П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 127/17569/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Венгрин О.О.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
28 липня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом відповідача про скасування постанови №R521065 від 13.05.2026 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 210 ч. 3 КУпАП.
Відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. На думку апелянта, постанова ТЦК та СП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП є незаконною, оскільки не містить належного опису обставин і часу вчинення правопорушення, не ґрунтується на достатніх доказах, прийнята з порушенням вимог КУпАП та принципу законності, а також фактично застосовує норму закону зі зворотною дією в часі. У зв`язку з цим позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції, скасувати постанову ТЦК та СП від 13.05.2026 № R521065 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується військово-обліковим документом «Резерв+». Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності стало те, що після взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи 02.08.2022 він не став на військовий облік за новим місцем проживання у семиденний строк, чим, на думку відповідача, порушив вимоги ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Зазначені обставини відображені у протоколі про адміністративне правопорушення №1281 від 29.04.2026 та постанові №R521065 від 13.05.2026.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Згідно із абзацом 3 пункту 16 Порядку №1487 персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно п. 4 Порядку №1487 завданнями військового обліку є: утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов`язаних та резервістів для їх ефективного використання вт інтересах оборони та національної безпеки держави; своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів; організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку; забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку.
За п. 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Пунктом 23 Порядку №1487 встановлено, що у разі зміни місця проживання чи інших персональних даних призовники, військовозобов`язані та резервісти зобов`язані протягом семи днів повідомити про це орган військового обліку. Якщо відповідні відомості не були актуалізовані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особа повинна особисто прибути до відповідного ТЦК та СП із паспортом та військово-обліковими документами для внесення змін до облікових даних або взяття на військовий облік.
Відповідно до додатка 2 до Порядку №1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти зобов`язані перебувати на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання, у семиденний строк після прибуття до нового місця проживання стати на військовий облік, повідомляти про зміну персональних даних, подавати документи щодо права на відстрочку, періодично звіряти облікові дані та уточнювати їх у строки, визначені законодавством під час мобілізації.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких уповноважений орган встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані підтверджуються, зокрема, протоколом, поясненнями, показаннями свідків, речовими доказами, висновками експертів та іншими документами.
Як встановлено, що позивач починаючи з 02.08.2022 по 28.04.2026, не повідомив про зміну місця проживання, чим допустив порушення правил військового обліку.
Передбачені ч. 3 ст. 210 КУпАП порушення є триваючими, тобто безперервно порушують закон протягом усього часу. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми.
Доводи позивача про те, щодо неможливості застосування ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв`язку з відсутністю її зворотної дії в часі. Слід виходити із того, що порушення правил військового обліку є триваючим правопорушенням, яке триває до моменту виконання особою покладеного законом обов`язку. Оскільки правопорушення було виявлено 29.04.2026, тобто після набрання чинності ч. 3 ст. 210 КУпАП, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за цією нормою визнано правомірним.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.