Справа № 522/17530/25-Е
Провадження 2/522/5302/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
17 липня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Зелінська К.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Позивач обґрунтовує позов тим, що є власником котельні та теплопунктів, має ліцензію на виробництво і постачання теплової енергії та на підставі публічних договорів-приєднання надає відповідні комунальні послуги будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач, будучи власником квартири АДРЕСА_2 у зазначеному будинку та фактично споживаючи послуги опалення і сплачуючи вартість функціонування внутрішньобудинкових систем, систематично порушує зобов`язання щодо своєчасної оплати, внаслідок чого утворилася заборгованість. Позивач зазначає, що нарахування є правомірними та здійснюються відповідно до чинних нормативно-правових актів і Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг № 315, а відключення від системи опалення не звільняє від обов`язку відшкодовувати витрати на утримання внутрішньобудинкових мереж. У зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, з урахуванням мораторію на нарахування штрафних санкцій у період дії воєнного стану згідно з Постановою КМУ № 206, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 34 681,79 грн, 3% річних, інфляційні втрати, пеню, а також понесені судові витрати і витрати на професійну правничу допомогу в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.08.2025 року провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду.
31.10.2025 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення.
Відповідач у своїх поясненнях зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 та з 2010 року уклала відповідний договір про надання послуг з централізованого опалення, своєчасно сплачуючи кошти за фактичними показниками індивідуального лічильника тепла, який належним чином повірений. Починаючи з листопада 2020 року, позивач почав безпідставно здійснювати донарахування до мінімального рівня споживання опалення згідно з Методикою № 315, суми яких значно перевищують фактичне споживання. Відповідач заперечує правомірність таких нарахувань, оскільки в будинку відсутній загальнобудинковий прилад обліку теплової енергії, а нарахування здійснювалися за обсягами спожитого природного газу методом, не передбаченим чинним законодавством. Крім того, будинок перебуває в управлінні ОСББ "Нова Аркадія", перед яким у відповідача немає заборгованості, а під час аварійних відключень світла позивач безоплатно використовує електрогенератори ОСББ для роботи котельні, що створює ризик подвійного нарахування витрат для мешканців. Також відповідач є особою з інвалідністю II групи через травму головного мозку, за якої підвищена температура в приміщенні протипоказана. У зв`язку з відсутністю правових підстав для донарахування основної заборгованості за опалення, вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені також є безпідставними. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та викликати для допиту як свідка голову ОСББ "Нова Аркадія".
12.11.2025 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
Позивач у додаткових поясненнях зазначає, що заперечення відповідача є безпідставними, оскільки стягнення заборгованості здійснюється за період з лютого 2020 року по квітень 2025 року на підставі публічних договорів-приєднання та норм чинного законодавства, а попередній договір від 2010 року припинив свою дію. Позивач наголошує на правомірності здійснення донарахувань обсягів теплової енергії до мінімального рівня споживання згідно з Методикою № 315 та положеннями Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», оскільки відповідач допускає вкрай низьке споживання тепла й не дотримується нормативного температурного режиму в квартирі. Твердження про подвійне нарахування витрат за електроенергію від генераторів ОСББ є необґрунтованими припущеннями, а вказані витрати не включалися до тарифів позивача. Крім того, позивач звертає увагу на порушення представником відповідача процесуальних строків і порядку подання доказів без дотримання вимог ст. 83 ЦПК України та просить суд відмовити у задоволенні клопотання про виклик свідка, поновити строк на подання власних доказів і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням збільшених витрат на професійну правничу допомогу.
05.01.2026 року відповідач подала до суду заяву про долучення до матеріалів цивільної справи № 522/17530/25-Е адвокатського запиту від 01.12.2025 вих. № 127 та відповіді ОСББ «Нова Аркадія» від 09.12.2025, отриманих у грудні 2025 року, обґрунтувавши поважність пропуску строку їх подання, та просить долучити зазначені документи до справи на підставі ст. 83 ЦПК України для спростування обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Управдом» щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги й донарахування обсягів теплової енергії з урахуванням обставин використання дизельних генераторів ОСББ під час відключень електроенергії.
На думку відповідача зазначені документи підтверджують, що ТОВ «Управдом» для забезпечення роботи котельні під час відключень світла (починаючи з листопада 2023 року) використовувало дизельні генератори, які належать ОСББ, сплачуючи лише компенсацію за пальне, а до листопада 2023 року послуги теплопостачання під час блекаутів взагалі не надавалися. На думку відповідача, це спростовує правомірність здійснених позивачем донарахувань обсягів теплової енергії та обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості в повному обсязі.
16.02.2026 року від позивача до суду надійшли Додаткові пояснення по справі.
Відповідно до додаткових пояснень позивач зазначає про необґрунтованість доводів відповідача щодо впливу генераторів ОСББ на нарахування за теплопостачання, оскільки масові відключення світла почалися лише з грудня 2022 року, що виключає будь-який зв`язок із періодами 2020-2022 років, а розрахунки мінімальної норми споживання вже враховують фактичний час роботи котельної та години відключень електроенергії на підставі первинних даних розрахункових періодів, тоді як листи ОСББ «Нова Аркадія» як сторонньої юридичної особи не є належними доказами у спірних договірних правовідносинах між сторонами.
09.03.2026 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
Відповідно до вказаних пояснень позивач вказує, що правовідносини між управлінням будинком та ОСББ «Нова Аркадія» не впливають на зобов`язання відповідача з оплати спожитих послуг теплопостачання, які надавались безпосередньо позивачем із врахуванням фактичних годин роботи котельної та температурних показників згідно з вимогами Методики № 315 і рішення виконкому Одеської міської ради № 569, тоді як жодного контррозрахунку відповідач не надала, а заявлені вимоги за період із 2020 року є обґрунтованими та охоплюються правовим режимом зупинення перебігу строків позовної давності на підставі карантинних та воєнних прикінцевих положень Цивільного кодексу України.
Позивач також додає, що розрахунки обсягів теплової енергії здійснені відповідно до вимог розділу ХІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіонбуду № 315 від 22.11.2018, який передбачає застосування розрахункового методу за відсутності вузла комерційного обліку із щомісячним коригуванням за фактичною кількістю годин постачання та середньомісячною температурою зовнішнього повітря за відповідними формулами.
09.03.2026 року від відповідача до суду налійшли пояснення на додаткові пояснення.
Відповідач зазначає, що заперечення позивача не спростовують безпідставності донарахувань теплової енергії за період з лютого 2020 року по квітень 2025 року, оскільки будинок обладнаний лише газовим лічильником, а розрахунки здійснено з порушенням Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики № 315 без погодженої органом місцевого самоврядування норми та щомісячних коригувань, тоді як дизельні генератори ОСББ «Нова Аркадія» безпосередньо використовувалися для забезпечення роботи котельні під час відключень світла починаючи з листопада 2023 року, а до того послуги взагалі не надавалися, у зв`язку з чим відповідач просить застосувати позовну давність до частини вимог та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі через його недоведеність, а також з огляду на мораторій на нарахування інфляційних втрат і 3% річних у період воєнного стану згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 206.
14.04.2026 року від відповідача до суду надійшла заява про призначення експертизи.
Відповідач звернулася до суду з клопотанням про призначення судової економічної експертизи у справі, доручивши її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, для перевірки правильності арифметичних розрахунків і документального підтвердження донарахувань теплової енергії та визначення загальної суми заборгованості за період із лютого 2020 року по серпень 2025 року відповідно до вимог чинного законодавства та Методики № 315, поклавши витрати на позивача та зупинивши провадження у справі на час проведення експертизи.
15.04.2026 року від позивача надійшла заява
Позивач у заяві зазначає, що клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з пропуском процесуального строку та поданням із завідомим зловживанням процесуальними правами, спрямованими на затягування розгляду справи, оскільки спір стосується простих арифметичних розрахунків за методикою № 315, а також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10 500,00 грн та накласти на представника відповідача штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
05.05.2026 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення в яких позивач надав додаткові пояснення та документи щодо обліку теплової енергії, включаючи відскановані відомості споживання по будинку, витяги переданих відповідачкою показників квартирного лічильника, акти приймання, пломбування і періодичних повірок за період із 2010 по 2023 роки, а також робочий проєкт теплолічильника із коефіцієнтом перерахунку з гігаджоулів на гігакалорії, що в сукупності підтверджує справність приладу обліку, достовірність розрахунків та повну обґрунтованість заявлених позовних вимог.
06.05.2026 року від відповідача надійшли пояснення в яких зазначає, що твердження позивача щодо здійснення розрахунку заборгованості на підставі неокруглених показників з чотирма цифрами після коми є неправдивими та спрямованими на введення суду в оману задля штучного збільшення суми боргу, оскільки встановлений у квартирі та належним чином повірений теплолічильник «MULTIKAL 401» технічно відображає на табло лише дві цифри після коми, які й передавалися щомісяця, при цьому відповідач здійснила повну оплату за фактично спожиту згідно з лічильником теплову енергію та за функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, що підтверджується банківськими квитанціями, а тому, з огляду на недоведеність і необґрунтованість розрахунків позивача, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
25.06.2026 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
Позивач відповідно до цієї заяви зазначає, що заперечення відповідача щодо начебто навмисного спотворення показників є необґрунтованими, оскільки розрахунок обсягів спожитої теплової енергії здійснюється шляхом переведення гігаджоулів у гігакалорії за допомогою встановленого в проєкті коефіцієнта 0,239 із зазначенням чотирьох знаків після коми для математичної точності, водночас у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем 06.05.2026 року суми заборгованості за розподіл витрат на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення в розмірі 10 516,72 грн у цій частині відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі щодо стягнення 8,573,59 грн, повернення частини судового збору пропорційно до задоволених вимог та задоволення решти позову про стягнення донарахованої теплової енергії, інфляційних втрат, 3% річних і пені у загальному розмірі 35 962,19 грн.
У судове засідання призначене на 08.07.2026 року з`явились представник позивача Племениченко А.В., відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача Сокалюк В.П.
У судовому засіданні представник позивача підтримав раніше подані пояснення, зазначивши, що у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем заборгованості за розподіл витрат на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення в частині стягнення 8 573,59 грн відсутній предмет спору, а тому в цій частині просив провадження у справі закрити та вирішити питання про повернення судового збору. В решті позовних вимог представник позивача наполягав на повному задоволенні позову, детально пояснивши суду обставини та методику здійснення донарахувань теплової енергії відповідно до показників лічильника з урахуванням коефіцієнта переведення гігаджоулів у гігакалорії та вимог чинного законодавства.
Відповідач та її представник у судовому засіданні не заперечували проти закриття провадження у справі в частині сплаченої суми заборгованості. Водночас щодо решти позовних вимог просили суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, вважаючи здійснені позивачем донарахування неправомірними та необґрунтованими.
Під час судового засідання суд ухвалив закрити провадження в частині 8573,59 грн.
Заслухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 111,6 кв.м.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Управдом» (код ЄДРПОУ 32901991) є виконавцем житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії та обслуговування внутрішньобудинкових систем, що надаються споживачам вказаного житлового будинку на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 569 від 26.12.2018 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30 серпня 2018 року № 361 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги опалення й гарячого водопостачання, які надаються товариством з обмеженою відповідальністю «Управдом», для споживачів житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ».
Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває в управлінні ОСББ «Нова Аркадія», не має загальнобудинкового вузла комерційного обліку теплової енергії, натомість оснащений загальнобудинковим пристроєм обліку природного газу, що використовувався для забезпечення роботи котельні під час відключень електроенергії за допомогою дизельних генераторів, починаючи з листопада 2023 року, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.
Квартира АДРЕСА_2 , яка належить відповідачу, обладнана індивідуальним приладом обліку (теплолічильником) марки «MULTIKAL 401» (заводський номер 8711985), що підтверджується актами приймання та пломбування від 17.12.2010 року, актами демонтажу та встановлення на періодичну повірку, свідоцтвами про повірку робочого засобу вимірювальної техніки від 21.08.2015, 16.07.2019 та від 22.09.2022 (чинним до 22.09.2027 року), а також робочим проєктом встановлення квартирного вузла обліку тепла. Відповідно до технічної документації та проєкту, показники лічильника на електронному табло відображаються у гігаджоулях (GJ), а переведення у гігакалорії (Гкал) для розрахунку вартості здійснюється із застосуванням спеціального коефіцієнта 0,239. Показники лічильника щомісяця передавалися безпосередньо споживачем ( ОСОБА_1 ) диспетчеру шляхом телефонного зв`язку або повідомлень.
Звертаючись до суду, ТОВ «УПРАВДОМ» просило стягнути з відповідача заборгованість за період із лютого 2020 року по квітень/серпень 2025 року, яка складається з донарахувань обсягів теплової енергії на підставі Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіонбуду № 315 від 22.11.2018 (через недотримання мінімальної норми споживання тепла в приміщенні), та заборгованості за розподіл витрат на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, а також інфляційних втрат, 3% річних і пені, загальною сумою 44 535,78 грн (включаючи основний борг за опалення у розмірі 26 108,20 грн, борг за внутрішньобудинкові системи у розмірі 8 573,59 грн, 3% річних - 1 545,85 грн, інфляційні втрати - 6 800,10 грн та пеню - 1 508,04 грн).
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
У постанові КЦС ВС від 23.11.2022 у справі № 761/43664/18 вказано, що частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Згідно статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
У ч.1 ст. 10 Закону вказано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У ході судового розгляду судом встановлено, що 06.05.2026 року відповідач ОСОБА_1 здійснила добровільну оплату заборгованості за розподіл витрат на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення за період березень 2020 - березень 2025 років на загальну суму 10 516,72 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 06.05.2026 року. Факт надходження цих коштів підтверджено позивачем, який визнав повне погашення позовних вимог в частині стягнення 8 573,59 грн основного боргу за вказаною статтею, а решту суми зарахував у рахунок наступних періодів.
Водночас між сторонами виник спір щодо правомірності донарахування теплової енергії за опалення на суму 26 108,20 грн та нарахування пов`язаних з цим штрафних санкцій (інфляційних втрат, 3% річних і пені). Позивач доводив правильність своїх розрахунків, виконаних з урахуванням фактичних годин роботи котельної, температурних показників зовнішнього повітря та формул Методики № 315 (включаючи таблиці з неокругленими даними для забезпечення математичної точності). Натомість відповідач та її представник заперечували проти позову, стверджували про неправомірність донарахувань за відсутності загальнобудинкового лічильника тепла, заявляли про нібито спотворення показників позивачем та просили відмовити у задоволенні позову в цій частині, скориставшись також правом на подання клопотання про застосування позовної давності та призначення судово-економічної експертизи (у задоволенні якого судом було відмовлено як необґрунтованого).
Відповідно до п.п. 5 п. 2 ст. 10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»: для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Розділ VI Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, яка затверджена Наказом Мінрегіонбуду № 315 від 22.11.2018: якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Донарахування обсягу теплової енергії для опалюваного приміщення, оснащеного вузлом розподільного обліку або приладами-розподілювачами теплової енергії здійснюється з метою перевірки додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4°С від нормативної температури внутрішнього повітря (18 °C - згідно п. 1. Розділу VIIІ Методики № 315), унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень та допоміжних приміщень, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі.
Тобто, згідно норм чинного законодавства України споживачі, приміщення яких обладнане лічильником, повинні дотримуватися відповідного температурного режиму в своєму житловому приміщенні та забезпечити мінімальну норму споживання теплової енергії, яка встановлена для цього приміщення.
Таким чином, як виконавець послуг - ТОВ «УПРАВДОМ», так і Споживач зобов`язуються при наданні/отриманні послуг з постачання теплової енергії, дотримуватися встановлених температурних норм в житлових приміщенням.
Якщо Споживач, приміщення якого обладнане лічильником, не забезпечує мінімальну норму споживання теплової енергії, яка встановлена для їх приміщення, ТОВ «УПРАВДОМ» зобов`язується згідно зазначених вище вимог закону проводити Споживачу донарахування послуг з постачання теплової енергії. ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»: до встановлення вузла комерційного (загальнобудинкового) обліку обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.
Суд критично оцінює доводи відповідача, викладені під час судового засідання, щодо того, що зменшення інтенсивності опалення в належному їй приміщенні здійснювалося з метою підтримання комфортної для неї температури повітря, у тому числі з посиланням на стан здоров`я. Суд виходить з того, що чинне законодавство України, а саме наведені вище положення Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018, покладають на споживача, приміщення якого обладнане вузлом розподільного обліку теплової енергії, обов`язок дотримуватися встановленого температурного режиму та забезпечувати мінімальну частку питомого споживання теплової енергії, визначену для відповідного приміщення. Суб`єктивне бажання власника чи користувача приміщення підтримувати нижчу температуру повітря, зокрема з посилань на індивідуальні особливості теплосприйняття або стан здоров`я, не звільняє його від виконання зазначеного нормативно встановленого обов`язку та не може братися до уваги як підстава для відступу від визначених законодавством нормативів споживання теплової енергії.
Суд зазначає, що багатоквартирний житловий будинок є єдиною теплотехнічною системою, в якій тепловіддача через огороджувальні та внутрішньобудинкові конструкції (стіни, перекриття, перегородки) відбувається між суміжними приміщеннями. Штучне зменшення відповідачем споживання теплової енергії у власному приміщенні шляхом прикручування опалювальних приладів призводить до того, що належне відповідачу приміщення фактично опалюється не менше, а частково - за рахунок тепловіддачі із суміжних приміщень інших мешканців будинку, які, своєю чергою, продовжують сумлінно споживати та оплачувати теплову енергію в обсязі, необхідному для підтримання нормативної температури. За таких обставин має місце неправомірне перекладення відповідачем частини власних витрат на оплату теплової енергії на інших співвласників (мешканців) будинку, що прямо суперечить принципу справедливого розподілу обсягів спожитої теплової енергії між споживачами, закладеному в основу вищенаведеного нормативного регулювання, а також не узгоджується із загальними засадами добросовісності учасників цивільних правовідносин.
За таких обставин суд відхиляє наведені відповідачем пояснення як такі, що не мають правового значення для вирішення спору, і вважає доведеним факт недотримання відповідачем встановленого температурного режиму та мінімальної норми споживання теплової енергії, а тому доходить висновку про повну обґрунтованість вимог позивача в цій частині.
Оцінюючи наведені сторонами докази та доводи в їх сукупності, суд виходить з того, що обов`язок доказування розподіляється відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем на підтвердження правильності здійснених донарахувань надано розрахунки, виконані відповідно до вимог розділу ХІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіонбуду № 315 від 22.11.2018, з урахуванням фактичної кількості годин роботи котельної, середньомісячної температури зовнішнього повітря та показників квартирного вузла обліку теплової енергії, а також первинну технічну документацію на теплолічильник «MULTIKAL 401» (акти приймання, пломбування та періодичних повірок, робочий проєкт із коефіцієнтом перерахунку одиниць виміру), що в сукупності підтверджує як справність приладу обліку, так і методологічну обґрунтованість застосованого способу нарахування.
Відповідач, заперечуючи проти позову, обмежилася доводами про необґрунтованість, помилковість та нібито навмисне спотворення позивачем показників приладу обліку, водночас не надала суду власного контррозрахунку заборгованості, який спростовував би або ставив під сумнів наведені позивачем числові показники, та не довела належними, допустимими і достатніми доказами в розумінні статей 77-80 ЦПК України, у чому саме полягає помилковість застосованої позивачем методики та в якому розмірі, на думку відповідача, мала б визначатися дійсна сума заборгованості. Клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, спрямоване на з`ясування цих обставин, залишено судом без задоволення, а посилання на використання дизельних генераторів ОСББ «Нова Аркадія» під час відключень електроенергії обґрунтовано спростовано позивачем як таке, що не впливає на договірні правовідносини між сторонами щодо оплати спожитої теплової енергії.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем доведено правильність та обґрунтованість здійснених розрахунків заборгованості, тоді як відповідачем відповідних доводів позивача не спростовано та належними доказами не підтверджено протилежного, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за донараховану теплову енергію, а також похідних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, є обґрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 35 962,19 грн, з яких: основний борг - 26 108,20 грн, 3% річних - 1 545,85 грн, інфляційні втрати - 6 800,10 грн, пеня - 1 508,04 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «УПРАВДОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32901991) заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 35962,19 грн., з якої основний борг - 26,108,20 грн., відсотків річних - 1 545,85 грн.; інфляційні втрати - 6 800,10 грн., пеня - 1 508,04 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 20.07.2026 року.
Суддя А.В. Науменко
17.07.26