов`язані, зокрема, чоловіки, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Перелік документів, які є необхідними для вирішення питання про надання відстрочки військовозобов`язаному на підставі п. 5 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є вичерпним і до таких документів належать, зокрема, медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ (для підтвердження інвалідності дитини), та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного (для підтвердження батьківства військовозобов`язаного).
Згідно із статтею 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього врегульовані ст. 37 Закону № 2232-XII.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби.
Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 була отримано повістка № 5736 від ІНФОРМАЦІЯ_11 із зазначенням про необхідність з`явитися 06.11.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_11 .
На зворотньому боці повістки зазначено: «Знаходився в ІНФОРМАЦІЯ_12 06 листопада 2023 року. Надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації зг. абз. 5 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на термін до 25.03.2030».
На документі міститься печатка установи та підпис посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_11 .»
З урахуванням наданих документів суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації зг. абз. 5 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на термін до 25.03.2030.
Разом з тим, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з п. 5 Порядку № 1487 з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до п. 23 Порядку № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно з пп. 8 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до довідок від 19.08.2024 №1216-5003405015 та від 19.08.2024 №1216-5003405048 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, та проживають у АДРЕСА_2 .
Отже, з 19.08.2024 позивач мав обов`язок в семиденний строк повідомити ІНФОРМАЦІЯ_5 про зміну адреси проживання та стати на військовий облік за новим місцем реєстрації.
Варто зазначити, що для визначення підстав для взяття позивача на військовий облік як військовозобов`язаного та вирішення питання про надання відстрочки від військової служби під час мобілізації позивач зобов`язаний особисто з`явитись до місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки по місцю проживання в АДРЕСА_3 , уточнити особисті військово - облікові дані, пройти комісію для визначення ступеня придатності до військової служби та подати оригінали документів чи їх нотаріально завірені копії, які дають право на відстрочку від військової служби під час мобілізації.
Тому висновки суду першої інстанції, що позивач не має звертатися до голови комісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 з заявою про надання відстрочки, оскільки відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації вже надана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 до 25.03.2030 є помилковими та спростовуються вищенаведеним.
При цьому колегія суддів в межах даної справи не перевіряє питання щодо правомірності надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка вже надана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 до 25.03.2030, оскільки предметом позову в даному випадку є дії відповідача які полягали у видачі повістки за №10112 від 30.08.2024, виданої на ім`я ОСОБА_1 .
Крім того, на виконання вимог ухвали апеляційного суду про витребування доказів, відповідного рішення прийнятого ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо надання відстрочки ні позивачем, ні відповідачем не надано.
У той же час, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували аргументи позивача в цій частині.
Також, колегія суддів зауважує, що вказані доводи позивача не впливають на оцінку правомірності дій відповідача щодо виписування, підпису та вручення (видачу) повістки ОСОБА_1 .
Варто зазначити, що самі ж дії відповідача щодо виготовлення та вручення позивачу повістки, яка складена відповідачем на виконання законодавства з питань військового обов`язку, не свідчать про факт порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача.
Верховний Суд у постанові від 08.09.2022 у справі № 300/1263/22 зазначив, що повістка є лише засобом оповіщення військовозобов`язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування.
Проте, в даному випадку повістка ІНФОРМАЦІЯ_1 за №10112 від 30.08.2024, видана на ім`я ОСОБА_1 містить зобов`язання позивача з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 саме для його призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до військової частини НОМЕР_1 . ( а.с.13). Протилежного відповідачем не заперечно.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, що, явка позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 за вказаною повісткою мала б наслідком мобілізацію позивача, зміну його правового статусу з військовозобов`язаної особи, яка має право скористатися своїм правом на відстрочку, на статус військовослужбовця, який втрачає право скористатися правом на відстрочку.
Оцінюючи доводи позивача у їх сукупності, суд виходить з того, що обраний позивачем спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та бути ефективним, тобто таким, що здатний призвести до його реального відновлення.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, та враховуючи доводи та надані докази позивачем щодо наявності наданої відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації зг. абз. 5 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на термін до 25.03.2030 наданої ІНФОРМАЦІЯ_5 суд з урахуванням вимог частини 2 статті 5, частини 2 статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вручення ОСОБА_1 повістки №10112 від 30.08.2024 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути питання про навяність у ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на термін до 25.03.2030 наданої ІНФОРМАЦІЯ_5 та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вручення ОСОБА_1 повістки №10112 від 30.08.2024.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути питання про наявність у ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на термін до 25.03.2030 наданої ІНФОРМАЦІЯ_5 та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров