ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/37647/21
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
27 липня 2026 року м. Київ
Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури про стягнення матеріальної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії, -
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 р. позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 295 КАС України, а саме пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Так, відповідно частин першої, другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 27.08.2025, утім апеляційна скарга направлена до суду лише 18.07.2026, тобто з пропуском тридцятиденного строку.
Водночас, апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення скаржник посилається на те, що повний текст рішення суду першої інстанції від 27 серпня 2025 року позивачу та його представнику судом не вручався. Про зміст оскаржуваного рішення позивачу стало відомо лише 18.06.2026, коли представник позивача - адвокат Заторська В.В. ознайомилася з матеріалами справи №640/37647/21 та отримала повний текст рішення суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пунктів 6-7 частини п`ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
При цьому, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Суд критично оцінює доводи апелянта про те, що рішення суду першої інстанції отримано ним 18.06.2026, оскільки відповідно до картки руху документу в системі «Електронний суд» рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 року доставлено до електронного кабінету скаржника 28.08.2025, 00:47.
На думку суду, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами статті 44 КАС України.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (пункт 41 рішення, заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 вересня 2021 року у справі №200/14688/19-а.
Відтак, доводи скаржника щодо неможливості своєчасного подання апеляційної скарги з огляду на проаналізовані обставини, суд вважає необґрунтованими і доходить висновку про те, що скаржником не доведено поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Таким чином, керуючись статтями 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 р. залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць