532/1512/26
2/532/1130/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2026 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Омельченко І.І.,
з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Галушко С.С.,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
В С Т А Н О В И В:
08 червня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Позовна заява обґрунтована тим, що після закінчення школи ОСОБА_1 , якому ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося 18 років, продовжує навчатися на денній формі навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету» за державним замовленням. Оскільки ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання, то він не може працювати з метою отримання заробітку та самостійно себе утримувати. Він не отримує стипендії, жодних інших доходів та не має будь-якого майна. Вартість підручників та канцелярського приладдя, проїзд до навчального закладу, додаткові навчальні та спортивні заняття, а також усього іншого, пов`язаного з його утриманням (харчування, одяг, взуття, мобільний зв`язок, кишенькові кошти тощо) сплачує матір ОСОБА_3 . З травня 2011 року відповідач проживає окремо від позивача. До повноліття останнього відповідач сплачував аліменти на утримання сина. ОСОБА_2 є працездатною особою, іншим особам аліментів не сплачує та інших осіб на утриманні не має. Він має у власності рухоме та нерухоме майно, з якого має прямий та опосередкований дохід. Однак ОСОБА_2 відмовляється добровільно сплачувати аліменти на утримання сина.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 прохав суд стягувати на його користь з відповідача ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частки від усіх видів його доходу (заробітку), щомісячно, починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років (залежно від того, яка з цих обставин настане першою); стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09 червня 2026 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.19-20).
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Галушко С.С. подав заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити. Від вимоги про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень відмовляється.
Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає повністю та прохав стягнути з нього 50 відсотків судового збору.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6).
З 01.09.2023 року ОСОБА_1 навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж управління, економіки і права Полтавського державного аграрного університету» на ІІІ курсі денного відділення, спеціальність 201 Агрономія (наказ на зарахування № 84-с від 31.07.2023 року). Навчається за державним замовленням. Стипендію не отримує (а.с.7-8).
Інші доходи та рухоме/нерухоме майно в ОСОБА_1 відсутні, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 05.06.2026 року, довідками форми ОК-5 та ОК-7, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.06.2026 року (а.с.9-12).
На період навчання повнолітній ОСОБА_1 об`єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання від батьків, оскільки сама по собі денна форма навчання позбавляє його можливості працювати та утримувати себе самостійно.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно частин 1, 2, 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Верховний Суд у постанові від 23.01.2019 року (справа № 346/103/17) вказав, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Стаття 200 СК України визначає, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Згідно ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Суд враховує, що ОСОБА_2 є особою працездатного віку, він може та повинен надавати матеріальну допомогу на утримання свого повнолітнього сина, який продовжує на теперішній час навчання, і в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Оскільки відповідач визнав позов, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), до припинення навчання синои, але не пізніше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а тому стягнення аліментів слід проводити з дня подачі позову до суду - 08 червня 2026 року.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні, в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.
З огляду на зазначене, з відповідача на користь держави необхідно стягнути 50 відсотків судового збору, тобто 665,60 гривень.
Керуючись статтями 12, 141, 142, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити повністю.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 08 червня 2026 року і до припинення навчання сином, але не пізніше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Право на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , припиняється в разі припинення ним навчання.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя