П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/4339/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
28 липня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
позивач, ФОП ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №11860493/2674620678 від 03 жовтня 2024 р. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №6 від 20 травня 2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 08.01.2026 позов задовольнив. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 є платником ПДВ з 03 липня 2017 року. Основним видом економічної діяльності є виробництво інших основних органічних хімічних речовин (КВЕД 20.14), а саме: виготовлення деревного брикету (в тому числі на давальницькій сировині). У своїй діяльності ФОП ОСОБА_1 також здійснює реалізацію устаткування пов`язаного із виробництвом деревного брикету.
20 травня 2024 року ФОП ОСОБА_1 передав, а ТОВ "Карбон" прийняло обладнання: установку для отримання деревного вугілля - піч вуглевипалювальна реторного типу BOSA 5-30 TL №003 від 01.03.2021 за ціною 2 970 000 грн, в т.ч. ПДВ 495000 грн. Вказана піч попередньо була придбана ФОП ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_2 на підставі договору №15/04-24 від 15.04.2024, розрахунки проведені у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №141 від 27.05.2024, №143 від 29.05.2024, №147 від 30.05.2024, №149 від 03.06.2024.
За фактом постачання вказаного обладнання для ТОВ "Карбон" позивачем було сформовано податкову накладну №6 від 20.05.2024 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, але відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрацію зупинено. Платник відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку.
Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання та прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.
Позивач направив до податкового органу пояснення та копії документів, які отримані контролюючим органом 18.09.2024, проте 24.09.2024 отримав повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та /або документів.
01.10.2024 позивач надав пояснення, у яких зазначив, що ним надано усі первинні документи стосовно господарської операції з ТОВ "Карбон" та повторно надав усії копії таких документів, проте 03.10.2024 Комісією прийнято рішення №11860493/2674620678 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 20.05.2024 в ЄРПН.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються правовими нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI; Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246; Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі визначені в Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165).
При цьому, обсяг документів, які надаються платником податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складена податкова накладна, подана для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.
Як встановлено судом першої інстанції, оскаржуваним рішенням встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН надати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання товарів; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.
ФОП ОСОБА_1 на підтвердження реальності господарської операції надав відповідачу пояснення та копії:
- договору №20/05-24 від 20.05.2024 із специфікацією;
- акту приймання - передачі №17 від 20.05.2024;
- ТТН №11 від 20.05.2024;
- ВН №17 від 20.05.2024;
- виписок по рахунку за 24.05.2024 та 28.05.2024;
- документи щодо попередної купівлі установки.
Також позивач зазначає, що має в оренді офіс та склад, устаткування (у тому числі автомобілі), відомості про які надані контролюючому органу в Формі 20-ОПП.
Як вірно зазначає суд першої інстанції, позивачем підтверджено відповідними доказами факт реальності господарської операції, наявність можливості здійснити поставку обладнання, а його дії спрямовані на отримання прибутку, що відповідає економічній меті, тому у відповідача не було підстав для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості та, відповідно, для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з цих підстав.
Також встановлено, що у тексті спірного рішення відсутнє посилання на джерела інформації, відповідно до яких відповідач встановив ризиковість операцій позивача, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Також зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Таким чином, суд першої інстанції приходить до висновку, що відповідач під час розгляду справи не надав податкову інформацію, передбачену пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не надав відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття спірного рішення та чи існувала взагалі.
Разом з тим, позивачем надано до ГУ ДПС у Житомирській області письмові пояснення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, у яких детально вказано загальну інформацію по здійсненню господарської діяльності, відобразивши контрагентів та господарські операції з ними. На підтвердження зазначеної інформації позивачем надано відповідачу копії первинних документів.
Однак, відповідачами вищевказані інформація та документи залишено поза увагою, жодних пояснень чи обґрунтувань того, чому вказані інформація та документи не взяті до уваги при прийнятті оскаржуваних рішень, відзиви не містять.
Вказане свідчить про безпідставність та протиправність прийняття ГУ ДПС у Житомирській області спірного рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.04.2023 у справі №280/3639/20.
При цьому, усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів враховує, що згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Тобто, законодавством не передбачений інший належний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Покладення на відповідача такого обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, суд критично оцінює аргументи апеляційної скарги відповідача у цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.
Отже, порушене право позивача підлягало судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вищезазначену податкову накладну.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував рішення Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.10.2024 № 11860493/2674620678 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 20.05.2024 та зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати вказану податкову накладну датою її фактичного подання.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.