У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 240/18889/24 м. Вінниця 28 липня 2026 року
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Яремчук К.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки апеляційного оскарження - статтею 295 цього Кодексу.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху з огляду на таке.
В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, що розцінюється як подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Таке клопотання обґрунтоване тим, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року на адресу військової частини не надходило, а про його існування апелянту стало відомо 20 липня 2026 року після ознайомлення із ним у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи вищезазначене, апелянт вважає, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними та такими, що підлягають поновленню судом.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення такого строку з огляду на наступне.
За приписами статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Так, оскаржуване судове рішення ухвалено судом першої інстанції в порядку письмового провадження 01 вересня 2025 року.
Відтак з огляду на приписи статті 295 КАС України останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року є 01 жовтня 2025 року.
Натомість апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" лише 27 липня 2026 року, тобто із значним пропуском строку на її подання.
При цьому доводи апелянта про те, що про оскаржуване рішення суду першої інстанції йому стало відомо 20 липня 2026 року з Єдиного державного реєстру судових рішень слід оцінити критично, адже таке рішення отримано ним 01 вересня 2025 року через систему "Електронний суд", що підтверджується відомостями з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
В контексті наведеного слід врахувати положення пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України, згідно з яким днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. При цьому якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Окремо варто зазначити, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (постанови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, від 08 серпня 2024 року у справі № 440/15583/23).
Отже, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку із наведених мотивів у даному випадку суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які зазначені в поданому клопотанні, що свідчить про відсутність підстав для його задоволення.
За змістом частини 3 статі 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, апелянту слід усунути недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року із зазначенням інших підстав поважності пропуску такого строку.
Окрім того, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України обумовлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте апелянтом разом з апеляційною скаргою не подано документа, який би підтверджував сплату судового збору.
Водночас в апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що розцінюється як відповідне клопотання. Таке клопотання обґрунтоване відсутністю достатніх бюджетних асигнувань на такі цілі.
Розглянувши подане апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору, зважаю на таке.
Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічну норму містить і Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 8 якої передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Водночас із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Також у цій постанові йдеться про те, що у нормах частини 2 статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема щодо підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
З огляду на це Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Надаючи оцінку тим обставинам, що наведені у поданому клопотанні, вважаю, що відсутні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Так, відсутність коштів для сплати судового збору не є підставою для відстрочення (розстрочення) сплати такого, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах.
Таким чином, клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Водночас правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлено в розмірі 3028 гривень.
Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зміст апеляційної скарги свідчить про те, що предметом апеляційного оскарження визначено рішення суду першої інстанції, що ухвалене за результатами розгляду позову немайнового характеру, у зв`язку із чим розмір судового збору має становити 1816,80 гривень (1211,20 гривень * 150%).
Варто також врахувати й те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на те, що апеляційна скарга подана в електронній формі (через систему "Електронний суд"), тому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1453,44 гривень (1816,80 гривень * 0,8).
Наведене свідчить про невідповідність апеляційної скарги вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України.
З огляду на викладене апелянту необхідно усунути виявлений недолік шляхом надання документу про сплату судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою в розмірі 1453,44 гривень за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: ГУК у Вінницькій області/м. Вінниця 22030101
Код ЄДРПОУ: 37979858
Банк: Казначейство України (ел.адм.подат.)
Рахунок: [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із встановленням заявнику строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії відповідної ухвали.
Керуючись статтями 169, 293, 295, 296, 298 КАС України,
УХВАЛИВ:
Клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Яремчук К.О.