П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/8803/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Д.М.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
27 липня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОДП ГРУП" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
в березні 2026 року позивач, - ТОВ "ОДП ГРУП", звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Житомирській області щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ОДП ГРУП" надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 700 000,00 грн на розрахунковий рахунок у банку за заявою від 17.02.2026.
Також, позивач просив зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області сформувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "ОДП ГРУП" надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 700 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.02.2026 звернувся до Головного управління ДПС у Житомирській області із заявою № 6075238 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 700 000,00 грн, код платежу 11021000, (назва коду бюджетної класифікації, з якого повертаються кошти). Зазначена заява обґрунтована тим, що надміру сплачена сума грошових зобов`язань була утворена на підставі зменшення податкових зобов`язань з податку на прибуток в результаті подання уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток від 30.05.2022 № [номер приховано] за 2021 рік, від 31.05.2022 № [номер приховано] за 3 квартали 2021 року, від 30.03.2023 № [номер приховано] за І півріччя 2022 року, від 30.03.2023 № [номер приховано] за 3 квартали 2022 року, від 01.10.2024 № [номер приховано] за 1 квартал 2022 року, від 01.10.2024 № [номер приховано] за 2022 рік, від 01.10.2024 № [номер приховано] за 1 квартал 2023 року, від 01.10.2024 № [номер приховано] за І півріччя 2023 року, від 01.10.2024 № [номер приховано] за 3 квартали 2023 року та яка відповідно до статті 43 ПК України підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника податків в установі банку. Відповідач листом № 6328/6/06-30-04-04-12 від 24.02.2026 відмовив у поверненні відповідних коштів з посиланням на те, що зазначена переплата виникла за рахунок наступної сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток, а саме: 15.05.2018, 14.08.2018, 15.11.2018, 11.03.2019, 14.05.2019, а тому станом на 17.02.2026 минув термін визначений п. 102.5 ст. 102 ПК України в 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченого податкового зобов`язання з податку на прибуток, а тому заяву від 17.02.2026 за № 6075238 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток залишено без задоволення. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2026 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Житомирській області щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ОДП ГРУП" надміру сплачених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, у розмірі 700 000,00 грн на розрахунковий рахунок у банку, за заявою від 17.02.2026.
Зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області підготувати та подати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ОДП ГРУП" надміру сплачених сум грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 700 000 грн (сімсот тисяч гривень) з Державного бюджету та направити такий висновок для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОДП ГРУП" судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "ОДП ГРУП" як платник податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Житомирській області.
Позивачем подано заяву від 17.02.2026 за № 6075238 щодо повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 700 000,00 грн на поточний рахунок платника.
Відповідач листом від 24.02.2026 за № 6328/6/06-30-04-04-12 повідомив про відмову в задоволенні невиконання заяви у зв`язку з тим, що згідно з п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Станом на 17.02.2026 минув термін 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченого податкового зобов`язання з податку на прибуток, тому заяву від 17.02.2026 за № 6075238 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток залишено без виконання.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, ТОВ "ОДП ГРУП" звернулося до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України.
За наслідками подання відповідної заяви контролюючий орган у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету.
Отже, аналіз наведених правових норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що поверненню підлягають грошові кошти, що обліковуються за платником податку як переплата з обов`язкових платежів, за умови подання заяви про повернення коштів на рахунок платника податків у визначений законом строк.
Водночас, суд першої інстанції, звернув увагу, що відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.
Таким чином, перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України, зупинено з 18.03.2020 по 30.06.2023 з метою запобігання поширення на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17.03.2022 по 01.08.2023 у зв`язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану (на підставі Закону № 3219-ІХ від 30.06.2023), який набрав чинності 01.08.2023.
Суд першої інстанції не погодився з позицією відповідача щодо відрахування строку в 1095 днів від дати фактичної сплати коштів до бюджету (15.05.2018, 14.08.2018, 15.11.2018, 11.03.2019, 14.05.2019), оскільки такий підхід суперечить змісту підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Відповідно до зазначеної норми надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Отже, на момент здійснення зазначених платежів у 2018-2019 роках сплачені суми відповідали нарахованим зобов`язанням за відповідними деклараціями і не могли вважатися надміру сплаченими. Переплата виникла лише після подання позивачем уточнюючих податкових декларацій, якими було зменшено нараховані зобов`язання з податку на прибуток. Саме дати подання таких уточнюючих декларацій (30.05.2022, 31.05.2022, 30.03.2023, 01.10.2024) є датами виникнення надміру сплаченої суми у розумінні підпункту 14.1.115 та пункту 102.5 ПК України, з яких і слід відраховувати строк у 1095 днів. Станом на 17.02.2026 зазначений строк не сплив за жодною з переплат.
Крім того, навіть якщо припустити правомірність позиції відповідача щодо відрахування 1095-денного строку від дат фактичної сплати коштів (2018-2019 роки), цей строк однаково не міг спливти, оскільки відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" ПК України перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, зупинявся: у зв`язку з карантином - з 18.03.2020 по 30.06.2023 включно, а також у зв`язку з правовим режимом воєнного стану - з 17.03.2022 по 01.08.2023 включно. З урахуванням зазначених зупинень сукупна тривалість перерви у перебігу строку перевищує 1200 календарних днів, що унеможливлює пропуск 1095-денного строку навіть за методологією відповідача.
Суд першої інстанції звернув увагу, що оскільки строк в 1095 днів позивачем обліковується саме з дня виникнення у позивача переплати згідно ІКП, що виникла у зв`язку з поданням уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, а саме: 30.05.2022, 31.05.2022, 30.03.2023, 01.10.2024, то саме з цієї дати позивач набуває права щодо повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток.
Крім того, суд наголошує, що на підтвердження відсутності у платника податків податкового боргу позивач крім відомостей з ІКП по коду платежу 11021000 (податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства) надає витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС про стан розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, контроль за справляння яких покладено на ДПС в розділі платежів від 06.03.2026.
Отже, виходячи зі змісту вказаних норм, можна дійти висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру або помилково сплачених коштів є одночасна наявність таких обставин: відсутність у такого платника податкового боргу; подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України.
Матеріали справи свідчать, що позивач у повному обсязі дотримався всіх визначених законом умов та процедур для належного повернення коштів. З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
З урахуванням вказаного, Головним управлінням ДПС у Житомирській області допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у непідготовці та неподанні до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "ОДП ГРУП" надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначені статтею 43 Податкового кодексу України.
Згідно з п.43.1-43.2 ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Відповідно до п.43.3, 43.4 ст.43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Відтак, обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України.
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Отже, за наслідками подання відповідної заяви належний орган у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією проведення звірення стану рахунків.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2019 по справі №814/3220/15, від 18 червня 2019 по справі №826/3490/18, від 13 червня 2019 по справі №812/1017/16, від 11 червня 2019 по справі №826/8802/16, від 5 березня 2019 по справі №814/3233/15, від 28 лютого 2019 по справі №805/1218/16-а та від 5 лютого 2019 по справі №826/7672/17.
Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).
В свою чергу, при прийнятті рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання обов`язковою умовою є встановлення обставин щодо того, що такі зобов`язання були сплачені платником помилково та/або надміру.
Згідно з п.3, 4-1 та 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані заяві платника.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60 (Порядок № 60).
У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:
- на поточний рахунок платника податку в установі банку;
- на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;
- у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з ч.1 п.2 Постанови КМУ № 106 органи, що контролюють справляння надходжень бюджету повинні забезпечувати відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Відповідно до Постанови КМУ № 106 контроль за справлянням надходжень до бюджету за кодом бюджетної класифікації 11021000 "Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники)" здійснює Державна податкова служба України.
У постанові від 13.11.2018 у справі №826/16004/17 Верховним Судом зауважено, що ухваленню відповідного висновку (про повернення надміру сплачених коштів) має передувати перевірка поданої платником заяви про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань, яка, в розумінні податкового законодавства, не є податковою перевіркою в значенні статті 75 Податкового кодексу України.
Відтак, подання позивачем самої заяви, що відповідає вимогам п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України є достатньою підставою для вчинення контролюючим органом дій, спрямованих на повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань.
За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДПС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами у справі, згідно з інформаційними ресурсами ГУ ДПС у Житомирській області станом на 17.02.2026 в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 11021000 (податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства) переплата становить 702 888,34 гривні.
Зазначена переплата виникла за рахунок таких оплат: 15.05.2018 - 82 514,3 гривень; 14.08.2018 - 124 929 гривень; 15.11.2018 - 171 189 гривень; 11.03.2019 - 178 327 гривень; 14.05.2019 - 145 929 гривень.
В свою чергу, позивачем до податкового органу подано уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток від 30.05.2022 № [номер приховано] за 2021 рік, від 31.05.2022 № [номер приховано] за 3 квартали 2021 року, від 30.03.2023 № [номер приховано] за І півріччя 2022 року, від 30.03.2023 № [номер приховано] за 3 квартали 2022 року, від 01.10.2024 № [номер приховано] за 1 квартал 2022 року, від 01.10.2024 № [номер приховано] за 2022 рік, від 01.10.2024 № [номер приховано] за 1 квартал 2023 року, від 01.10.2024 № [номер приховано] за І півріччя 2023 року, від 01.10.2024 № [номер приховано] за 3 квартали 2023 року.
В подальшому, позивачем подано заяву від 17.02.2026 за № 6075238 щодо повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в розмірі 700 000,00 грн на поточний рахунок платника.
Відповідач листом від 24.02.2026 за № 6328/6/06-30-04-04-12 повідомив про відмову в задоволенні невиконання заяви у зв`язку з тим, що згідно з п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Станом на 17.02.2026 минув термін 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченого податкового зобов`язання з податку на прибуток, тому заяву від 17.02.2026 за № 6075238 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток залишено без виконання.
Однак, колегія суддів зазначає, що у постановах Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі №826/3490/18 та від 27 квітня 2020 року у справі №640/7371/19 сформовано висновок відповідно до якого датою виникнення надміру сплаченої суми в розумінні пункту 43.3 статті 43 ПК України вважається саме дата подання податкової декларації за звітний період, а не дата фактичного перерахування авансових внесків до Державного бюджету (дата відповідних платіжних доручень).
В свою чергу, позивачем подано уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток 30.05.2022, 31.05.2022, 30.03.2023, 01.10.2024. Тобто, у позивача право на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань виникло лише з цих дат, оскільки лише після подання вказаних декларацій, певний податок на прибуток отримав статус надміру сплачених сум грошових зобов`язань.
Крім того, апелянт жодним чином не спростовує висновки суду першої інстанції в частині того, що відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України. При цьому дію п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно з Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану".
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання розповсюдження цієї хвороби.
Тобто, з урахуванням зазначеного та ч.1 ст.308 КАС України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України, зупинено з 18.03.2020 по 30.06.2023 з метою запобігання поширення на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17.03.2022 по 01.08.2023 у зв`язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану (на підставі Закону № 3219-ІХ від 30.06.2023), який набрав чинності 01.08.2023, а тому позивачем не пропущено 1095-денного строк звернення з заявою.
Отже, судом першої інстанції правомірно встановлена відсутність підстав для відмови у поверненні позивачу надміру сплачених грошових коштів по податках і зборів, згідно заяв товариства з обмеженою відповідальністю "ОДП ГРУП".
З урахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, встановлених під час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.