П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/6239/25
Категорія: 112010200 Головуючий у суді І інстанції: Мороз А. О. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Семенюка Г.В.
суддів: Федусика А.Г.
Шляхтицького О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі за позовом адвоката Болквадзе Бесікі Мерабовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
в с т а н о в и В:
У червні 2025 року адвокат Болквадзе Бесікі Мерабович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не включення в страховий стаж періоду роботи з 29.04.93 р. до 28.02.98 р., з 01.04.98 р. до 19.08.98 р., з 01.01.02 р. до 31.12.02 р., з 01.02.07 р. до 28.02.07 р., з 01.05.07 р. до 31.05.07 р., з 01.07.07 р. до 02.07.07 р. при призначенні позивачці пенсії за віком;
- зобов`язати здійснити перерахунок пенсії за віком з включенням до страхового стажу періоду її роботи з 29.04.93 р. до 28.02.98 р., з 01.04.98 р. до 19.08.98 р., з 01.01.02 р. до 31.12.02 р., з 01.02.07 р. до 28.02.07 р., з 01.05.07 р. до 31.05.07 р., з 01.07.07 р. до 02.07.07 р.
Обґрунтування позовних вимог полягає у тому, що спірні періоди підтверджені записами трудової книжки ОСОБА_1 , а несплата страхових внесків не може бути підставою для не зарахування цих періодів до страхового стажу при призначення пенсії за віком.
Адвокат, з посиланням на практику Верховного Суду, вважає, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Щодо не зарахування періоду підприємницької діяльності, адвокат указує, що його довірителька сплачувала фіксований податок, що підтверджується довідкою податкового органу, а тому відповідний період має бути зарахований до страхового стажу при призначенні пенсії.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року позов задоволено.
Суд визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо не включення до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 29.04.93 р. до 28.02.98 р., з 01.04.98 р. до 19.08.98 р., з 01.01.02 р. до 31.12.02 р., з 01.02.07 р. до 28.02.07 р., з 01.05.07 р. до 31.05.07 р., з 01.07.07 р. до 02.07.07 р. при призначенні пенсії за віком.
Зобов`язав ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 25.04.2025, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 29.04.93 р. до 28.02.98 р., з 01.04.98 р. до 19.08.98 р., з 01.01.02 р. до 31.12.02 р., з 01.02.07 р. до 28.02.07 р., з 01.05.07 р. до 31.05.07 р., з 01.07.07 р. до 02.07.07 р.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представниця ГУ ПФУ в Миколаївській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представниця скаржника зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) передбачено, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Так, представниця скаржника указує, що, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.08.1982, позивачка була членом фермерського господарства «Астра» з 29.04.1993 по 02.07.2007.
Відповідно до даних індивідуальних відомостей реєстру застрахованих осіб до страхового стажу зараховано періоди з 01.03.1998 по 31.03.1998, з 01.01.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2003 по 31.01.2007, з 01.03.2007 по 30.04.2007, з 01.06.2007 по 30.06.2007.
Згідно із свідоцтвом про народження дитини ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 05.07.1999 до страхового стажу зараховано період догляду за дитиною до 3 років з 20.08.1998 по 31.12.2000.
З урахуванням викладеного, представниця скаржника вважає, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періодів з 29.04.1993 по 28.02.1998, з 01.04.1998 по 19.08.1998, з 01.01.2002 по 31.12.2002, з 01.02.2007 по 28.02.2007, з 01.05.2007 по 31.05.2007, з 01.07.2007 по 02.07.2007.
Позивачка та її адвокат не скористались правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справу судом апеляційної інстанції розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 25.04.2025 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
При призначенні пенсії позивачці не було зараховано до її страхового стажу періоди роботи з 29.04.93 р. до 28.02.98 р., з 01.04.98 р. до 19.08.98 р., з 01.01.02 р. до 31.12.02 р., з 01.02.07 р. до 28.02.07 р., з 01.05.07 р. до 31.05.07 р., з 01.07.07 р. до 02.07.07 р. через відсутність відомостей, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, керуючись усталеною практикою Верховного Суду, виходив із того, що внаслідок невиконання страхувальниками обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивачка позбавлена соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Суд першої інстанції вважав, що несплата фермерським господарством «Астра» за позивачку страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів її роботи.
Щодо періоду, в який позивачка займалась підприємницькою діяльністю з 14.04.98 р. до 30.06.17 р., суд першої інстанції указав, що, перебуваючи на обліку в податковому органі як суб`єкт підприємницької діяльності, позивачка подавала відповідну звітність та сплачувала фіксований податок як особа, яка перебувала на спрощеній системі оподаткування.
Таким чином, суд констатував, що періоди провадження підприємницької діяльності позивачки також підлягають зарахуванню до страхового стажу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Приписами частини 2 статті 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058).
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. № 1788-XII (далі - Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 та 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
З доводів апеляційної скарги висновується, що пенсійний орган не зарахував до страхового стажу позивачки періоди з 29.04.93 р. до 28.02.98 р., з 01.04.98 р. до 19.08.98 р., з 01.01.02 р. до 31.12.02 р., з 01.02.07 р. до 28.02.07 р., з 01.05.07 р. до 31.05.07 р., з 01.07.07 р. до 02.07.07 р., через відсутність відомостей, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Так, указані періоди роботи підтверджуються записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.08.82 р.
Частиною 3 статті 20 Закону № 1058 визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Невнесення страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відбулось не з вини позивача.
За таких умов, слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що несплата фермерським господарством «Астра» за позивачку страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе страхувальник, в якому працює/проходить службу застрахована особа.
Є правильними зауваження суду першої інстанції, що, внаслідок невиконання страхувальниками обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, позивачка позбавлена соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 24.05.18 по справі № 490/12392/16-а, яка, відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, враховується при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Що стосується періоду, в який позивачка займалась підприємницькою діяльністю з 14.04.98 р. до 30.06.17 р., слід указати наступне.
Відповідно до довідки Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції від 26.02.08 р. № 2723/2/17-327 позивачка перебувала на обліку в Первомайській ОДПІ, як платник податків з 27.02.97 р. до 21.09.07 р., також зазначено, що вона сплачувала фіксований податок у період з 14.04.98 р. до 21.09.07 р.
За правилами підпункту 3-1 пункту 3 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:
ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 р. включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 р. до 31 грудня 2017 р. включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.98 р., спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Відповідно до розділу II пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.03 р., затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.05 р., період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 1 січня 2004 р. підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 1 січня 2004 р. - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 1 січня 1998 р. до 30 червня 2000 р. включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення зміни до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 793 від 03.10.18 р. внесено зміни до п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.93 р., пункт 4 доповнено абзацом наступного змісту: Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. до 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. до 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Таким чином, обов`язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сам лише факт сплати за такий період внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (єдиного соціального внеску) незалежно від їх розміру.
На підставі аналізу наведених правових норм слідує, що до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності за таких умов:
- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;
- до 01 січня 1998 року підтверджується спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків;
- з 01 січня 1998 року до 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців, якщо вони підтвердженні довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування;
- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
При цьому, перебуваючи на обліку в податковому органі як суб`єкт підприємницької діяльності, позивачка подавала відповідну звітність та сплачувала фіксований податок як особа, яка перебувала на спрощеної системи оподаткування
За таких умов, слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що періоди провадження підприємницької діяльності позивачкою підлягають зарахуванню до її страхового стажу при призначенні та розрахунку пенсії.
З огляду на вищевикладене, ураховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат за результатом розгляду апеляційної скарги, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі за позовом адвоката Болквадзе Бесікі Мерабовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький